ТОВ «Гал Проф Центр» отримало замовлення на постачання риби на понад 242 тис. грн від відділу освіти Пустомитівської райдержадміністрації. На торгах переможець змагався із підприємицею Галиною Федунь, яка свої довідки написала з такими ж помилками, як і «Гал Проф Центр».

Ці двоє учасників зустрілися під час конкурсів на постачання продуктів харчування бюджетникам Львівської області вже 31 раз. Цього разу змагалися за постачання 2958 кг тушок хеку.

«Гал Проф Центр» одразу запропонувало дешевшу ціну (81,96 грн/кг), і під час аукціону конкуренти вже не змагались та не знижували пропозиції.

Підприємицею Галина Федунь зареєструвалася у грудні минулого року. З того часу взяла участь у 77 закупівлях, однак не отримала жодної перемоги. Вона або пропонувала дорожчу ціну, або її пропозиції відхиляли через відсутність повного пакету документів. В довідках вона не вказує ні працівників, ні свою матеріально-технічну базу, ні документів якості на продукти харчування.

На цих торгах довідки Федунь містять аналогічний з довідками «Гал Проф Центр» текст. Повторюються номери документів і навіть помилки, хоча замовник не надавав шаблонів таких документів.

У властивостях pdf-файлів конкурентів зазначено, що вони були в основному створені на сайті www.ilovepdf.com. А наприклад, тендерні пропозиції та специфікації Галини Федунь та «Гал Проф Центр», які візуально мають значно гіршу якість друку чи сканування, мають властивостях файлів виробника pdf Foxit Reader. Співпадає і заголовок, і автор файлів.

«Гал Проф Центр» створене лише в листопаді 2019 року Костянтином Кусяком. З того часу фірма отримала замовлень на 8,7 млн грн (дані YouControl).

Західний апеляційний господарський суд залишив без задоволення апеляційну скаргу Львівської міськради проти ВТП «Лангора». Таким чином компанія скасувала раніше затверджені міськрадою межі скверу на вулиці Героїв УПА у Франківському районі. Про відповідну постанову стало відомо із Єдиного держреєстру судових рішень.

Власником ТОВ «ВТП Лангора» є ПАТ «Концерн Галнафтогаз» Віталія Антонова, який володіє мережею АЗС ОККО. У власності «Лангори» знаходиться неробочий фонтан, який розташований у сквері на вулиці Героїв УПА. Однак компанія запланувала там АЗС.

Фонтан, 2015 рік (фото Zaxid.net)

Спершу фірма звернулась за розробкою детального плану території у 2016 році. Згідно з ним, планували демонтувати чашу фонтану та встановити холодну міні-АЗС (без обслуговуючого персоналу) у формі пам’ятника з логотипом мережі «ОККО».

Проти спорудження автозаправної станції виступили місцеві жителі та активісти, які зареєстрували громадський проєкт із облаштування скверу, який став одним із переможців голосування. Тому депутати міськради у 2019 році вирішили затвердити межі скверу, що унеможливить будівництво на цій території. Однак «Лангора» оскаржила це рішення в суді.

Міська рада звернулась із апеляцією, та суд залишив рішення першої інстанції без змін. Колегія суддів вказала на те, що виконком, який дозволив розробити детальний план, «діє у нерозривній єдності» із ЛМР, а тому міська рада мала б зважати на рішення виконкому 2016 року перш ніж затверджувати межі скверу. А також зазначив, що фірма мала «законні очікування» на оформлення права оренди.

Варто зазначити, що проєктований детальний план суперечить плану зонування. Згідно з ним, ця територія відноситься до зони Р-3 (рекреаційні зони загального користування). Переважними видами використання таких територій є розміщення парків та скверів, а будівництво АЗС тут не передбачене.

Приватний підприємець Олег Андрущенко та ТОВ «Тач системз» розіграли торги на постачання сенсорних кіосків (терміналів) для Львівського історичного музею на площі Ринок, 6. Сума замовлення склала 278 тис. грн.

Директором компанії переможниці «Тач системз» є Денис Зінченко, який водночас є комерційним директором в компанії «Сенсорні системи України», де начальником виробничого відділу працює підприємець Олег Андрущенко. Обидві компанії і «Тач системз» і «Сенсорні системи України» зареєстровані за однією адресою та користується спільним номером телефону.

Якщо з «Тач системз» Олег Андрущенко «конкурує» лише вчетверте, закрема про їх змову на торгах у Хмельницькій області раніше написали «Наші гроші», то з компанією «Сенсорні системи України» він зустрічався вже 18 разів.

Під час аукціону на поточних торгах учасники не знижували своїх пропозицій, а підприємець Андрущенко не завантажив усіх потрібних документів.

Компанія «Тач системз» продасть Львівському історичному музею чотири інформаційних сенсорних терміналів. Найдорожче замовникові обійдеться сенсорний кіоск «Гравіс 42» − 116 тис. грн. Ще три кіоски «Корсар 22М» музей придбає за 54 тис. грн кожен.

Справа – термінал “Гравіс 42”, зліва – термінал “Корсар 22М”

Підприємець Олег Андрущенко зареєстрований у 2013 році в смт. Бородянка Київської області. З 2018 року він не отримав жодного тендерного замовлення, лише ходив на торги технічним учасником.

