У травні 2017 року Академія сухопутних військ ім, П.Сагайдачного уклала угоду на 3,6 млн грн про закупівлю сиру з приватним підприємцем Петром Боднарчуком. Як з’ясували експерти «Центру громадського моніторингу та досліджень» ця закупівля є неправомірною, оскільки, більш ніж за рік до проведення торгів, підприємець порушив закон «Про захист економічної конкуренції».

Згідно із Реєстром про зведені відомості рішення органів Антимонопольного комітету, ФОП Петро Боднарчук ще у листопаді 2015 року порушив законодавство і АМКУ визнало його таким, що спотворив результати торгів.  На підприємця було накладено штраф і протягом трьох років з ним заборонено укладати угоди на відкритих торгах.

«Центр громадського моніторингу та досліджень» скерував офіційне звернення до керівника Західного офісу Держаудитслужби з вимогою перевірити факти та обставини закупівлі. Експерти наголошують, що згідно з українським законодавством, тендерний комітет Академії був зобов’язаний відхилити пропозицію підприємця Петра Боднарчука.

Попри це, підряд на 3,6 млн грн був не єдиним, який Академія уклала з підприємцем. Лише у 2017 році тендерний комітет Академії уклав 4 угоди на 4,5 млн грн з Петром Боднарчуком. Крім того, його дружина приватний підприємець Мирослава Боднарчук, отримала від Академії 3,2 млн грн у 2017 році.

Як раніше повідомляли «НГ. Львів» у розслідуванні «Годувальники з одним телефоном», родина Боднарчуків входить у групу приватних підприємців, які вже кілька років ходять на одні й ті ж самі тендери Академії. Вони пов’язані спільним бізнесом, родинними зв’язками та однаковими номерами телефонів. Лише за один рік група розподіли між собою 57 млн грн на закупівлях продуктів від Академії.

Підприємець Ігор Ревуцький, який 6 вересня 2017 року уклав угоду Національною академією сухопутних військ ім П. Сагайдачного про постачання м’яса, овочів та фруктів на загальну суму 7,3 млн грн подав документи, з якими раніше на торгах Академії вже перемагав інший учасник. Про це повідомив на своїй сторінці в Facebook позаштатний радник міністра оборони Руслан Тростинський.

Йдеться про 30-річного Ігоря Ревуцького з Жидачева. Як раніше повідомляли «НГ.Львів» Ревуцький зареєструвався підприємцем трохи більше ніж за тиждень до оголошення торгів – 21 липня, в перші позитивні відгуки про його роботу датовані вже 7 серпня. Що більш, вже 6 вересня він укладає угоду на 7,3 млн грн з одним з найбільших бюджетних замовників Львівської області.

Виявилось, що на ці торги від Академії Ігор Ревуцький до необхідної документації додав ті самі декларації виробників на м’ясну продукцію, які раніше вже подавав інший учасник на інший тендер.

Зокрема, підписуючи договір 6 вересня, Ревуцький додав копію декларації від ТОВ «Глобинський м’ясокомбінат» на партію товару, яку ще 10 липня відвантажили підприємцю Сергію Позднякову. Таку саму декларацію Сергій Поздняков додавав до своєї угоди з Академією, якау він підписував 31 липня. Єдина відмінність у документах – копія, яку подав Поздняков, засвідчена печаткою Позднякова, а копія, яку подав Ревуцький – печаткою Ревуцького.

Нагадаємо, конкурентами Ігоря Ревуцького виступили підприємці Микола Гунчак та Володимир Чубоха. Останній вже згадувався в матеріалах «НГ. Львів» як учасник групи підприємців, які активно розігрують торги Академії.

До речі, 23-річний Сергій Поздняков свої торги від Академії виграв лише через місяць після того як зареєструвався приватним підприємцем. Як підтвердження досвіду, він подав угоди з іншим підприємцем, з яким, ніби-то почав працювати вже через три дні після реєстрації.

ДП «Львіввугілля» уклало 25 вересня договір з ТОВ «Захистпром Трейд» про закупівлю саморятівників ізолюючих типу ШСС-1П на майже 4 млн грн. Про це повідомляється у системі Prozorro.

Згідно з додатком до договору, «Львіввугілля» купує для своєї шахти «Степова» у Сокальському районі 421 саморятівник ШСС-1П KS за ціною 9449,92 грн за штуку (з ПДВ). Їх виробляють у Туреччині на підприємстві Dezega Sp Güvenlik Ürünleri San. Ve Tic. A.Ş, що входить до холдингу DEZEGA. «Захистпром Трейд» представляє себе дилером турецького підприємства в Україні.

Окрім ТОВ «Захистпром Трейд» в аукціоні брало участь ТОВ «ДТК-Трейдінг». Під час аукціони фірми не знижували цін. «Захистпром Трейд» запропонував ціну, що лише на 33 грн була нижчою за ціну «ДТК-Трейдінг». Остання фірма пропонувала ті самі саморятівники турецького виробництва моделі ШСС-1П KS.

Цікаво, що у квітні цього року ДП «Львіввугілля» у своєму запиті до Міністерства економічного розвитку та торгівлі нарікало на те, постачальники саморятівників для шахтарів завищують ціни на свій товар.

«Ціна одного саморятівника ШСС-1П за результатами проведених у 2017 році аукціонів склала 8326,44 грн., минулого року ціна такого ж саморятівника складала 7407,84грн. (умови DDP). Виготовляються саморятівники на Донецькому заводі гірничорятувальної апаратури (ДЗГА) розташованому в м. Донецьк. Аналогічний саморятівник ШСС-1П в Росії коштує 6200 руб., тобто на українському ринку ціна одиниці завищена в 3 рази», – писали представники підприємства.

У тому ж запиті йшлося про те, що ТОВ «Компанія Промторг», яка постачала «Львіввугіллю» шахтні саморятівники виробництва ДЗГА у 2016-2017 рр., повідомила їм, що з квітня пропонуватиме лише саморятівники моделі ШСС-1П КS турецького виробництва за ціною 9500 грн за штуку, тобто ще дорожчі, ніж ті, які виробляли у Донецьку. «Львіввугілля» просило у міністерства пояснити, чи є повідомлення потенційного учасника тендеру підставою для збільшення очікуваної вартості закупівлі.

ПАТ «Донецький завод гірничорятівної апаратури», і турецьке підприємство Dezega Sp Güvenlik Ürünleri San. Ve Tic. A.Ş належать до одного холдингу DEZEGA. http://www.dezega.com/about

При цьому роздрібна ціна саморятівників типу ШСС-1П інших виробників в Україні – до 4000 грн.

Варто додати, що за чотири дні до підписання договору у компанії змінилися власники та директор. Раніше директором та засновником була Веста Гайдук з Вугледара Донецької області. Тепер директором є Сергій Ракітянський з Донецька. Ракітянському належить також частка у 99% у статутному капіталі ТОВ. Частка в 1% належить іншому донеччанину Сергію Кулакову. До квітня цього року ТОВ «Захистпром Трейд», зареєстроване у грудні 2016 р. у Києві, мало назву ТОВ «Індастріал Сафеті».

Перший свій тендер ТОВ «Захистпром Трейд» виграло у травні цього року – ДП «Волиньвугілля» підписало з ним договір про закупівлю 340 саморятівників за ціною 9500 грн за штуку.

