Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного сьогодні, 30 листопада, розірвала договір про закупівлю модульної конструкції для польової їдальні за 895 тис. грн з приватним підприємцем Олександром Дмитренком. Про це редакцію «НГ.Львів» повідомив керівник академії генерал Павло Ткачук в офіційному листі.

В публікації «Приватні підприємці з фальшованими довідками розіграли мільйон від Академії сухопутних військ» ми повідомляли про тендер, участь в якому взяли двоє пов’язаних приватних підприємців.

Через кілька годин після появи матеріалу на сайті до редакції надійшов лист за підписом керівника академії. «Шановна редакція веб-порталу «Наші Гроші. Львів»! Цілком підтримую оцінку ситуації, яка склалась із укладанням договору на закупівлю зварної мобільної модульної конструкції для польової їдальні. Посадові особи відповідних служб академії провели детальне вивчення документів, поданих переможцем торгів, та встановили порушення, які унеможливлюють дію зазначеного договору. Мною прийнято рішення про розірвання цієї угоди. Проводиться вивчення обставин, що призвели до ситуації, викладеної у вашій публікації», – написав генерал Ткачук.

Він також надав документ про розірвання договору, датований сьогоднішнім днем.

Обласна комунальна установа «Чернівецька обласна клінічна лікарня» 26 листопада підписала договір з ТОВ «ДП «Техномед Україна» на закупівлю лазерної системи за 1,3 млн грн. Про це стало відомо з сайту електронних закупівель Prozorro.

Згідно з угодою, лікарня закупить лазерну систему з фотодеструктором Ultra Q Reflex в комплекті для лікування захворювань ока. Фірма повинна поставити її протягом двох днів.

На торгах фірма-переможець змагалася з ТОВ «Девіком», ціна якого в результаті аукціону була на 3,2 тис. грн дорожчою.

Обоє учасників подали практично однакові документи, які замовник вимагав у довільній формі: довідка про відсутність підстав для відхилення, про захист довкілля та лист про виправлення помилок. В цих документах фірми зробили однакові помилки. Також конкуренти подали документи від одного дистриб’ютора, однакові міжнародні сертифікати та сертифікат від інженера. Редакція «НГ. Львів» не могла перевірити всіх документів, адже ТОВ «Девіком» не завантажив усіх довідок, зокрема, аналогічних договорів.

Київська фірма «ДП «Техномед Україна» працює на ринку з 2007 року. Її власниками є Олексій та Олена Сологуб, які зареєстровані в одному помешканні. Їм разом належать фірми «Техномедекс Груп» та «Сучасні медтехнології «Елітмед», а також частина компанії «Техномедекс».

Протягом 2018 року «ДП «Техномед Україна» отримало замовлень на 1,4 млн грн, враховуючи поточну угоду. Це перша конкурента закупівля, у якій взяла участь компанія.

Підприємство «Девіком» зареєстроване 1997 року в Києві. Її засновниками є Валерій Дворцин та Євген Дворцін, які проживають разом. Вони разом є співвласниками фірми «Майленд». Євген Дворцин є також співвласником «Компанії Фарком» та йому належить компанії «Інформаційно-обчислювальний центр» і «Стар і К».

Протягом 2017-2018 років фірма отримала замовлень на 13,5 млн грн, враховуючи поточну закупівлю. Згідно з Clarity, компанія зазвичай продає офісну техніку на кшталт ноутбуків та принтерів, а також електричне обладнання.

Матеріал підготовлено в рамках проекту IWPR за підтримки МЗС Норвегії

Яблунівська селищна рада Косівського району, за результатами відкритих торгів, 28 листопада підписала договір з приватним підприємством «Промбудсервіс-Косів» на будівництво дитячого садка за 18,69 млн грн. Про це стало відомо з сайту електронних закупівель Prozorro.