Компанія «Тач системз» зареєстрована у травні 2019 року в Києві. Її власниками є Олег Міщенчук та вже згаданий Денис Зінченко, який також є директором фірми. Міщенчуку також належить половина компанії «Сенсорні системи України», де його бізнес-партнером є російський бізнесмен Ігор Меркулов.

Протягом 2019 року фірма «Тач системз» отримала замовлень на 5,1 млн грн.

Довідка: Сенсорний кіоск (термінал) призначений для довідкової інформації. Зазвичай його використовують для створення інтерактивних систем, як-от «Музей», «Готель» чи «Адмінпослуги». Сенсорні кіоски найчастіше встановлюють в центрі міста, завдяки їм можна дізнатися про актуальні події міста, туристичні місця та заклади.

Територіальне відділення Антимонопольного комітету у Львівській області зобов’язало Львівську міську раду припинити привілейоване становище ЛКП «Муніципальна варта» на ринку охоронних послуг.

Протягом 2018-2019 років завдяки ухвалам міської ради «Муніципальна варта» єдина серед підприємств мала право охороняти певні комунальні приміщення. Минулого року вона слідкувала за 19 об’єктами, серед яких були Львівська міська рада, районні адміністрації Львова, Шевченківський гай та Личаківський цвинтар.

Фото: Дивись.info

Однак своїми ухвалами міська рада порушила ЗУ «Про захист економічної конкуренції», адже охороняти комунальне майно може будь-яка компанія з відповідною ліцензією, а не тільки ЛКП «Муніципальна варта». Це підприємство, на думку колегії, отримало переваги над конкурентами не через свої досягнення, а лише завдяки впливу міської ради.

Найкращим способом обрати охоронну компанію для комунальних приміщень є проведення відкритих торгів – переконаний фахівець з публічних закупівель «Центру громадського моніторингу та досліджень» Юрій Кузько.

Він підкреслює, що тендер – це завжди можливість вибрати найдешевшу та найкращу компанію, і шкода, що міська рада в даному випадку цим не користується. За даними головного управління статистики у Львівській області, у Львові є 123 охоронні підприємства, тому ринок цих послуг потенційно конкурентний.

Комунальне підприємство «Муніципальна варта» (раніше – «Муніципальна дружина) створене у 2002 році. Це – паралельна до поліції силова структура, яка підпорядкована управлінню безпеки міста Львівської міської ради. Основним завданням підприємства є патрулювання міста, боротьба зі стихійними ринками, евакуація автомобілів та охорона комунальних об’єктів. Наразі міська рада закріпила за «Муніципальною вартою» право охороняти комунальні об’єкти лише до квітня цього року.

У 2019 році година охорони парку «Високий замок» працівниками «Муніципальної варти» коштувала 59 грн. При цьому на ринку такі послуги коштують по-різному. Наприклад, лікарня швидкої допомоги на вул. Миколайчука, 9 замовила охорону за 50 грн/год (без ПДВ), а Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького уклала угоду на 99 грн/год (з ПДВ).

Комісія архітектури, містобудування та охорони історичного середовища Львівської міськради 4 березня підтримала електронну петицію про збереження рекреації на вулиці Замарстинівській шляхом створення парку. Петицію розглядатимуть на пленарному засіданні Львівської міської ради, сьогодні, 5 березня.

Нагадаємо, що ця територія належить до району «Під Голоском». У грудні 2019 року депутатам пропонували внести вже шості зміни до детального плану території.

Як раніше писали «Наші гроші. Львів», основна зміна – на озеленених і частково торгових територіях хочуть дозволити 6-8 поверхові будинки вздовж струмка, який з’єднує став Стосіка із меншою водоймою. Цей став, згідно з минулорічним дослідженням, є найчистішим в місті.

Фото: Михайло Лишак

Частина території, де хочуть змінити зонування, належить до так званої зони Г-6 – зони комерційної забудови, але більшість проєктованої території – це Р-3, тобто рекреаційна зона загального користування. Однак в обох зонах будівництво житла не передбачено.

Як зазначив автор петиції Михайло Лишак, метою звернення є створення рекреаційної зони довкола озера та громадського простору, ймовірно – парку. Таким чином, мешканці сподіваються запобігти будівництву житла на зоні Р-3.

Існуюче зонування

Також комісія висловила зауваження, яке стосувалось права власності на землю. Оскільки частина території довкола озера перебуває у приватній власності, а частина належить місту, яку міськрада планувала продати через аукціон.

Депутат Сергій Івах, який є секретарем архітектурної комісії, рекомендував підтримати петицію як перший етап затвердження майбутньої рекреаційної зони: «Моя пропозиція підтримати цю електронну петицію. Електронна петиція може бути врахована при розробці детального плану території. Тому ми сьогодні цим закладем свої наміри саме так її зберегти».

Щоправда, додав, що межі рекреаційної зони слід погодити із власниками земельних ділянок.

«В яких межах буде збережена рекреаційна зона – це вже питання другого етапу. Тому ми підтримуємо її, а далі вже при розробці ДПТ треба, щоб всі згуртувались і давали свої пропозиції, бо дійсно на цій території є приватна власність», – сказав він.

Стосовно самого ставу, то довгий час ніхто не заявляв на нього майнових прав і переважно там проводили дозвілля жителі району. За інформацією наданою у відповідь на запит «Наші гроші. Львів», департамент містобудування ЛМР повідомив, що ще у 1997 році виконком передав право на постійне користування ставком ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод», який використовувався заводом як технічна водойма. Після банкрутства заводу ставок серед інших об’єктів статутного капіталу перейшов у власність БК «Приватбуд-Львів».