вул. Підвальна, 9

Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради 28 вересня уклало договір з ТОВ «Еталон-Ком» на реставрацію фасадів будинку №9 на вулиці Підвальній. Сума договору 2,05 млн грн, про це стало відомо з системи Prozorro.

Єдиним конкурентом на торгах було ПП «Архітектурна майстерня «Ренесанс» із пропозицією у 2,1 млн грн. Фірми не торгувались – не знижували своїх початкових пропозіцій.

Роботи планують завершити у липні 2018 року. Вартість робіт, які підлягають виконанню в 2017 році становить 248 тис. грн, а у 2018 — 1,8 млн грн.

ТОВ «Еталон-Ком» із “статутником” у 100 грн зареєстроване півтора роки тому у Львові, а його власниками є Роман Лобай (95%) та Назар Корман (5%). Раніше Лобай був помічником народного депутата Володимира Парасюка на громадських засадах та є  проректором з адміністративно-господарської роботи Львівського державного університету фізичної культури.

Крім того Роман Лобай є директором приватного підприємства з такою ж назвою: ПП «Еталон-Ком». Ця компанія не вперше фігурує у матеріалах «НГ.Львів». Раніше підприємство разом з ПП «Центр технологій будівництва» вдавали конкуренцію на торгах з реконструкції початкової школи №70, сума угоди становила 4,86 млн грн. Компанії оштрафовані Антимонопольним комітетом на 35 та 30 тис. грн відповідно з забороною брати участь у торгах протягом 3 років.

ПП «Архітектурна майстерня «Ренесанс» зареєстрована у Пустомитах, фірмою спільно володіють Роман Мельник та Михайло Гаврих.

За даними Prozorro ТОВ «Еталон-Ком» впродовж 2017 року отримала 3 підряди, серед них один через відкриті торги, загальною сумою понад 3,2 млн грн.

Любомир Цвик (фото: Dyvys.info)

Франківський районний суд Львова визнав винним у поданні завідомо недостовірних відомостей у електронній декларації за 2016 рік військовослужбовця – науковця з Національної академії сухопутних військ Любомира Цвика. Про це стало відомо з постанови суду, оприлюдненої у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Суд оштрафував на 17 тис. грн підполковника Любомира Цвика за те, що він не задекларував квартиру у Львові площею 48,9 кв.м., що належить на праві спільної сумісної власності йому, батьку, матері та брату.

Своєї вини він не визнав, а виправлену декларацію так і не подав. На суді Цвик пояснив, що квартира, на його думку, належала батькові, а про те, що вона перебуває у спільній сумісній власності йому було невідомо, оскільки він, коли її приватизували, «був неповнолітнім», і взагалі у тій квартирі він не мешкає з серпня 1994 року.

Окрім штрафу у 17 тис. грн, підполковнику Цвику загрожує тепер і звільнення зі служби. Згідно з пунктом з) частини 7 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу», офіцери, які проходять кадрову військову службу, звільняються «у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого військовослужбовця притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення».

Любомир Цвик працює на посаді старшого наукового співробітника у науково-дослідному відділі інженерних військ Наукового центру сухопутних військ, що є структурним підрозділом Національної академії сухопутних військ. Крім того, він є секретарем тендерного комітету Академії. До набрання чинності Закону України «Про публічні закупівлі» Цвик був секретарем комітету з конкурсних торгів Національної академії сухопутних військ.

У своїй декларації за 2016 рік Любомир Цвик вказав 410 тис. грн готівкою, автомобіль Hyundai i30 2011 року випуску, придбаний у 2013 р., 187 тис. грн зарплати від Академії. Згідно з поданою декларацією, власної нерухомості ані Цвик, ані його дружина не мають. Житло Цвик орендує. У 2016 році він отримав від Академії 28 тис. грн як компенсацію за піднайом житла. Дружина Цвика працює у Західній філії Українського державного центру радіочастот.

Нагадаємо, що військова прокуратура Львівського гарнізону на підставі отриманих від СБУ матеріалів про закупівлі в Нацакадемії сухопутних військ відкрила 18 липня цього року кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 410 ККУ (Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем).

У матеріалах, отриманих від СБУ, йдеться, що «посадові особи Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Сагайдачного, вступивши в злочинну змову з групою приватних підприємців, шляхом зловживання службовим становищем здійснили розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах».

Єдине нерухоме майно, яке офіційно декларує Василь Куйбіда, колишній міський голова Львова, міністр регіонального розвитку та будівництва, екс-народний депутат, а тепер президент Національної академії державного управління – це квартира у Києві на вулиці Воровського.

Згідно з його е-декларацією, двокімнатне помешкання площею 126 кв. м, придбане у 2012 році – це єдине майно, яке належить йому та його дружині.   При цьому дружина Василя Куйбіди Ірина Кожушок орендує земельну ділянку площею 0,15 га в селі Рожівка (Броварський район, Київська область) у сільської ради з грудня 2015 року. На даний момент на цій ділянці вже збудовано великий будинок.

Будинок на ділянці в селі Рожівка, що орендує Ірина Кожушок

Згідно з рішенням Національного агентства України з питань запобігання корупції недобудовані об’єкти та оренда земельних ділянок підлягає обов’язковому декларуванню. Тобто Василь Куйбіда був зобов’язаний показати в своїй декларації наявність ділянки, що орендує його дружина.

Крім цього недобудованого будинку, родина екс-мера володіє великим маєтком в Брюховичах під Львовом. Тещі Василя Куйбіди належать два будинки на спільній території на вулиці Смолистій.

87-річна Агнесса Кожушок володіє двома земельними ділянками загальною площею 0,5 га та будинками на 778 кв м і 350 кв. м. Менший будинок та земельні ділянки вона отримала в подарунок у 2012 та 2013 роках. А от будинок на понад 700 «квадратів» відразу був оформлений на неї. Його вартість невідома, а от менший, згідно з держреєстром нерухомості, оцінено у 1,31 млн грн, що на момент реєстрації становило 163,3 тис. доларів.

Два будинки в Брюховичах, що належать 87-річній Агнессі Кожушок

Свого часу Агнесса Кожушок володіла також 7-кімнатним будинком на вулиці Гіпсовій у Львові, площею 286 кв. м, який вона набула у власність у 2005 році на підставі рішення Франківської райадміністрації. На момент реєстрації майна, будинок був оцінений у 215,7 тис. гривень, що становило на той час 43,2 тис. доларів США. У лютому 2017 року вона подарувала будинок синові Василя Куйбіди 24-річному Степанові Куйбіді, який працює у департаменті економічної політики Львівської облдержадміністрації на посаді головного спеціаліста відділу підприємництва та промислової політики.

Згідно з е-декларацією, у 2016 році Василь Куйбіда заробив 269,9 тис. грн, тобто приблизно 22,5 тис. грн на місяць. Його дружина інформації про заробітки не надала. Він не зберігає гроші в банках і має лише 10 тис.  доларів готівкою.

За останні 16 років Василь Куйбіда, якщо вірити його офіційним деклараціям, заробив приблизно 3,7-4,5 млн грн. Тобто приблизно 20 тис. грн на місяць.

Детальніше читайте тут

У серпні 2016 року Василь Куйбіда став  президентом Національної академії держуправління. Це така собі «вишенька на торті» в кар’єрі 59-річного політика.