Будуватимуть дошкільний навчальний заклад у селі Стопчатів. Технічним завданням передбачено, будівництво двоповерхової будівлі, де переможець проведе комунікації, встановить обладнання для їдальні та спортзалу та меблі. Садок розрахований на 60 місць, отож середня вартість місця для однієї дитини становитиме понад 311 тис. грн, що більш ніж вдвічі дорожче за опосередковану вартість будівництва встановлених Мінрегіонрозвитком.

Згідно з договірною ціною, витрати на зарплати працівникам дорівнюватимуть 2,8 млн грн (тобто 15% від суми угоди), а прибуток становитиме 1,08 млн грн (5,8% відповідно).

Крім «Промбудсервісу», участь у торгах взяло ще два учасники: ТОВ «Зелбудсервіс», яке належить депутату Косівської райради Василю Зеленевичу та його сину Володимиру та ТОВ «РР Транс», яке належить мешканцю села Пістень Русланові Удовіченко. Пропозиція першого була на 590 тис. грн дешевшою, однак тендерний комітет відхилив компанію через відсутність низки необхідних документів.

ПП «Промбудсервіс-Косів» зареєстроване в Косові, а його власником та директором є Володимир Тинкалюк.

З початку 2018 року фірма отримала 34 держзамовлення на 321 млн грн включно з цією закупівлею.

Перечинська міська рада Закарпатської області за результатами двох закупівель замовила ремонт доріг у двох селах вартістю майже 5,3 млн грн у ТОВ «СЕМ Білдинг». Про це стало відомо з сайту закупівель Prozorro.

За 3,51 млн грн здійснять капітальний ремонт вулиці Горького в с. Зарічево, ще 1,75 млн грн витратять на капремонт дороги с. Ворочово (будинок села – дитячий навчальний заклад – фельдшерсько-акушерський пункт). На 2018 рік передбачено фінансування 1,8 млн грн та 0,6 млн грн відповідно. Договори діятимуть до кінця 2010 року.

В обох випадках ТОВ «СЕМ Білдинг» конкурувало за підряди з ТОВ «Ужгородське шляхово-будівельне управління 58». В результаті на першому аукціоні переможець знизив ціну на 0,55%, на другому – неповних 0,6%.

ТОВ «СЕМ Білдинг» створене п’ять років тому. Першим засновником була директорка Закарпатської обласної федерації художньої гімнастики Валентина Плавайко, якій нині належить 20%. Потім до неї доєдналась Людмила Драгула (20%) та Іван Попович (60%). Людмила Драгула є дружиною помічника керівника Головного управління Нацполіції у Закарпатській області Івана Драгули.

З 2016 року ТОВ «СЕМ Білдинг» отримало замовлень на 68,6 млн грн. Найбільшим замовником є КП Закарпатської обласної ради «Будкомплектторг» та Ратівецька сільрада.

Матеріал підготовлено в рамках проекту IWPR за підтримки МЗС Норвегії

Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління в останні дні листопада підписало вісім договорів загальною вартістю 2,23 млн грн на розробку проектно-кошторисної документації на різні об’єкти з ТОВ «Кас Буд». Про це стало відомо з сайту публічних закупівель Prozorro.

Усі договори підписано без проведення конкурсних процедур на суми від 275,3 тис. грн до 281 тис. грн. Компанія розроблятиме документацію на будівництво п’яти гуртожитків у Львівській області (Яворів, Броди, Липники та двох у Старичах) та трьох у Волинській (два – у Луцьку, один – у Володимир-Волинському).

ТОВ «Кас Буд» зареєстровано півроку тому у Бібрці Львівської області за місцем реєстрації власника й директора компанії 31-річного Володимира Горошка. Через два місяці після реєстрації фірма отримала замовлення на понад 700 тис. грн від військової частини у Золочеві.

Ще через два місяці замовлення на майже 800 тис. грн зробило і Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління, а згодом і Навчально-спортивна база літніх видів спорту на розробку документації на реконструкцію спортивно-стрілецького комплексу – за 1,42 млн грн.