Раніше на громадських зустрічах представник компанії Ігор Гуменчук заявляв, що ця фірма не збирається проводити там будівництва: «Нічого крім рекреаційної зони там бути не може. Ми хочемо лише законодавчо за собою закріпити право користування цим озером за тою ж самою функцією, яка вона є, – зона рекреації».

Однак нещодавно ставок отримав земельний кадастровий номер і тепер ділянка призначається для розміщення основних та допоміжних споруд промисловості та виробничих потреб.

Депутати Львівської міської ради на пленарному засіданні 5 березня підтримали електронну петицію про збереження рекреації довкола озера на вулиці Замарстинівській шляхом створення парку. Рішення прийняли одноголосно, «за» проголосувало 50 депутатів.

Як зазначив автор петиції Михайло Лишак, метою звернення є створення парку на території довкола озера. Таким чином, мешканці сподіваються запобігти будівництву житла в рекреаційній зоні.

Раніше петиція отримала схвалення від профільної комісії з архітектури та містобудування. Щоправда, комісія зазначила, що межі рекреаційної зони слід погодити із власниками земельних ділянок.

Під час обговорення на пленарному засіданні виступило кілька депутатів. Першим висловився Григорій Козловський, який зазначив, що рекреаційну зону потрібно зберегти: «Прошу колег підтримати дану петицію, з врахуванням того, щоб ми зберегли озеро».

Також виступила депутатка Ірина Оршак, яка доповіла, що комісією екології закладено кошти на першочергове проведення гідрологічної та геодезичної експертизи озера.

На цьому ж пленарному засіданні розглянули проєкт змін до детального плану району «Під Голоском», куди також входила і території навколо ставу Стосіка.

Як раніше писали «Наші гроші. Львів», основна зміна, яку пропонували внести, – це на озеленених і частково торгових територіях хотіли дозволити 6-8 поверхові будинки вздовж струмка, який з’єднує став Стосіка із меншою водоймою. Цей став, згідно з минулорічним дослідженням, є найчистішим в місті.

Фрагмент проєктного плану

Частина території, де хотіли змінити зонування, належить до так званої зони Г-6 – зони комерційної забудови, але більшість проєктованої території – це Р-3, тобто рекреаційна зона загального користування, яку намагаються зберегти за петицією. Однак в обох зонах будівництво житла не передбачено.

Проти затвердження детального плану виступив один із місцевих жителів Юрій Степась, який представляв ГО «Розвиток Голоско», і зазначив, що пропоновані зміни ДПТ суперечать генеральному плану та зонінгу, а також можливе будівництво ймовірно пошкодить джерела живлення струмка.

Натомість головний архітектор Львова Антон Коломєйцев виступив за прийняття змін. Він зазначив, що довкола озера і ймовірного потічка, який живить озеро, відведена охоронна зона. А також, що існуюче призначення частини землі – зона Г-6. Це землі комерційного використання, які створять ще більше навантаження на довколишнє середовище, ніж майбутнє житло. До того ж, перед видачею дозволів на будівництво будуть проведені відповідні експертизи, щоб оцінити ризики пошкодження джерел живлення озера.

Також з різкою критикою ініціативи мешканців виступив вже згаданий депутат Григорій Козловський. На його думку, проєктоване будівництво є достатньо віддаленим від озера, а протести жителів району назвав шантажем.

«Ми підтримали ідею з озером, але ми зараз можемо спровокувати таку історію, що на кожне питання буде появлятися Іванов, Сідоров чи ще якийсь таваріщ, який буде казати «а я протів». В місті є головний архітектор, є відділи, є спеціалісти. А не бігати тут за кожним питанням і займатися шантажем. Бо я вважаю, що це шантаж. У місті є влада і влада має приймати рішення, звісно дослуховуватись до думки громади, але цей шантаж дешевий тут немає проходити», – сказав він.

Ще кілька депутатів зауважили, що предмет вже схваленої петиції також стосується земель, призначення яких змінюють за ДПТ, а тому пропонували перенести питання, щоб узгодити його з петицією. В результаті питання внесення змін до детального плану території висунули на голосування, але рішення не прийняли через недостатню кількість голосів.

ЛКП «Залізничнетеплоенерго» скасувало тендер на постачання запчастин, який неправомірно виграло ПАТ «Сантехкомплект». Частина документів, поданих переможцем, була пошкодженою, відтак замовник мав відхилити його пропозицію.

Порушення на поточних торгах знайшли фахівці з публічних закупівель «Центру громадського моніторингу на досліджень». Виявилося, що деякі довідки, зокрема про наявність аналогічного досвіду, працівників та матеріально-технічної бази, неможливо відкрити чи завантажити через їхнє пошкодження. Замовник мав би відхилити пропозицію ПАТ «Сантехкомплект», натомість підписав з ним договір на постачання запчастин для труб за 555 тис. грн.

Після звернення «Центру громадського моніторингу та досліджень» комунальне підприємство визнало пошкодженість документів переможця та скасувало закупівлю. Жодних коштів постачальникові не перерахували.