Василь Куйбіда ніколи не займався бізнесом. Його улюбленою справою була політика і … нерухомість. Його найближчій родині, де всі є чиновниками та не надто відомими юристами, належить низка об’єктів нерухомого майна у Львові, Києві та околицях цих міст.

Єдине нерухоме майно, яке офіційно декларує Василь Куйбіда та його дружина Ірина Кожушок – це квартира у Києві на вулиці Воровського. Це двокімнатне помешкання площею 126 кв. м, яке Куйбіда придбав у 2012 році. При цьому родина приховує інформацію про наявність, наприклад, недобудованого маєтку під Києвом.

Дружина Василя Куйбіди орендує земельну ділянку площею 0,15 га в селі Рожівка (Броварський район, Київська область). Орендує у сільської ради з грудня 2015 року. На даний момент на цій ділянці вже збудовано великий будинок.

Він ще не зданий в експлуатацію. Але Ірина Кожушок є членом кооперативу «Лісове озеро», на території якого і розташовано ділянку та ведеться будівництво.

Будинок на ділянці, яку орендує Ірина Кожушок

Згідно з рішенням Національного агентства України з питань запобігання корупції недобудовані об’єкти та оренда земельних ділянок підлягає обов’язковому декларуванню. Тобто Василь Куйбіда був зобов’язаний показати в своїй декларації наявність ділянки, що орендує його дружина. Щодо недобудованого будинку, радше за все, він вже оформлений на інших осіб. Адже президент Академії держуправління не реєструє на себе нерухомість.

Наприклад, великий маєток в Брюховичах під Львовом належить його тещі – 87-річній Агнессі Кожушок. Це два будинки на вулиці Смолистій, обнесені спільним парканом на двох земельних ділянках загальною площею 0,5 га.

Один з них має площу 778 кв м, інший – 350 кв. м. Всім цим простором одноосібно володіє теща Василя Куйбіди. Їй також належать і земельні ділянки під нерухомістю. Менший будинок та земельні ділянки вона отримала в подарунок у 2012 та 2013 роках. А от будинок на понад 700 «квадратів» відразу був оформлений на неї. Його вартість невідома, а от менший, згідно з держреєстром нерухомості, оцінено у 1,31 млн грн, що на момент реєстрації становило 163,3 тис. доларів.

Маєток в Брюховичах 87-річної тещі Василя Куйбіди Агнесси Кожушок

Цікаво, що договори-дарування оформляла онука Агнесси Кожошок – Христина Куйбіда-Кришкевич, яка працює нотаріусом у Львові.

Свого часу Агнесса Кожушок володіла також 7-кімнатним будинком на вулиці Гіпсовій у Львові, площею 286 кв. м, який вона набула у власність у 2005 році на підставі рішення Франківської райадміністрації. На момент реєстрації майна, будинок був оцінений у 215,7 тис. гривень, що становило на той час 43,2 тис. доларів США. У лютому 2017 року вона подарувала будинок синові Василя Куйбіди Степанові Куйбіді.

24-річний Степан Куйбіда, працює у департаменті економічної політики Львівської облдержадміністрації на посаді головного спеціаліста відділу підприємництва та промислової політики. Окрім будинку, згідно з його декларацією, з майна у нього є лише автомобіль  Ford  Focus 2015 р.в. Куйбіда-молодший також є помічником заступника голови Льввіської облрада Володимира Гірняка. Крім того, Степан Куйбіда є керівником та засновником «Клубу спортивного карате «Юніон», який позиціонує себе як один з найсильніших спортивних клубів із значними досягненнями.

Будинок на вул. Гіпсовій, 29, що належить 24-річному синові Василя Куйбіди

Низкою нерухомості володіє також і перша дружина Василя Куйбіди Лариса (Леся) Куйбіда. З 2008 року вона зареєстрована приватним підприємцем з основним видом діяльності «надання в оренду нерухомого майна».

Лариса Куйбіда володіє низкою нерухомості у Львові, наприклад, квартирою площею 107 кв. м на вул. Конотопський, яку вона придбала у 2010 році за 74 тис. доларів. А також нежитловим  приміщенням на вулиці Єфремова, 77, де веде свою професійну діяльність нотаріус Христина Куйбіда-Кришкевич. Це приміщення вона набула у 2009 році в результаті рішення постійного діючого Третейського суду при юридичній корпорації «Принцип» (Київ).

До речі, свого часу донька Василя Куйбіди та його перша дружина були прописані за однією адресою на вулиці Погулянка.

Прінтскрін із бази nomer.org

На даний час Христина Куйбіда-Кришкевич володіє батьківською квартирою у спальному районі Львова на вулиці Петра Панча. Це помешкання площею 48 кв. м вона отримала в подарунок за договором від 2001 року. На той час їй було 20 років. Крім того, вона є власницею ділянки площею 0,12 га у Яворівському районі.

У 1998 році Василь Куйбіда в інтерв’ю газеті «День» розповідав, що квартира на Панча, це його перше власне помешкання. За його словами, він мешкав в ній протягом перебування на посаді міського голови Львова. У всякому випадку, завжди голосував на дільниці саме цього району.

Ця ж адреса досі є офіційною і для приватного підприємця Лариси Куйбіди. За даними ЄДР, вона зареєстрована саме на вулиці Петра Панча.

Проте подейкували, що міський голова Куйбіда, насправді жив не в спальному районі міста. Йому приписували помешкання в престижному районі Львова, на вулиці Чупринки. Саме тут була прописана його теща, вже згадана вище, Агнеса Кожушок та тесть Андрій Кожушок.

Прінтскрін із бази nomer.org

На сьогодні квартира за цією адресою належить інспектору Львівської митниці Дмитрові Чаусу, якому її подарували у 2008 році.

В квартирі, яка офіційно належить третім особам, свого часу був прописаний і сам Василь Куйбіда. У 2010 році у повідомленнях Львівської ОВК про результати виборів до Львівської облради зазначено, що Василь Куйбіда живе в місті Києві на вул. Щекавицький. Ця адреса більше ніколи не з’являлась в його офіційних документах, а з 2015 року помешкання офіційно належить непублічній особі Тетяні Терентьєвій.

Молодший брат Василя Куйбіди Микола Куйбіда також має пристрасть до нерухомості та дорогих автомобілів. Сьогодні він пенсіонер, а раніше завжди був чиновником середньої руки. Працював в Антимонопольному комітеті, заступником начальника управління соціального захисту у Львівській ОДА, спеціалістом Рахункової палати, був помічником народних депутатів тощо. А з 2011 року працював на різних посадах у Верховній Раді.

Його дружина Любов Блащук працює у Львівській ОДА головним спеціалістом з персоналу управління фізичної культури та спорту.

На двох подружжя декларує квартиру у Львові, дві земельні ділянки у селі Лужки (Івано-Франківська область), ділянку та будинок у місті Болехів (Івано-Франківська область).

Крім того, Микола Куйбіда має у власності два автобілі Range Rover (2007 та 2014 р.в) та Mercedes-Benz CL 500 (2007 р.в.). А його дружина володіє автомобілем Mercedes-Benz  Е 250 CDI (2012 р.в.). Цікаво, що обидва Range Rover Куйбіда придбав у жовтні 2014 року, з різницею у кілька днів. А його Mercedes – надбання 2015 року.

Дохід подружжя за минулий 2016 рік склав 296,78 тис. грн. З цих коштів 145,71 тис. грн, тобто більш ніж половина, – це проценти від банківських вкладів, сума яких складає майже 800 тис. грн.