Усі замовлення (включно з поточними) на загальну суму понад 5 млн грн компанія отримала без конкурсних процедур, а тому в Prozorro не має інформації ні про працівників фірми, ні про її матеріально-технічну базу, в тому числі адресу офісу (фірма прописана в житловому будинку). А пошук інформації в мережі видає про компанію лише інформацію з Prozorro та кількох сайтів з інформацією з офіційних реєстрів.

На Львівщині найактивніше проводять аукціони, однак бізнесмени частіше ходять на тендери у Тернополі. Івано-Франківськ за показником успішності закупівель тримається десь по середині між іншими. Експерти із закупівель «Центру громадського моніторингу та досліджень» порівняли ці три області за кількома критеріями, аби виявити, хто ж кращий у ProZorro.

«Ми оцінювали ці області за багатьма параметрами, тому за кожним з них маємо різних лідерів. Втім з трьох областей вирізняється Львівська за сумою економії, яка перевищує мільярд гривень», – каже Олег Блінов, експерт «Центру громадського моніторингу та досліджень».

За його словами, Львівщина, у порівнянні з Івано-Франківською та Тернопільською областями, економить щонайменше в 5 разів більше, проводячи допорогові конкурентні закупівлі. «Це напряму пов’язано з рішеннями Львівської міськради та облдержадміністрації про запровадження конкурсів на допорогові закупівлі, – говорить він. – Якби не скаржилися замовники, але такі зміни дають ефект, зекономили 125 мільйонів гривень тільки на цьому. Найгірша ситуація зі звітами в Івано-Франківській області, де кількість прямих договорів перевищує конкурсні допорогові закупівлі в понад 12 разів».

Конкуренція

В усіх областях ми проаналізували активність бізнесу, скільки в середньому учасників приходить на один тендер. Чим вищий цей показник – тим краще, оскільки конкуренція сприяє зниженню ціни під час аукціонів.

Загалом  на одного замовника у Львівській та Тернопільській областях припадає по 7 постачальників, тоді як у Івано-Франківській – 8 постачальників. Найактивніше участь у закупівлях беруть підприємці та компанії у Тернопільській області, де їх середня кількість на закупівлях складає 2,74 учасника. У Львівській області цей показник становить 2,65, у Івано-Франківській – 2,61.

Економія

У Тернопільській області найвищий середній показник участі бізнесу в конкурсних закупівлях і водночас найбільша економія. Це ті кошти, які вдалося зекономити, купуючи товари і послуги дешевше, аніж планувалося.

У Тернопільській області, яка є лідером за цим показником, відсоток економії від очікуваної вартості становить 4,1% (або ж 585,6 млн грн).

За майже неповні одинадцять місяців цього року, замовники, тобто бюджетні організації, монополісти тощо, Львівської області провели понад 46,5 тисяч закупівель, зекономивши 1,19 млрд грн або 2,4% від очікуваної вартості закупівель. Такий відсотковий показник є найменшим у порівнянні з Тернопільською та Івано-Франківською областями. Останній вдалось зекономити майже 355 млн грн або 2,6% від очікуваної вартості закупівель.

Допорогові закупівлі

Закон зобов’язує замовників проводити аукціони при купівлі чогось на суми, які вищі встановлених порогів. В основному, це 200 тис. грн на купівлю товарів та послуг і 1,5 млн грн – на роботи. Однак часто місцеві органи влади приймають рішення про проведення аукціонів і на ці «допорогові суми». Завдяки цьому активніше залучають малий та середній бізнес, збільшують кількість постачальників та економлять кошти.

Завдяки рішенням Львівської обласної державної адміністрації та Львівської міської ради, Львівська область суттєво збільшила кількість допорогових конкурентних закупівель. Таким чином значно зменшилася кількість прямих договорів.