ПАТ «Сантехкомплект» зареєстроване 1998 року в Києві. Кінцевими бенефіціарами підприємства є російський бізнесмен Віктор Данилкін та латвієць Геннадій Ясько.

Підприємство не вперше співпрацює з ЛКП «Залізничнетеплоенерго» − протягом 2017-2019 років вони підписали договорів на 1,8 млн грн. Загалом протягом 2019 року ПАТ «Сантехкомплект» отримало замовлень на 30,6 млн грн.

Матеріал підготовлено в рамках проекту IWPR за підтримки МЗС Норвегії

Львівська міськрада замовила друк вже третього випуску газети «Львівський вісник», тираж якого становить 50 тис. примірників. Друк кожного випуску коштує понад 22,3 тис. грн. Про це «Наші гроші. Львів» дізналися від Христини Процак, начальниці відділу «Прес-служба» ЛМР.

За її словами, рішення про видання газети було колегіальним, і насправді, «Львівський вісник» – це більше листівка, бюлетень з корисною інформацією для львів’ян.

Газета “Львівський вісник”. Фото Євген Бойко

«Газета виходить в тестовому режимі. Ми проаналізуємо, наскільки є запит від львів’ян, а потім приймемо рішення», – розповіла Христина Процак. Скільки часу триватиме тестовий період – невідомо. Як зазначила Христина Процак, видання орієнтоване на людей старшого, пенсійного віку, які не вміють користуватись інтернетом, однак яким потрібно отримувати важливу інформацію.

Написання текстів та верстка газети здійснюється силами прес-служби Львівської міськради, друк замовляє управління адміністрування послуг ЛМР у ТОВ «ДІМ». Видання поширюють безкоштовно у ЦНАПах, поліклініках, театрах, музеях, відділах соцзахисту тощо.

На порталі Є-Дата наразі є інформація про оплату друку лише одного випуску видання. Як повідомила Христина Процак, вартість друку кожного випуску однакова.

Перший випуск вийшов 31 січня. У ньому, окрім того, що пенсіонери можуть їздити безкоштовно і які дороги ремонтуватимуть, розповіли, зокрема, які книги планує цьогоріч прочитати міський голова Львова Андрій Садовий. Також дві сторінки присвятили «Духовній величі Львова».

Рубрика про духовну велич Львова повторилась і в наступному випуску (фото Христини Процак)

У другому випуску вийшло коротке інтерв’ю із заступницею міського голови Іриною Маруняк про особисте життя «Долаючи страх перед літаками, я полетіла до свого кохання». Такі тексти з’явились у бюлетені на вимогу львів’ян. Мовляв, раніше прохання розповідати про чиновників та їх життєві орієнтири неодноразово надходили на гарячу лінію, такі повідомлення залишали в коментарях, стверджує Христина Процак.

Фото “Львівського вісника” Христини Процак

Третій випуск, від 6 березня, в основному присвячений коронавірусу. Однак на останніх двох сторінках розміщена публікація на болючу для Львова тему приєднання навколишніх населених пунктів до Львівської ОТГ під назвою «Агломерація, а точніше ОТГ: зміни незворотні». Там популярно пояснюють, що «і рибку з’їсти, і лапок не намочити» вже не вийде.

Нагадаємо, Львівська міськрада майже протягом двадцяти років мала власну газету «Ратуша». Однак в рамках роздержавлення ЗМІ по всій країні в грудні 2018 року прийняла рішення про припинення діяльності КП «Ратуша».

Замовляючи послуги з друку газети на суму понад 50 тис. грн, управління Львівської міськради повинне проводити допорогову закупівлю, на 200 тис. грн і більше – відкриті торги. У разі, якщо ЛМР й далі укладатиме прямі договори на друк газети, це може вважатись поділом предмету закупівлі, тобто порушенням закупівельного законодавства.

Пов’язані підприємці Іван Козакевич та Микола Статкевський розіграли тендер на 400 тис. грн від ЛКП «Львівський кіноцентр», на постачання звукове обладнання. Обидва учасники використовують однаковий номер телефону та мають спільних працівників.

На поточних торгах підприємці не знижували своїх пропозицій. Івана Козакевича відхилили через невідповідність тендерній документації. Підприємець не завантажив низки потрібних документів, лише загальні – паспорт, виписки з реєстрів та довідку про згоду на обробку даних.

Учасники зустрічаються на торгах вже вп’яте і кожного разу виграє Микола Статкевський, а його конкурент Козакевич виступає технічним учасником, бо завантажує лише декілька загальних довідок. При цьому на інші торги підприємець подає більше документації.

Обидва конкуренти як контактний використовують один і той самий номер, який водночас є номером одеського інтернет-магазину музичного обладнання «Realmusic.ua». Цей магазин представляє приватний підприємець Анатолій Шелковенко. Саме в нього, згідно з тендерними документами, ще у листопаді 2019 року головним інженером працював Микола Статкевський. А Іван Козакевич вказує спільну з Шелковенком адресу для листування.

Іван Козакевич зареєстрований як підприємець 2015 року в місті Боярка Києво-Святошинського району. Протягом 2019 року він не отримав жодного замовлення.

Микола Статкевський зареєстрований підприємцем 2016 року в Одесі. З початку 2019 року він отримав замовлень на 2,9 млн грн.