***

На відміну від молодшого брата, Василь Куйбіда, президент Національної академії держуправління не зберігає гроші в банках. Ні він , ні його дружина не мають вкладів. Він має лише 10 тис. доларів готівкою.

Згідно з е-декларацією, у 2016 році Василь Куйбіда заробив 269,9 тис. грн, тобто приблизно 22,5 тис. грн на місяць. Його дружина інформації про заробітки не надала.

За 10 років перебування на посаді мера Львова Василь Куйбіда статків також не заробив. Згідно з відповіддю Львівської міської ради на запит про зарплата мера міста в період з 1994 по 2002 рік становила 75,52 тис. грн. З цієї суми, до введення гривні у вересні 1996 року, на посаді міського голови Куйбіда заробив 672,1 млн купонокарбованців, тобто 6,72 тис грн.

З врахуванням змін валютного курсу за 8 років посаді мера Львова Василь Куйбіда заробив приблизно 20 тис. доларів.

Як народний депутат України Василь Куйбіда офіційно не заробив значної суми – загалом він був депутатом трохи більше року, з травня 2006 по червень 2007 року. В цей період зарплата нардепа становила 17,4 тис. грн. Відтак отримав він приблизно 262 тис. грн.

Ще 456,4 тис. грн – заробіток на посаді міністра регіонального розвитку та будівництва України за два роки перебування на посаді.

Це ключові посади та заробітки. Але так виглядає, що сума у 230-280 тис. грн – це стабільний заробіток Василя Куйбіди на рік, після того як він перестав бути міським головою. Таку суму він називав і в інтерв’ю «Громадському радіо» щодо декларації за 2013 рік. За останні 16 років Василь Куйбіда, якщо вірити його офіційним деклараціям, заробив приблизно 3,7-4,5 млн грн. Тобто приблизно 20 тис. грн на місяць.

Наталя Онисько

Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» за результатами допорогової закупівлі замовило систему керування нарядами поліції за понад 144 тис. грн у ТОВ «Прозорі технології». Про це стало відомо з договору від 2 жовтня, опублікованого в Prozorro.

Як стало відомо зі специфікації, система керування нарядами поліції – це 30 планшетів, а також протиударні чохли-підставки та зарядні пристрої до них. Ціна за кожну одиницю не оприлюднена, втім загальна сума відповідає ринковим цінами. Зокрема, в інтернет-магазинах планшети Samsung Tab A 7.0 T285 NZKA коштують 4300-5600 грн/шт, автомобільні зарядні пристрої Grand-X CH-25 – по 99 грн/шт, чохли Becover – 299 грн/шт.

При цьому КП, згідно із техзавданням, планувало придбати планшети Samsung старішої моделі T231 Galaxy Tab 4. Очікувана вартість закупівлі становила 157,1 тис. грн.

Участь в допороговій закупівлі взяло лише ТОВ «Прозорі закупівлі», яке і стало переможцем. Фірма створена рік тому у Миколаєві (Миколаївська області). Власником є Олександр Шлямович. Протягом цього року компанія отримала держзамовлень на понад 9 млн грн, в основному на комп’ютерне обладнання.

Франківський районний суд закрив провадження у справі про несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані директором ЛКП «Львівелектротранс» та депутатом облради Михайлом Сидоровичем. Про це стало відомо з постанови суду, розміщеної у Єдиному державного реєстрі судових рішень.

Суддя Мартьянова вирішила закрити провадження у справі, хоч і вважала, що вина Сидоровича «доведена зібраними по справі матеріалами». Річ у тому, що матеріали справи надійшли до суду 19 червня цього року, того ж дня згідно зі звітом про автоматизовний розподіл суддя Мартьянова отримала цю справу, а перше (і останнє) засідання у справі відбулося лише 25 вересня. У цей день з моменту виявлення правопорушення (дня складення протоколу щодо Сидоровича) минуло більше ніж три місяці, а згідно зі ст. 38 КУпАП притягнути будь-кого за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, можна лише протягом трьох місяців з дня його виявлення.

На суді Сидорович пояснив, що допустив адміністративне порушення «у зв’язку з тим, що не в повній мірі був обізнаний з вимогами даного закону, а також те, що у цей час були труднощі з комп’ютерною мережею». Крім того, він сам попросив суддю закрити провадження у справі, оскільки з моменту виявлення його правопорушення минуло більше трьох місяців.

Вина Сидоровича, як вважала прокуратура, полягала у тому, що він несвоєчасно подав до Національного агентства із запобігання корупції електронне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, де вказав придбане ним авто.

4 квітня цього року Михайло Сидорович зареєстрував в МВС за собою право власності на придбане за кордоном авто – Mercedes-Benz S 250 CDI 2012 року випуску. Вартість автомобіля становила приблизно 446,5 тис. грн, і оскільки ця сума більша за поріг у 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня 2017 р., Сидорович мав би подати протягом десяти днів до НАЗК повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Проте, він зробив це запізно – лише 26 травня, через що у поліції склали 16 червня протокол про вчинення ним адміністративного порушення, пов’язаного з корупцією.

Сидорович, згідно з поданою ним за 2016 рік електронною декларацією, заробив у минулому році 228 тис. грн у «Львівелектротрансі» та отримав майже 50 тис. грн пенсії. Натомість, його дружина, отримала 1,725 млн грн зарплати у «Концерні Галнафтогаз» та 51 тис. грн пенсії. Варто додати, що у декларації за 2016 рік директор «Львівелектротрансу» вказав Range Rover 2003 року випуску, співвласником якого він став у Польщі.

У любові до «Мерседесів» Сидоровича помічали й раніше. У жовтні 2015 року «Мерседес», яким керував Михайло Сидорович, потрапив у ДТП на вулиці Науковій у Львові. Іншим учасником ДТП була Ірина Мацієвська, заступник начальника управління банку «Львів», за кермом авто Suzuki Grand Vitara. Мацієвська звинуватила Сидоровича у тому, що він хуліганив на дорозі, обламав їй дзеркало бічного огляду, намагався відкрити двері її авто, а потім втік з місця ДТП. Пізніше Сидорович попросив вибачення в неї та заявив, що «конфлікт вичерпано».

Додамо, що у 2015 році Михайло Сидорович був директором ЛК АТП №1 та балотувався до обласної ради. У своїх паперових деклараціях за 2014 та 2015 рік він не вказував жодних автомобілів у своїй власності.

Служба автомобільних доріг у Львівській області за результатами відкритих торгів 27 вересня підписала угоду на суму 82,9 млн грн з ТОВ «Автомагістраль-Південь» на поточний середній ремонт дороги державного значення Т-14-02 Східниця – Пісочна. Про це стало відомо з сайту Prozorro.

За ці кошти відремонтують 6,1 км дороги – ділянка від селища Східниця до околиць Борислава.

Нагадаємо, у січні поточного року Служба автомобільних робіт проводила тендер на дрібний ремонт та експлуатаційне утримання низки доріг області на загальну суму 252 млн грн. Серед них були і три відтинка дороги Східниця-Пісочна, яка має загальну протяжність 52,5 км, зокрема, і дороги до Борислава. Переможцем тоді стала «Автомагістраль-Південь».