Як наслідок, на Львівщині за звітами купують лише у 2,5 рази частіше, ніж за допомогою допорогових конкурсних закупівель. До прикладу, в Івано-Франківській області менш оптимістична ситуація, оскільки тут неконкурентних закупівель у 12,5 разів більше, ніж конкурентних. Схожа ситуація і у Тернопільській області, де неконкурентних допорогових закупівель у 7,6 рази більше, ніж конкурентних.

Втрачена економія

Цей показник має прямий зв’язок з попереднім. Його експерти «Центру громадського моніторингу та досліджень» розраховують за своєю методологією. Втрачена економія – це ті гроші, які не вдалося зекономити області через те, що там укладали прямі договори замість проведення допорогових конкурсних закупівель.

Так, Львівська область могла б зекономити ще 156,8 млн грн, тоді як значно менші Івано-Франківська – всі 171,6 млн грн, Тернопільська – 29,3 млн грн.

Успішність закупівель

Серед закупівель, проведених за процедурою відкритих торгів, у тому числі англійською мовою, за кількістю відмінених й скасованих закупівель лідирує Івано-Франківська область із показником у 43,1%. Натомість Тернопільська та Львівська області мають лише незначно кращі дані: 41,7 та 41,3% відповідно.

Загалом у цих областях кожна третя закупівля не відбувається через відсутність потрібної кількості учасників, а кожна тринадцята скасовується через різноманітні помилки при проведенні закупівлі.

Серед усіх проведених закупівель у Львівській області 47% були успішними, в Івано-Франківській – 44,9%, у Тернопільській – 42,1%. Показник успішності ще може змінитися до кінця року, оскільки частина закупівель ще триває.

Улюбленці долі

У п’ятірках лідерів серед компаній, з якими протягом цього року уклали найбільше договорів, у всіх трьох областях є ТОВ «Лівайн Торг», яке торгує бензином, дизельним пальним та газом. Фірму створили лише минулоріч. За даними системи YouControl, спершу засновницею була Ірина Гаврилюк, потім фірму переоформили на Ірину Лебедєву. Нині ж вона належить Ользі Жиронкіній із Дніпра, а директором є Сергій Заєць.

У Львівській та Івано-Франківській областях також лідирує ПП «ОККО Контракт» Віталія Антонова, яке торгує пальним, і ТОВ «Епіцентр К» – мережа будівельних магазинів Галини та Олександра Герег.

На Львівщині за кількістю договорів вирізняється також ТОВ «Компанія Соната» Віталія Хащака, улюбленим замовником якого є «Львівська політехніка», причому в основному суми договорів не перевищують навіть 1 тис. грн. Також в цій області вирізняється продавець продуктів харчування ПП «Захід Інвест Торг», яке відоме тим, що розігрує торги з ПП «Агропродовольча промислова компанія».

В Івано-Франківській області за кількістю договорів, здебільшого або й повністю укладених без конкурсу, цьогоріч лідирують ще дві фірми: ТОВ «Автомагістраль-ІФ» і ТОВ «Садиба». Перша – ремонтує дороги, друга – продає залізні та санітарно-технічні вироби, будматеріалами. Причому перша компанія отримує замовлення від багатьох замовників, а «Садиба» – є улюбленцем лише двох комунальних підприємств.

На Тернопільщині за кількістю договорів, укладених без конкурсу, на другій сходинці – компанія пов’язана з начальником Служби автомобільних доріг у Тернопільській області – ТОВ «БМБуд», яка раптово почала отримувати замовлення на ремонти доріг в області весною цього року. Також лідирує продавець пального ТОВ «Автотехсервіс» та 28-річний Віталій Яхван, який торгує продуктами і є улюбленцем Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лі

Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер придбав у ТОВ «Медичний Центр «М.Т.К.» два найменування препаратів для лікування захворювань крові на загальну суму 364,87 тис. грн. При цьому диспансер переплатив, щонайменше,  120 тис. грн. Про це стало відомо з сайту електронних закупівель Prozorro.