Матеріал підготовлено в рамках проекту IWPR за підтримки МЗС Норвегії

Територіальне відділення Антимонопольного комітету у Львівській області оштрафувало ПП «Науково-виробнича фірма «Екотоп» та ПП «Ріал» на 136 тис. грн за антиконкурентні дії на торгах. Йдеться про їхню участь в тендері на реконструкцію очисних споруд Стрия за 1,98 млн грн.

Про змову цих учасників на торгах «Наші гроші. Львів» написали в жовтні 2019 року. Номер телефону бухгалтера «Ріал», який фірма вказувала в договорах в лютому цього року, 0322532371, повністю співпадає з основним номером їх конкурента «Екотоп». Також ПП «Ріал» не завантажила на торги всіх потрібних документів.

Після публікації новини юристи проєкту «Тисни» (Bihus.info) надіслали звернення в АМКУ. Комітет також встановив, що конкуренти використовували спільну ІР-адресу та робили документи в одній програмі. Відтак компанії отримали по 68 тис. грн штрафу. Вони також не зможуть брати участі у відкритих торгах протягом трьох років.

Підприємство «Науково-виробнича фірма «Екотоп» зареєстроване у Львові. Його власником є Орест Горак, а директором – Ігор Івашко. Обидва є керівниками сімейних фірм Хом’яків. Івашко є директором фірми синів Хом’яка «Віп-Захід», а Горак – керівником ТОВ «Інвест-Актив Груп» сестри та тестя Мирослава Хом’яка.

Підприємство «Ріал» належить Мирославу Даниліву, племіннику екс-керівника департаменту екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації Мирослава Хом’яка.

Чотири українських міста замовили шість наборів реактивів німецького виробництва для визначення коронавірусної інфекції – Novel Corona Virus 2020 (WUHAN STRAIN) по 100 реакцій. Станом на вечір 12 березня в Prozorro було опубліковано 5 договорів на закупівлю таких реагентів у київського ТОВ «Біонікс Лаб».

У Дніпрі замовили два німецькі набори по 38,2 тис. грн. По стільки ж замовили реагенти і в Житомирі (два договори) та Вінниці. У Тернополі купили один набір дешевше за інших – за майже 35 тис. грн.

На своєму сайті «Біонікс Лаб» вказує, що 5 лютого передала першу в Україні тест-систему для виявлення коронавірусу Corona Virus 2020 (WUHAN STRAIN) виробництва Genekam Biotechnology AG до Центру Громадського здоров’я МОЗ Україна.

Genekam

Згідно з повідомленням МОЗ, 9 регіонів України закупили німецькі тест-системи для визначення коронавірусу COVID-19. Зокрема, тести буде доправлено в найближчі дні до Житомира, Тернополя, Дніпра, Вінниці, Києва, Рівного, Львова, Запоріжжя. Ймовірно, не всі договори наразі опубліковані в Prozorro.

Крім того, медзаклади купують швидкі тести для діагностики коронавірусу. В Одесі їх хочуть купити на понад 3 млн грн, у Житомирі – на понад 160 тис. грн.

Низку закупівель оголосили також київські медичні заклади, наприклад, замовляють китайський тест-експрес Bioeasy приблизно по 8 тис. грн за упаковку (по 25 шт в упаковці), в основному у комунального підприємства «Фармація».

Bioeasy. Фото Віталій Кличко

У коментарі Дивись.info т.в.о. директора департаменту охорони здоров’я Львівської облдержадміністрації Андрій Васько розповів, що наразі Львівщина очікує на надходження тест-систем для виявлення коронавірусу. «До тижня часу очікуємо на отримання експрес-тестів, які можуть бути проведені біля ліжка пацієнта, без лабораторного обладнання, і також очікуємо прибуття від МОЗ тест-систем для обласного лабораторного центру»,  – сказав він.

Виконавчий комітет Львівської міської ради 13 березня затвердив містобудівні умови та обмеження на будівництво семи багатоповерхових житлових будинків ТОВ «Авалон Стайл» на вулиці Замарстинівській, 76.

Кожна із семи багатоповерхівок матиме від 2 до 4 секцій різної висоти: від 12 до 31 метра. Житловий комплекс матиме підземні паркінги, а також в одній із секцій буде розміщено так звані вбудовані групи короткочасного перебування дітей дошкільного віку.

Містобудівні умови та обмеження були видані на основі рішення виконкому «Про затвердження детального плану території, обмеженої вул. Замарстинівською, вул. Східною, вул. Квітовою, вул. Р. Дашкевича». Цим детальним планом було передбачено, що існуючий адміністративний будинок реконструюють під дитячий дошкільний заклад на 80 місць.

Візуалізація детального плану не відповідає теперішнім планам забудовника. Раніше на ділянці хотіли звести шість високих будинків, з’єднаних нижчою забудовою.

Проєктний план, згідно з ДПТ

Візуалізація, представлена на засіданні виконкому 13 березня, зовсім інша (див. нижче).

На ділянці площею понад 2 га, де будуватимуть житловий комплекс, раніше розміщувалась експериментальна лижна фабрика. Земля належить ТОВ «Динамо – Інвест» Олени та Олега Верлінських. Олег Верлінський був головою правління ПАТ «Комплекс водних видів спорту», де 40% акцій належало його доньці Анастасії Верлінській. Після фінансових проблем (неповернення кредиту банку, мирову підписали лише в 2017 році) акціонерне товариство стало товариством з обмеженою відповідальністю. У ньому Верлінській належить 50%. Ще 47% належить Сергію Дігтяру, а 3% – Андріяну Гутнику, депутат Львівської міськради від ВО «Свобода, який був головою правління ЗАТ «Комплекс водних видів спорту».