Цього разу вартість середнього ремонту 1 км дороги становитиме понад 13,5 млн грн. Роботи планують завершити до кінця 2017 року. Згідно з договірною ціною, на заробітні плати передбачено 1,2 млн грн (1,48% від суми контракту), прибуток становитиме майже 318 тис. грн (0,38% відповідно).

Конкуренцію переможцю на торгах склало ТОВ «Онур конструкціон інтернешнл» з пропозицією на 0,01% дорожчою. Під час аукціону компанії не знижували цін.

До кінця року також повинні відремонтувати ділянку автошляху Т-14-02 на відтинку від Пісочної через Меденичі до перехрестя з дорогою Дрогобич-Стрий (близько 33 км). У квітні на це передбачили 275 млн грн. У цьому випадку вартість ремонту дорівнювала 8,3 млн грн, а замовлення теж отримало ТОВ «Автомагістраль-Південь». Нещодавно, через проблеми з постачанням будматеріалів (довезенням сипучих матеріалів із кар’єрів) компанія призупиняла ремонт.

Кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ «Автомагістраль-Південь» є одесити Валерій Коротков та Олег Наливанний. Згідно з інформацією Prozorro, з 2017 року фірма отримала підрядів  на понад 9,6 млрд грн, з них 2,6 млрд – у Львівській області.

Філія УМГ «Львівтрансгаз» публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» 2 жовтня в результаті відкритих торгів підписала угоду на послуги з технічної діагностики вантажопідіймального обладнання з ТОВ «Науково-виробнича фірма «Зонд». Сума договору 450 тис. грн, повідомляє портал публічних закупівель Prozorro.

Техзавданням передбачено діагностування, частковий та повний огляд вантажопідіймального обладнання компресорних станцій «Львівтрансгазу»: загалом 142 одиниці на 11 станціях.

На торгах змагалося троє учасників. Найдешевшою була пропозиція ТОВ СП «Товариство технічного нагляду Діекс» (339 тис. грн). Проте тендерний комітет відхилив пропозицію фірми, оскільки деякі надані нею документи були скановані з копії, а не оригіналу. Таку помилку можна вважати формальною.

Крім того, причиною відхилення стала нібито помилка в банківській гарантії, де не було вказано розрахункового номеру бенефіціара. Проте в документах цього підприємства розрахунковий рахунок присутній. Таку ж гарантію надав і переможець торгів.

Також в закупілі брало участь ДП «Західний експертно-технічний центр Держпраці» з остаточною ціною у 340 тис. грн. Проте підприємство теж відхилили, оскільки, на думку тендерного комітету, учасник не в повному обсязі надав довідки про працівників, матеріально-технічну базу та попередні аналогічні договори.

ТОВ «Науково-виробнича фірма «Зонд» належить працівникам Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Майже 81% підприємства належить Олегу та Максиму Карпашам. Олег Карпаш – проректор з наукової роботи і міжнародної діяльності інституту. Його син, 34-річний Максим Карпаш, є одним з наймолодших професорів України, Карпаш є доктором технічних наук та директором Науково-дослідного інституту нафтогазової енергетики і екології. Ще 10% підприємства належать директорові Назару Тацаковичу, а Ігорю Рибіцькому та Ярославу Даниляку – 5 та 4% відповідно.

Слідчий суддя Шевченківського районного суду Львова наклав арешт на 82 зрізані та поскладані стовбури сосни, дуба та клену, які знаходяться на земельній ділянці на вулиці Курортна, 5 в селищі Брюховичі. Також суддя надав тимчасовий доступ до технічної документації із землеустрою на дану ділянку, до інвентаризаційної справи та документів Брюховицької селищної ради.

Як стало відомо з ухвал, які були прийняті в кінці вересня, 19 вересня поліція зареєструвала кримінальне провадження №12017140090003916 за фактом незаконної порубки дерев на вул. Курортній, 5.

Ділянка, на якій зрубали дерева, перебуває в комунальній власності та надана в оренду на 15 років Наталії Максимець. Як з’ясувало слідство, у 2013 році регіональне відділення Фонду державного майна у Львівській області продало їй майно дитячого оздоровчого табору загальною площею 1901,7 кв. м, яке було на цій ділянці.

У 2006 році Брюховицька селищна рада надала дозвіл на виготовлення технічної документації з інвентаризації земельної ділянки площею майже 4,78 га. А потім, у 2008 році, передала наділ в оренду на 15 років для обслуговування приміщень та споруд.

Ділянка, на якій було зрубано дерева

8 вересня цього року орендар Наталія Максимець звернулась в Брюховицьку селищну раду з проханням надати дозвіл на зрізку аварійних дерев та чагарників по вул. Пляжна та Курортна. Однак, відповідно до інформації селищної ради від 18 вересня, жодних дозволів на проведення порубки дерев чи розчистки території від чагарників рада не давала.

Окрім того, ще 10 серпня цього року депутати селищної ради дозволили виконкому виготовити експертно-грошову оцінку для викупу цієї ділянки площею майже 4,78 га у власність з цільовим призначенням – для обслуговування будівель та споруд, категорія земель – оздоровче призначення. 23 серпня на сайті ради опублікували оголошення конкурс на визначення компанії, яка робитиме оцінку землі.

51-річна Наталія Максимець відома як мешканка села Старе Село у Пустомитівському районі, в 28 кілометрах від Львова. Вона була засновницею ТОВ «Ягуар» (припинило діяльність) і ТОВ «МБК Петроль» (статус компанії незрозумілий, при пошуку за кодом компанії 30583944 ЄДР повідомляє, що нічого не знайдено).

У 2009 році Максимець було призначено членом Наглядової ради ПАТ «Львівський холодокомбінат». Тоді ж головою правління став Богдан Копитко, який є основним власником холодокомбінату.

Згідно з інформацією SMIDA від квітня 2009 року, Наталія Максимець володіла 0,000002% акціями товариства, а її попередня посада – диспетчер. У березні 2011 року її звільнили з посади члена Наглядової ради.

Нагадаємо, в 2016 році на Богдана Копитка, який відомий своїм кримінальним минулим, вчинили замах. Тоді, 29 серпня, на автодорозі біля Старого Села (його мала батьківщина) четверо виконавців привели в дію закладені під асфальт протитанкові міни. Як наслідок, було пошкоджено позашляховик Mercedes-Benz, який рухався в складі автоколони із трьох автомобілів. Після вибуху виконавці злочину обстріляли із вогнепальної зброї автомобіль, троє осіб з авто від поранень померли на місці події. Четвертого з пораненнями доставили до лікарні. Бізнесмен, на якого планували замах, був в іншому автомобілі, він не постраждав.

ДП «Львівське управління водних ресурсів» 4 жовтня підписало договір з ТОВ «Гідробуд-М» на послуги із захисту сіл Калинів та Крижики Самбірського району від затоплення водами річки Дністер. Як повідомляє система Prozorro, сума договору становить майже 15,4 млн грн.

Технічним завданням передбачено, що переможець за отримані кошти облаштує кріплення берега, побудує дамбу довкола річки та переїзди для транспорту.

Згідно з договірною ціною, витрати «Гідробуд-М» на заробітні плати працівникам становитимуть 707 тис. грн, а прибуток — 430 тис. грн, тобто 5% і 2,7% від загальної суми відповідно.