Згідно з угодою, медики придбали 10 упаковок препарату «Емаплаг» (рекомбінантний тромбопоетин людський, розчин для ін’єкцій по 15000 ОД/мл по 1 мл у флаконі) та 200 упаковок препарату «Емавейл» (еритропоетин людини рекомбінантний, розчин для ін’єкцій по 10000 МО/мл по 1 мл у попередньо наповненому шприці).

Препарат «Емаплаг» придбали за ціною 8,67 тис. грн за одиницю, тобто заплатили 86,7 тис. грн. Середня вартість цього препарату в аптеках 9,7 тис. грн. Водночас в жовтні минулого року «Медичний Центр «М.Т.К.» продав цей препарат Вінницькому обласний клінічному онкологічному диспансеру за 8,13 тис. грн.

Препарат «Емавейл» купили за 1391 грн за упаковку. Тобто за всю партії заплатили 278,2 тис. грн. Його середня вартість в українських аптеках становить 750 грн за упаковку. І лише в серпні поточного року «Медичний Центр «М.Т.К.» продав цей препарат Миколаївському обласному онкологічному диспансеру більш ніж удвічі дешевше – за 608 грн. Тобто лише на одному препараті закарпатські медики переплатили від 150 тис. грн до 156 тис. грн.

Засновниками ТОВ «Медичний Центр «М.Т.К.» є Анна Гуменюк (15%), Володимир Мирончук (15%),  Наталія Марченко (15%) та лікар-пульмонолог Микола Гуменюк (55%).

За даними «Наших грошей», Гуменюк відомий як співробітник за сумісництвом Національного інституту фтизіатрії та пульмонології. Він також є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Юрія-фарм», яке є офіційним представником китайської компанії-виробника препарату «Емаплаг».

Шевченківський районний суд Львова визнав винною колишню реєстраторку прав власності на нерухоме майно комунального підприємства Львівської облради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» Наталію Вдов’як, яка «переписувала» комунальне майно Львова на фізичних осіб.

Вирок опублікували 26 листопада в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Суд, який розглядав справу майже чотири роки, призначив їй однорічний іспитовий строк, 8,5 тис. грн штрафу та позбавив права обіймати адміністративно-господарські посади на рік і 6 місяців.

Згідно з вироком, Наталія Вдов’як протягом жовтня-грудня 2012 року зареєструвала права власності на сім приміщень на підставі п’яти незаконних рішень судді Дрогобицького міськрайонного суду Андрія Гайдука. Про це її попросив співучасник схеми Гайдука, чиє ім’я у вироку зашифроване. Згідно з підрахунками правоохоронців, Львів втратив будівлі загальною площею 1,7 тис. кв. м та загальною вартістю 1,7 млн грн.

Також у травні-квітні 2012 року Наталія Вдов’як незаконно зареєструвала права власності ще на два комунальні приміщення, а також склала та видала на одну з цих будівель витяг про державну реєстрацію прав власності на нежитлове приміщення.

У суді Наталія Вдов’як повністю визнала свою провину. Її засудили за ч.2 ст. 364 ККУ (зловживання службовим становищем) та ч.2 ст. 366 ККУ (службове підроблення). Спочатку суд призначив їй три роки позбавлення волі, заборонив обіймати адміністративно-господарські посади на півтора року та 8,5 тис. грн штрафу. Однак враховуючи її щире каяття, позитивну характеристику та утримання неповнолітньої дитини з астмою, замість ув’язнення вона отримала іспитовий строк на 1 рік.

Крім того, суд врахував, що більшість з «вкрадених» об’єктів повернуті у комунальну власність.

Нагадаємо, що суддю Андрія Гайдука у 2015 році засудили до одного року іспитового строку. За матеріалами слідства, у 2011-2012 рр. організована група за участі судді розробила злочинну схему із заволодіння нерухомим майном громади Львова шляхом звернення до Дрогобицького міськрайонного суду із фіктивними позовними заявами.