У грудні 2019 року «Динамо – Інвест» передала право користування земельною ділянкою для забудови ТОВ «Авалон Стайл», яке через інші компанії належить Дмитру Палієнку і Наталії Оношко. Неофіційними власниками групи компаній Avalon є депутат Львівської міськради Григорій Козловський та Юрій Федорів.

Стрийська центральна районна лікарня 13 березня підписала два договори на постачання респіраторів БУК-3 з приватною підприємицею Галиною Кісіль на 211 тис. грн. Про це стало відомо з сайту закупівель Prozorro.

За першим договором, замовили 3500 респіраторів, кожен із яких коштує 51 гривню. За другим, 500 таких же респіраторів БУК-3, однак вже по 65 гривень. Нагадаємо, що потрібно проводити конкурсну закупівлю товарів, якщо сума перевищує 200 тис. грн. В даному випадку підписали два прямих договори: на 178,5 тис. грн і 32,5 тис. грн.

Фото з сайту виробника

Респіратори БУК-3 мають ступінь захисту FFP3 (до 50 ПДК). Аналогічні респіратори 26 лютого замовив Центр первинної медико-санітарної допомоги у Новоград-Волинську по 14,5 грн без ПДВ. Так само управління надзвичайних ситуацій Житомирської міськради 13 березня замовило 7999 таких респіраторів трішки дорожче – по 25 грн за штуку у ТОВ «Бук.юа». Ця ж компанія продала респіратори БУК-3 ще одній житомирській лікарні, і також по 25 грн за штуку.

Натомість ще дві медустанови, також в Житомирі та Новоград-Волинському, планують платити за БУК-3 ще дорожче, ніж в Стрию – 67,2 грн та 67,42 грн за одиницю, а в Тернополі – взагалі по 98 грн.

В інтернет-магазинах ціни на БУК-3 вказані від 21 грн до 100 грн. Деякі продавці почали зазначати, що респіратор допомагає від коронавірусу, грипу, інфекцій, які передаються повітряно-крапельним шляхом.

Основними замовниками в Галини Кісіль є стрийські лікарні, які закуповували в неї різні товари за прямими договорами.

В лютому ціна електроенергії на «ринку на добу наперед» (РДН) в об’єднаній енергосистемі України знизилася на 12,4%, при цьому темпи зменшення ціни в Бурштинському енергоострові були в п’ятеро повільнішими і склали  2,4%.

Про це стало відомо зі звіту ДП «Оператор ринку», пишуть «Наші гроші».

По ОЕС України (Об’єднана енергетична система) середньозважена ціна минулого місяця склала 1 232,08 грн/МВт год. По Бурштинському острову ціна була на чверть вищою і становила 1 678,72 грн/МВт год.

В лютому, так як і в січні 2020 року, в торговій зоні ОЕС України спостерігався профіцит пропозицій, особливо в нічні години доби. Дефіцит пропозицій залишився лише на 8 годину. В торговій зоні Бурштинського острова на РДН спостерігався дефіцит пропозицій в нічні години.

Зі звіту «Оператора ринку» відомо, що ціни в Україні залишаються вищими від цін на електроенергію в країнах-сусідах.

В Бурштинському енергоострові ціна електроенергії у порівнянні зі Словаччиною дорожча на 75%, в ОЕС ця різниця вдвічі менша. І за минулий місяць різниця в цінах з сусідньою країною тільки зросла, в січні вона складала 24% в Бурштинському острові та 10,5% в ОЕС.

В лютому найближче до України серед країн-сусідів ціна на е/е була в Румунії. В ОЕС вона була дорожчою на 8%, в Бурштинському острові – на 33%.

Бурштинський енергоостров синхронізований з енергосистемою Європи, електроенергію з нього також отримують споживачі Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей.

Майже 90% обсягу електроенергії для них виробляють Бурштинська ТЕС, Добротвірська ТЕС та  Ладижинська ТЕС, які належать АТ «ДТЕК Західенерго» Ріната Ахметова.

Найбільшою з них є Бурштинська ТЕС, в 2018-2019 роках її директором був Денис Шмигаль, якого 4 березня парламент призначив прем’єр-міністром. Бурштинська ТЕС разом з Добротвірською ТЕС були замішані в схемі, коли  спочатку дорого продавали свою електроенергію «Енергоринку», а потім дешево викуповували ї назад по ціні оптового ринку для цілей продажу за кордон.

Експортує електроенергію ТОВ «Д.Трейдінг» Ахметова.

На початку березня міжнародна організація «Енергетичне співтовариство заявило про своє приєднання до розслідування АМКУ можливого зловживання «ДТЕК Західенерго» в Бурштинському енергоострові.

Нагадаємо, Енергетичний холдинг ДТЕК в 2019 році отримав операційний прибуток до сплати процентів, податків та амортизації (EBITDA) в розмірі $607 млн, що дозволило отримати рентабельність по EBITDA 20,4%. Група ДТЕК контролює близько 80% теплової електрогенерації України.