Очікувана вартість закупівлі була визначена на рівні 20,2 млн грн, а у торгах загалом брало участь 10 компаній. Приватне підприємство «Єврошлях-ІВ» пропонувало свої послуги на 1 тис. грн  дешевше, ніж переможець. Проте пропозицію фірми відхилили через відсутність низки документів.

ТОВ «Гідробуд-М» зареєстроване у селі Тростянець Миколаївського району, а його власниками зазначаються 29 осіб, серед яких суттєвими частками володіють Микола Ярошевський (39%) та Василь Петрів (37%).

Загалом протягом 2017 року компанія уклала 16 договорів на 17,8 млн грн (дані Prozorro).

Відділ освіти Кам’янка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області 4 жовтня підписав договір з ТОВ «Вельт капітал» вартістю 8,35 млн грн на реконструкцію Добротвірської загально-освітньої школи з добудовою критого басейну. Про це стало відомо з системи Prozorro.

За отримані кошти переможець зобов’язується провести демонтаж та встановити нові вікна та двері, укріпити фундамент, замінити рубероїдне покриття даху та побудувати басейн, площа якого не вказана. Роботи в школі на вул. Івана Франка, 30 в Добротворі планують завершити до кінця 2018 року.

Сучасний вигляд школи

Участь у торгах брало всього дві компанії: ПП «Арагас» і ТОВ «Вельт капітал». Пропозиція першої фірми була майже на 100 тис. грн дешевшою, але її відхилили, оскільки надані підприємством договори про аналогічний досвід не відповідали предмету закупівлі, а також учасник не вказав повну інформацію про освіту та кваліфікацію працівників.

Згідно з договірною ціною, витрати на заробітню плату працівникам ТОВ «Вельт Капітал» становитимуть 1,01 млн грн, прибуток закладено на рівні 138 тис. грн, що становить 12% та 1,6% відповідно.

Львівське ПП «Арагас» належить мешканці Трускавця Ярині Газді. ТОВ «Вельт капітал» зареєстроване півтора роки тому у Городку, а кінцевим бенефіціарним власников фірми є Тетяна Павленко.

Підприємство житлово-комунального господарства Моршинської ради 4жовтня підписало договір з ТОВ «Будгарант груп» на реконструкцію каналізаційних очисних споруд за майже 45 млн грн. Про це стало відомо з системи Prozorro.

Згідно з технічним завданням, переможець демонтує старе обладнання та встановить нове (каналізаційні насоси, механізовані решітки, мікрофільтри тощо), проведе та підключить електропостачання і вентиляцію, а також зробить ремонт приміщення.

Роботи планують завершити до листопада 2018 року. За договірною ціною витрати фірми на заробітну плату становитимуть 998 тис. грн, а прибуток 93 тис. грн (2,2% та 0,2%, відповідно).

Окрім переможця у торгах брали участь ще п’ять компаній: ТОВ «Енергоресурс-монтаж», ТОВ «Орбудсервіс», ТОВ «Метрополіс», ТОВ НВО «Облсількомунгосп» та ТОВ «Трестбуд-1».

При очікуваній вартості закупівлі у 54 млн грн, пропозиції двох учасників, «Енергоресурс-монтаж» та «Орбудсервіс», були дешевшими ніж переможця:  41 млн грн та 42 млн грн, відповідно. Ці пропозиції відхилили через відсутність низки документів у складі тендерної пропозиції.

Претензії до тендеру також мала компанія «Метрополіс», яка навіть подала скаргу в Антимонопольний комітет, щодо неправомірного визнання переможцем торгів ТОВ «Будгарант груп». Свою позицію підприємство мотивувало тим, що переможець неналежним чином оформив документи. Проте  фірма відкликала скаргу після того як замовник надав пояснення.

Статутний фонд ТОВ «Будгарант груп» становить 500 грн. Фірма  зареєстрована у Львові, кінцевим бенефіціарним власником є Андрій Пісюра.  З початку 2017 року підприємство отримало замовлень на 80 млн грн.

Кам’янка-Бузький районний суд Львівської області визнав лісничого Боложинівського лісництва Буського лісгоспу Тараса Феденишина та двох його підлеглих – майстрів лісу Ярослава Лукасевича і Тараса Луціва винними у службовому недбальстві з тяжкими наслідками через приховування ними фактів незаконних рубок. Про це стало відомо з тексту вироку, опублікованого у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Незаконні рубки виявили під час весняної ревізії 2016-го року в 11 кварталах Боложинівського лісництва. За даними прокуратури, на території лісництва було незаконно вирубано 145 дерев різних порід, що призвело до шкоди лісу у майже 1,05 млн грн.

28 вересня суд призначив покарання Тарасові Феденишину, Ярославу Лукасевичу та Тарасові Луціву у вигляді умовного позбавлення волі на три роки з випробувальним терміном у півтора роки. Також вони позбавлені права обіймати адміністративно-господарські посаду у лісгоспах протягом півтора року і повинні сплатити по 5,1 тис. грн штрафу.

Прокуратура стверджувала, що з листопада 2015 року по квітень 2016 року Феденишин не докладав зусиль для припинення незаконних рубок невідомими особами, знаючи про них від своїх підлеглих майстрів, не фіксував відомі йому факти незаконних рубок та не інформував про них керівництво Буського лісгоспу задля встановлення порушників та притягнення їх до відповідальності.

Натомість вина Лукасевича та Луціва, на думку прокуратури, полягала у тому, що вони за той самий період не докладали зусиль для виявлення незаконних рубок на своїх майстерських дільницях: не документували їх та не писали доповідних записок лісничому Феденишину про відомі їм факти незаконних рубок. Шкода лісу від службової недбалості Лукасевича склала приблизно 480 тис. грн (69 самовільно зрубаних дерев різних порід), а від службової недбалості Луціва – майже 499 тис. грн (60 самовільно зрубаних дерев різних порід, з більшою кубомасою).

На суді Феденишин визнав свою вину та пояснив, що майстри лісу Лукасевич та Луців доповідали йому про наявність самовільних рубок на території всього лісництва, але він їм сказав, щоб «вони не складали документів за такими фактами, а також сам не складав таких документів, оскільки самовільна рубка впливає на загальні показники лісництва».

Лукасевич та Луців так само визнали свою вину. Лукасевич розповів, що інформував про факти самовільних рубок лісничого Феденишина, але той про виявлені правопорушення нікого не повідомляв. Особисто актів про виявлення порушення Лукасевич не складав і про них правоохоронні органи не повідомляв. Натомість, за словами Луціва, після прийому на роботу у листопаді 2015 року він виявив самовільні рубки на своїй дільниці і розповів про них лісничому, «та вони прийняли рішення не повідомляти про них правоохоронні органи».

Феденишина звільнили з посади лісничого, на якій він працював з травня 2013 року, ще у 2016 році. Проте у 2017 році, як випливає з поданої ним 30 травня до НАЗК електронної декларації кандидата на посаду, він намагався влаштуватися контролером-ревізором у той самий Буський лісгосп.

Це вже далеко не перший вирок працівникам Буського лісгоспу. Як вже повідомляли «НГ.Львів», у серпні поточного року за службову недбалість з тяжкими наслідками та розтрату чужого майна було засуджено лісничого Ігоря Шушняка, а у вересні його підлеглого Ігоря Федуна.