Відтак суддя ухвалив 5 неправосудних рішень про закриття провадження у справах у зв’язку з визнанням мирових угод, на підставі яких за фізособами визнано право власності на 12 приміщень площею 2452 кв. м і вартістю 3,50 млн грн. Люди, які подавали позови, пізніше стверджували, що позивалися не вони, а особи, які мали копії їх документів.

Свої рішення Гайдук ухвалював з грубими порушеннями, адже будівлі були в комунальній власності, тому не належали сторонам спору. Також вони були розташовані у Львові, а тому Дрогобицький міськрайонний суд не міг ухвалювати рішень щодо цих приміщень.

Яворівський районний суд 21 листопада визнав винним заступника директора яворівського державного підприємства «Екотранснерго» Анатолія Дікуна у виготовленні та використанні завідомо неправдивих документів. Про це стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень. Вирок опублікували 30 листопада.

Суд постановив покарати Анатолія Дікуна штрафом у розмірі 850 грн та стягнути на користь держави 737 грн за витрати на проведення почеркознавчої експертизи.

Як стало відомо з матеріалів справи, у вересні 2013 року Анатолій Дікун за допомогою звичайного комп’ютера та принтера особисто виготовив диплом про вищу освіту. У фальшивому документі він написав, що у 1998 році закінчив правничий факультет ЛНУ імені Івана Франка. Без диплому про вищу освіту Дікун не міг посісти посаду першого заступника директора ДП «Екотрансенерго».

Обвинувачений повністю визнав свою провину та уклав із слідством угоду про визнання винуватості. Суд узгодив міру покарання у вигляді штрафу, враховуючи такі обставини як «щире каяття та активне сприяння в розкритті кримінальних правопорушень».

Також засуджений може оскаржити вирок впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Раніше Анатолій Дікун був директором ТОВ «Дослідне підприємство «Сірка». Також йому належить фірма ТОВ «Агропреміум» та  50% від статутного капіталу виробничого ТОВ «Трудівник».

Комунальне підприємство Закарпатської обласної ради «Будкомплектторг» уклало угоду на капітальний ремонт дороги між селами Драгово та Сокірниця за 68 млн грн з ТОВ «ПБС». Про це повідомляється на сайті електронних закупівель Prozorro.

Йдеться про ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О 071305 Драгово-Сокирниця, яка має протяжність 16,5 км. Відремонтувати до кінця 2019 року планують всю дорогу. Відтак вартість ремонту 1 км шляху становитиме 4,12 млн грн.

Основні роботи розпочнуть з квітня 2019 року. Фірма отримає 129,7 тис. грн прибутку, а на зарплати витратить 525,69 тис. грн.

Участь у торгах, окрім переможця, взяли ще два підприємства: ПП «Полтавабудцентр» та ТОВ «Дорожнє підприємство «Алькор». Їх початкові пропозиції становили 80,86 та 73,13 млн грн, а переможець торгів, ТОВ «ПБС», пропонувало спочатку 74 млн грн. В процесі аукціону ціни знизились на суми від 5 млн грн до 20 млн грн.

Найбільш економічно вигідною пропозицією було визнано пропозицію підприємства «Полтавабудцентр», яке пропонувало виконати ремонт за 60 млн грн, проте її відхилили через відсутність аналогічного договору та заборгованість зі сплати податків на суму 887 тис. грн. Варто зауважити, що тендерний комітет на винесення такого рішення та вивчення документів підприємства додаткова взяв 20 днів замість звиклих п’яти.

Наступною за вартістю була пропозиція підприємства «Алькор», яке пропонувало виконати роботи лише на одну гривню дешевше. Але представники фірми, з невідомих причин, не з’явились для підписання угоди.

ТОВ «ПБС» офіційно належить Іванні Непик, а керівником є Олексій Пастернак. Контролює підприємство народний депутат від БПП Олександр Шевченко. З початку 2018 року фірма отримала державних підрядів на понад 3 млрд грн.