Низка лікарень, оздоровчих закладів та лабораторій, а також правоохоронні органи у Львівській області протягом березня замовляли одноразові медичні маски із різницею в ціні у 2300%. Так, ціна за одну медичну маску коливалась від 0,7 до 16,5 грн. Причому найвища ціна зафіксована протягом кількох останніх днів.

Цей список не є вичерпним, оскільки деякі замовники публікували договори на закупівлю кількох  медтоварів без специфікації, тому ціна за одиницю залишилась невідомою.

ЛКП «Ратуша-сервіс» та ПП «Ігліта» розіграли тендер на перевезення працівників департаменту «Адміністрація міського голови» Львівської міської ради. Учасники подали на торги документи з однаковим плямами, що свідчить про підготовку довідок на спільній техніці.

Під час аукціону конкуренти не знижували своїх пропозицій. При цьому фірма «Ігліта» подала неналежно оформлені довідки: не заповнила тендерної пропозиції та не надала переліку працівників чи обладнання.

Відтак, договір на перевезення працівників за 877 тис. грн підписали з ЛКП «Ратуша-сервіс». Перевозити працівників будуть в машинах Skoda Octavia, Toyota Corolla Sedan, Toyota Corolla HB, Mazda, Peugeot Traveller HDI та Mercedes Sprinter. Згідно з технічним завданням, одна машина буде не раніше 2015 року випуску, всі решта – не раніше 2005 року.

ЛКП «Ратуша-сервіс» перевозитиме працівників до кінця цього року. При цьому година роботи коштуватиме 123 грн, відрядження в межах України без проживання – 133 грн, а з проживанням – 296 грн. Минулого року вартість години перевезення працівників становила 72 грн (без ПДВ).

Учасники зустрічаються на торгах вчетверте. Два тендери вже завершені, ще дві закупівлі перебувають на стадії кваліфікації переможця або розгляду пропозицій. Наразі переможцем двох завершених торгів є комунальне підприємство «Ратуша-сервіс».

Львівське комунальне підприємство «Ратуша-сервіс» створене 1998 року, підпорядковане адміністративно-господарському управлінню Львівської міської ради. ЛКП «Ратуша-сервіс» виступає як замовником послуг, так і учасником на торгах. В основному за 2019-2020 роки комунальне підприємство замовило ремонт та утримання приміщень Львівської міської ради. А як учасник змагалося в тендерах на перевезення працівників міської ради та прибирання приміщень. На сьогодні очільницею підприємства є Ірина Тихоліз.

Підприємство «Ігліта» зареєстроване 2014 року у Львові. Його власником є Ростислав Дубовий, а керівником – Ростислав Салямон. Протягом 2019-2020 років фірма «Ігліта» отримала лише одне замовлення – на перевезення працівників Дніпровської райдержадміністрації за 70 тис. грн. Компанія не брала участі в інших тендерах, окрім вищезгаданих.

Матеріал підготовлено в рамках проекту IWPR за підтримки МЗС Норвегії

Пов’язані ТОВ «Лізоформ Медікал» та підприємиця Ганна Сичова розіграли тендер на постачання дезінфекційних засобів для Червоноградської центральної міської лікарні. Обидва учасники подали частину документів з однаковими плямами, що свідчить про підготовку довідок на спільній техніці.

Під час аукціону учасники не знижували своїх пропозицій, а ціна переможця «Лізоформ Медікал» була на 48 тис. грн дешевшою (сума договору 634,4 тис. грн).

«Лізоформ Медікал» поставить Червоноградській лікарні приблизно 2,7 тис. дезінфекційних засобів на 634 тис. грн. Найдорожчими в цій позиції є дезінфектор «Лізоформін 3000» (1 л) − 381 грн, «Амісепт» (1 л) – 330 грн та «АХД 2000 гель» (1л) − 201 грн. Ціни на товари відповідають ринковим.

Дезінфектори потрібні для знищення вірусів та інших патогенних мікроорганізмів. Нагадаємо, що для профілактики коронавірусної інфекції COVID-19 підійдуть антисептики, в яких є не менше 60% спирту. Важливо протирати ними руки та поверхні, зокрема, телефон.

Компанія «Лізоформ Медікал» зареєстрована 2008 року в Києві. Її левова частка поділена між ТОВ «Лізоформ» та «Бхп Біо Хелс Фарма Аг» (Швейцарія), кінцевим бенефіціаром є Заза Берадзе. Ще частина поділена між вісьмома українцями, очолює підприємство Ігор Дмитрів. «Лізоформ Медікал» є великим постачальником медичних товарів – лише протягом 2019-2020 років вона отримала відповідних замовлень на 119 млн грн.

Ганна Сичова зареєстрована як підприємець 2013 року в Києві. Починаючи з 2015 року вона брала участь у ста закупівлях, однак востаннє отримувала замовлення ще в тому ж  2015 році.

Конкуренти зустрічаються на торгах вже 63 рази. В основному виграє компанія «Лізоформ Медікал».

Військова частина А4150 замовила будівництво адміністративного кварталу в селі Старичі Яворівського району для навчання військових, який називається «Дії в урбанізованій місцевості». Будівництво здійснюватиме ТОВ «БК-Будгруп» за 56,8 млн грн. Про це стало відомо з сайту закупівель Prozorro.

Навчальний квартал складатиметься із 10 нежитлових будівель: банку, СТО, готелю, лікарні, торгівельного центру, поліцейської дільниці, шахтного коперу та галереї, вежі керівника, підстанції, 5-поверхової будівлі, а також благоустрою території.