Слідчий суддя Галицького районного суд Львова 29 вересня зобов’язав Головне управління Національної поліції у Львівській області розглянути заяву заступника виконавчого директора громадської організації «Центр протидії корупції» про кримінальне правопорушення та внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Як стало відомо із ухвали суду, 14 серпня цього року «Центр протидії корупції» подав заяву до поліції про вчинення злочину за фактом розтрати майна та корупційних діянь при закупівлі товарів Національною академією сухопутних військ ім. Гетьмана П. Сагайдачного.

Відповідну заяву громадська організація написала після публікації «Наші гроші. Львів» про закупівлю академією 40 тонн м’яса на майже 4 млн грн у 23-річного підприємця, який надавав відгук від ФОПа, який вже три місяці як припинив свою діяльність.

Слідчий суддя вирішив, що обставини, викладені ЦПК у заяві про вчинення кримінального правопорушення є такими, що свідчать про можливе вчинення особами кримінального правопорушення, відтак невнесення відомостей до ЄРДР вважається судом неправомірним.

Крім того, Військова служба правопорядку виявила низку фінансових порушень під час проведення закупівель Яворівською КЕЧ. Про це стало відомо із відповіді начальника головного квартирно-експлуатаційного управління ЗСУ Олега Галушка на запит Марії Крекотень, підполковника ЗСУ, яка надала оригінал редакції «НГ. Львів».

Як виявилось, 18 липня 2017 року була створена робоча група Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, яка проводила перевірку фактів викладених у розслідуванні «Патріоти із піхоти», опублікованому на нашому сайті 12 липня 2017 року. В якому, зокрема, «НГ. Львів» повідомили про дивні преференції для підприємств «Капітальне будівництво та ремонт» та «Енерігія-Захід» на торгах від Академії. Ми з’ясували, що ці підприємства напряму пов’язані з керівництвом військового ВНЗ та Яворівської КЕЧ.

Цікаво, що робоча група, яка перевіряла дотримання вимог законодавства у Національній академії Сухопутних військ імені гетьмана П. Сагайдачного під час проведення закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти у 2016-2017 роках родинних зв’язків не знайшла.

«В ході перевірки досліджено питання діяльності тендерного комітету та посадових осіб НАСВ ім. П.Сагайдачного, а також питання наявності родинних зав’язків між ними та представниками учасників закупівель. Вивченням особових справ осіб тендерного комітету та посадових осіб НАСВ ім. П.Сагайдачного, родинних зав’язків між ними та учасниками закупівель, проведених закладом, не встановлено», – йдеться у відповіді на запит.

Проте під час перевірки «було виявлено ряд фінансових порушень, зокрема, що стосується проведення господарських операцій та проведення процедур закупівель товарів, робіт і послуг». Які саме порушення не повідомляється, але згідно з рішенням міністра оборони від 4 вересня 2017 року, матеріали перевірки направлені до правоохоронних органів.

Півгектара комунальної землі у Львові на вулиці Пасічній, 146 перейшли у приватну власність без відома на те Львівської міськради. Забудовники планували звести на ділянці багатоповерхівку. Поки що їх плани залишають лише планами, але «Наші гроші. Львів» вирішили розповісти детальніше, як саме діють махінатори.

Влаштувати спір за землю

Все почалося з того, що через 14 років одна львівська фірма згадала, що в неї є земельна ділянка, якою користується інша фірма.

Ділянка площею 0,483 га на вулиці Пасічна, 146, про яку піде мова далі, вперше з’являється в рішенні Господарського суду Львівської області від квітня 2017 року. Дві львівські фірми подали позови одна проти одної – ТОВ «Колібрі-Х» ЛТД та ПП «Астері».

«Колібрі-Х» позивалося до «Астері» з вимогою компенсувати збитки за фактичне користування цією ділянкою протягом чотирнадцяти років – а це майже 184 тис. грн. Свій позов компанія обґрунтовувала тим, що вона є власником ділянки на підставі державного акту на право власності на землю, виданого ще у травні 2000 року.

Натомість «Астері» стверджувало у своїй позовній заяві, що купило у 2003 році у «Колібрі-Х» ЛТД дві будівлі площею 12,4 кв. м та 25,5 кв. м на цій землі і в такий спосіб набуло право власності й на саму земельну ділянку.

Суддя Олександра Запотічняк зайняла позицію «Астері», тобто визнав за фірмою право власності на ділянку, посилаючись на принцип цілісності об’єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об’єкт розташований.

Зареєструвати- продати-перепродати

Рішення суду було 25 квітня цього року. Через місяць, 19 травня, «Астері» зареєструвало в реєстратора Зубрянської сільської ради право власності на спірну ділянку, свідчать дані Державного земельного кадастру.

А вже через 4 дні «Астері» чи то продало, чи то подарувало землю «Колібрі-Х». Поясненням раптової відмови від права власності на землю, відстояної в суді, ймовірно, є тісний зв’язок між ПП «Астері» і ТОВ «Колібрі-Х» ЛТД.

Справа в тому, що ці фірми почали «займатися» нерухомістю лише під кінець 2016 року. А до часу, згідно з даними порталу YouControl, їх профілем була туристична діяльність та стоматологічна практика відповідно.

У 2016 році ці підприємства не лише змінили вид діяльності, але й власників. Сьогодні власником  «Астері» є львів’янин Володимир Данило, а «Колібрі-Х» ЛТД – Тарас Усачов. А ще рік тому обидві фірми належали такому собі Леонідові Шимчаку.

Але ще більш дивним виглядає наступний крок фірми, яка спочатку втратила , а потім несподівано знову отримала землю. «Колібрі-Х» ЛТД побуло власником землі лише… 2 дні. Вже 25 травня фірма продала ділянку третій фірмі – ТОВ «Будівельний альянс-плюс».

Як повернути землю

«Будівельний альянс-плюс» тепер є так званим добросовісним набувачем власності. Тобто повернення ділянки в комунальну власність є досить проблематичним. Власником 80% фірми є відомий скандальний забудовник з Тернополя Ігор Гуда, ще 20% відсотків контролюють структури пов’язані з екс-банкіром Віталієм Ломаковичем.

«Будівельний альянс-плюс» вирішив звести на землі десятиповерхівку з прибудованими гаражами і звернувся за містобудівними умовами та обмеженнями до міськради, де запідозрили підробку документів.

Сергій Коровайник, директор департаменту містобудування ЛМР розповідав, що у рішенні є посилання на державний акт про власність під певним номером і датою, але це не номер реєстрації акту, а лише номер бланку. Відтак, 31 липня міськрада відмовила фірмі у видачі містобудівних умов та обмежень.

Як розповіла «НГ. Львів» директор юридичного департаменту ЛМР Гелена Пайонкевич, жодних рішень Львівською міською радою як власником щодо земельної ділянки не приймались, а документації із землеустрою не затверджували.

«Немає жодної інформації про номер реєстрації в книзі записів державного акта на право власності на цю земельну ділянку по вул. Пасічній. Таким чином, з огляду на те, що межі земельної ділянки в натурі встановлені не були, дані про ділянку до Державного земельного кадастру не внесено, право власності на ділянку у встановленому законом порядку не зареєстровано, земельна ділянка відповідно до вимог ч. 1 ст. 79-1 ЗК була не сформованою. У Господарського суду Львівської області були відсутні підстави для визнання права власності на таку земельну ділянку», – розповіла Пайонкевич.

Львівська місцева прокуратура № 1 в інтересах міста подала апеляційну скаргу на рішення суду, згідно з яким «Астері» стало власником землі.

«На підставі даних від міськради ми оскаржуємо рішення суду. В матеріалах справи ми бачили державний акт на землю – він не відповідає встановленим вимогам», – розповів «НГ. Львів» прокурор Львівської місцевої прокуратури № 1 Роман Поліщук.

За його словами, кримінального провадження у цій справі не має.

«Якщо буде позитивне рішення апеляційного суду, тоді ми ініціюватимемо розслідування», – каже він.

Наступне засідання по апеляційній скарзі прокуратури відбудеться 17 жовтня. І прокурор, і керівник юридичного департаменту вважають, що шанси на повернення ділянки є. Тим більше, що там не розпочалось будівництво. Втім вже є приклад, коли суд став на бік «загарбників». Про нього нижче.

Історія друга, дуже схожа

Це вже не перший випадок «узаконення» права власності на землю через суд. У лютому цього року в мерії несподівано виявили, що ділянка площею майже 0,58 га на вулиці Біберовича (район Рясне), яка призначалась для облаштування майданчика для вигулу і дресирування собак в рамках громадського бюджету, перейшла у приватну власність.

Нагадаємо, 7 грудня 2016 року приватний львівський нотаріус Ігор Кулиняк зареєстрував право власності на цю ділянку за ТОВ «Яворівбуд-Інвест». Це товариство було створено лише за день до того – 6 грудня. А власником ділянки стало на підставі акту передачі-приймання майнового внеску в статутний капітал підприємства. Внесок цей зробило ТОВ «Аверс», яке на короткий час стало співвласником «Яворів-Інвестбуд», а потім вийшло із засновників.

Але саме «Аверс» легалізувало право власності на цю ділянку. Підприємство звернулось до суду, через те, що в Держгеокадастрі відмовлялись реєструвати ділянку через сумніви у достовірності документів від 2000 року. Проте Львівський окружний адміністративний суд визнав їх цілком прийнятними і 24 жовтня зобов’язав провести реєстрацію права власності на земельну ділянку на вулиці Біберовича за ТОВ «Аверс». У грошовому еквіваленті ділянку площею 0,58 га оцінили лише в 15 тис. грн.

29 травня цього року суд залишив без задоволення апеляційну скаргу Львівської місцевої прокуратури №1 на рішення Львівського окружного адмінсуду. Прокуратура також подала касаційну скаргу, однак розгляд справи ще триває.

Про фігуранта схеми по Пасічній, 146

Тарас Усачов, власник «Колібрі-Х» ЛТД, вже не вперше фігурує в судових справах про махінацію з нерухомим майном. Наприклад, в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду йдеться, що Усачов передав належну йому половину квартири у Львові у статутний капітал приватного підприємства «УТЛ», що належало його колишній дружині «з метою ухилення від сплати боргу та ухилення від виконання судового рішення».

Слідчі з’ясували, що «УТЛ» не здійснювало жодної діяльності, а було створено лише з метою переведення до його статутного фонду конкретного майна. До речі, в результаті помешкання не лише не арештували, але й підприємство набуло право власності на всю квартиру. Набуло через суд, а судилось ПП «УТЛ» з ПП «Виробничо-комерційна фірма «Купол-ЛВ», власником якої до 2016 року був, той самий Леонід Шимчак.

Дмитро Борисов

P.S. Редакція намагалась отримати коментарі представників «Колібрі-Х» ЛТД  та «Астері», однак за вказаними в реєстрі телефонами ніхто не підіймав слухавку.

Сокальський районний суд визнав винною у службовому підробленні та розтраті бюджетних коштів Світлану Гойдало – начальницю відділу фінансово-господарського забезпечення Сокальської РДА – та одразу звільнив її від покарання на підставі закону «Про амністію у 2014 році». Про це стало відомо з тексту вироку, розміщеного у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Гойдало інкримінували розтрату чужого майна шляхом зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 191 КК) та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей (ч.1 ст. 366 КК).

Кошти були розтрачені ще у 2013 році. Згідно з матеріалами справи, під час закупівлі обладнання і меблів для Центру надання адміністративних послуг Сокальської РДА Гойдало підписала накладні про отримання товарів від двох фізичних осіб – підприємців  на загальну суму 49,64 тис. грн. Але при цьому реально було проставлено товару лише на 14,92 тис. грн.

Факт нестачі обладнання і меблів на 34,72 тис. грн у поліції виявили лише у липні 2016 р.

На суді свою вину Світлана Гойдало визнала частково, і, зокрема, сказала, що «підписала накладні під тиском голови Сокальської РДА, щоб пройшла проплата коштів». Умислу на заволодіння коштами, за її словами, в неї не було, і товар вона не отримувала. Тодішня голова РДА, Наталія Карташова, їй пообіцяла, що товар буде поставлений вчасно.

Один з підприємців на суді, як свідок, підтвердив твердження чиновниці про те, що вона не отримувала товар. Він також повідомив, що він спочатку отримав гроші за непоставлений товар і лише потім придбав його.

Обшуки, проведені за місцем проживання Гойдало та Карташової, нічого не дали, хоча слідчі сподівалися виявити та вилучити недоотримане обладнання або ж документи, що стосувалися цієї закупівлі.

Дисциплінарна комісія Сокальської РДА у вересні 2016 року рекомендувала у поданні голові РДА звільнити Гойдало з державної служби, проте звільнення так і не відбулося, оскільки вона була відсторонена від посади ухвалами суду. У жовтні 2016-го та у березні 2017-го Світлана Гойдало подавала, як службова особа, річні електронні декларації до НАЗК. Згідно з ними, ані вона, ані її чоловік ніякого рухомого та нерухомого майна не мають.

Львівський державний університет внутрішніх справ 9 жовтня підписав договір  на закупівлю форми для курсантів з ТОВ «Виробнича організація «Харків» на загальну суму 1,17 млн грн. Про це повідомляє сайт публічних закупівель Prozorro.

За договором придбають 332 комплекти костюмів (сорочка, штани) темно-синього кольору із змішаної тканини за 1062 грн/шт, 550 пар черевиків – по  897 грн/шт, 240 зимових зимових напівкомбінезонів – по 858 грн/шт, 550 фуфайок – по 111 грн/шт, а також 550 кепі – по 102 грн/шт.

Єдиним конкурентом на торгах було ТОВ «Квінтекс», з пропозицією дорожчою лише на 994 грн. Під час аукціону компанії не торгувались.

ТОВ «Квінтекс» належить харків’янину Марку Винарському. А власницями ТОВ «Виробнича організація «Харків» є також харків’янки Віта Фелонюк та Валентина Якименко. Раніше вони всі троє були кінцевими акціонерами АТ «Виробниче об’єднання «Харків», яке вже припинило свою діяльність, а ТОВ «ВО «Харків» стало його правонаступником.

Це вже не вперше ці фірми конкурують на торгах. Як повідомляли «НГ. Львів», у липні 2017 року вони теж були єдиними учасниками на закупівлі від університету внутрішніх справ і розіграли підряд на 1,4 млн.

Згідно з інформацією Prozorro, з початку року ТОВ «Квінтекс» отримало замовлень на суму 2,3 млн грн, а ТОВ ВО «Харків» підписало договорів лише за 2017 рік на 174 млн грн, з них 1,75 млн грн – у Львівські області.