Більшість будівель мають звести із будівельного матеріалу, який здатний витримати звукові навантаження від використання імітаційних засобів під час проведення занять (постріли холостими боєприпасами, вибухові пакети, димові гранати). Штукатурні та оздоблювальні роботи, як і встановлення вікон й дверей, не передбачається.

Закупівлю здійснили без відкритих торгів, за переговорною процедурою для потреб оборони.

Основними замовниками для ТОВ «БК-Будгруп» є Військова частина А4150 та Національна академія Сухопутних військ, які загалом дали замовлень включно з цією на майже 160 млн грн.

Наприклад, ця компанія отримувала підряд на будівництво навчального місця «Бій в населеному пункті» в Старичах на 39,5 млн грн.

Частина збудованих об’єктів для “Бою в населеному пункті” (фото: Юрій Бірюков)

А також минулоріч – ще майже 23 млн грн на початок будівництва «Дії в урбанізованій місцевості»: зведення шутхаузу, школи та двоповерхової будівлі, обладнаної для оборони.

Як повідомляє Український мілітарний портал, цьогоріч добудують ще частину будівель. Із зображень випливає, що мова йде про «Дії в урбанізованій місцевості».

Фото: АрміяInform

Відтак, будівництво навчальних комплексів «Дія в урбанізованій місцевості» та «Бій в населеному пункті» в Старичах вже коштуватиме майже 120 млн грн.

ТОВ «БК-Будгруп» належить Михайлу Довганичу.

Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр 17 березня підписав договір на постачання тест-систем для виявлення антитіл IG/IgM до коронавірусу 2019-nCoV (цільна кров, сироватка, плазма). Про це стало відомо з сайту закупівель Prozorro.

Замовили 5 упаковок тест-систем, у кожній по 25 тестів, тобто загалом 125. Назва тестів не вказана. Відомо, що київські лікарні закуповували швидкі тести Bioeasy китайського виробництва по 25 штук в упаковці приблизно (по 8 тис. грн за упаковку).

Тест-системи, які замовив Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр, коштують по 7,5 тис. грн без ПДВ за упаковку.

Постачальником є київське ТОВ «Систем Профі» Ірини Мойсеєнко, фірма створена 5 місяців тому. Загалом отримала держзамовлень на понад 4 млн грн. Ця ж компанія продала тест-системи по 7,5 тис. грн за упаковку Миргородському міському центру ПМСД.

Нагадаємо, наразі Львів мав лише одну упаковку Bioeasy на 25 тестів, які діагностують захворювання на 5-14 день після початку хвороби. Як повідомляло Твоє місто, всі аналізи передають у Київ для обробки на реагентах, які показують результат на 1-3 день від перших проявів захворювання. Якщо у Києві результат підтверджують – то зразки відправляють ще у міжнародну лабораторію.

Господарський суд Львівської області підтримав позов Львівського територіального відділення Антимонопольного комітету України до приватного підприємства «Дорбуд» про стягнення штрафу за змову на торгах та пені за протермінування оплати штрафу. Загалом підприємство тепер повинно сплатити 136 тис. грн, оскільки штраф у розмірі 68 тис. грн воно повинно було сплатити майже два роки тому.

Як раніше повідомляли «Наші гроші. Львів», АМКУ ще у листопаді 2018 року оштрафував ТОВ «НВП «Інтертерм» та ПП «БК «Дорбут» загалом на 136 тис. грн за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що призвели спотворення результатів торгів «Львівської залізниці» на закупівлю обладнання для рихтування колії. Тоді антимонопольники, зокрема, з’ясували, що учасники завантажували документи з однієї IP-адреси та мали однакових співробітників.

Як стало відомо з рішення суду, у листопаді 2018 року представникам АМКУ не вдалось вручити рішення про штраф представнику «Дорбуду» – воно було направлено за адресою останнього та не отримано ними. Через неможливість вручити рішення, його було оприлюднено в офіційному друкованому виданні – газеті «Урядовий кур`єр» від 29 грудня 2018 року, а відтак рішення вважається таким, що вручене відповідачу, але датою 9 січня 2019 року. Саме з цього моменту і нараховувалась пеня за несплату штрафу.

Аналогічна справа була розглянута 16 березня поточного року у Господарському суді міста Києва щодо підприємства «конкурента» «Інтертерм», але результати розгляду наразі не оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Нагадаємо, «Дорбуд» зі статутником в 1 тис. грн належить львів’янину Денису Даниленку, який ще у 2015 році працював заступником директора ТОВ «БК Білдерпоінт», яку раніше контролювали люди нардепів від БПП Ярослава та Богдана Дубневичів. Даниленко також балотувався до Львівської міськради від БПП.

Фірма «Інтертерм» належить Сергію Кудрію із Ватутіне Черкаської області, який також є директором компанії, і Олександру Наумовському з Павлограду Дніпропетровської області (через ТОВ «Міжнародна юридична компанія «Моніторинг інвест дівелопмент»). Раніше компанію контролював Ігор Каїнський і Михайло Манько. Каїнський був тісно пов’язаний із «Корпорацією Колійні ремонтні технології» через фінансову компанію «Енергія-інвест» та «Украмарін». Також він був керівником НВП «Колійні ремонтні технології», яке заснував Ярослав Дубневич.