Міське комунальне підприємство «Яворіввода» 29 листопада підписало договір з ТОВ «Будгарант Групп» на будівництво каналізаційних мереж, насосний станцій та очисних споруд в м. Яворів за 76,1 млн грн. Про це стало відомо з сайту електронних закупівель Prozorro.

Згідно з угодою, цього року компанія проведе підготовчі роботи для будівництва, а основні роботи вже виконуватимуть до грудня 2019 року. Цьогоріч компанія отримає 45 тис. грн прибутку, а на зарплати працівникам піде 217 тис. грн.

Як раніше повідомляв сайт ZAXID.NET, лише третина міста має доступ до каналізації. Наразі нечистоти з Яворова вивозять в сусідній Новояворівськ, а місцеві очисні споруди у Яворові вже застаріли, а їхні механізми заіржавіли.

Для робіт фірма не залучатиме субпідрядників. Частину техніки орендуватиме в ТОВ «Техбудспец», в ТОВ «Алов-Буд», ПП «Капіталпромбуд», ПП «Ромб+» та підприємця Івана Мошковського.

На торгах фірма-переможець змагалася з ПП «Компанія Інсталбуд» та ТОВ «Інвестиційна Компанія Укрбудсервіс». Початкові пропозиції учасників становили 80-87 млн грн, однак під час аукціону знизилися до 76-79 млн грн.

Фірма «Будгарант Групп» зареєстрована 2014 року у Львові. Її власником та водночас керівником є 38-річний львів’янин Андрій Пісюра. Згідно з документами на сайті Clarity, він отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Географія». Пісюра також є засновником рівненської ГО «Клуб рекреації та спорту «Заповідне полісся» та ТОВ «Мисливське господарство «Бутівське».

Нагадаємо, що батько Андрія Пісюри Ярослав Пісюра очолює підприємство депутата Брюховицької селищної ради Андрія Дроздовського «ЮМ груп капітал», яке неодноразово фігурувало у справах про незаконне заволодіння майном.

З лютого 2017 року директором фірми є 26-річний Юрій Шуманський. Як повідомляли «НГ. Львів», він протягом 2016 року шукав роботу тілоохоронця та інкасатора. Того ж року він був співвласником ТОВ «Грандюрбуд», яке цьогоріч перереєстрували в Харкові.

Протягом 2017-2018 років фірма отримала замовлень на 307 млн грн, враховуючи поточну угоду. Серед них – будівництво водогону в с. Пасіки-Зубрицькі за 14,5 млн грн та реставрація парку в Трускавці за 71,9 млн грн.

Протягом 2018 року на Львівщині постійно виникали спроби захоплення громадських земель під виглядом безкоштовної роздачі учасникам АТО. Серед найгучніших скандалів: спроби поділити береги озера Наварія, скуповування десятків гектарів землі через учасників АТО біля Солонки та розширення відпочинкового комплексу «Едем Резорт» Ігора Кривецького за рахунок ділянок АТОвців.

Ще одна неймовірна історія розгортається у селі Скнилів, це фактично передмістя Львова. Йдеться про 6 гектарів поруч із львівським аеропортом. Своє право отримати тут ділянки учасники АТО відстояли в суді проти чиновників Держгеокадастру, які спочатку передали землю військовим, а потім скасували свої ж накази і роздали ділянки зовсім іншим людям. Серед щасливих власників скнилівської землі опинилися підприємці і активісти ГО «Розвиток громади».

Більше двох місяців «Наші гроші. Львів» спільно з журналістами ZAXID.NET розбиралися у цій історії. Цей текст ми публікуємо одночасно.

Атовці проти кадастру

У понеділок, 3 грудня, у Львівському апеляційному адміністративному суді розглядали апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області проти групи учасників АТО.

Одинадцятеро АТОвців претендують на земельні ділянки біля села Скнилів та Львівського аеропорту. Ще у жовтні 2017 року чиновники Держгеокадастру на Львівщині офіційно виділили їм землю, а через два місяці передумали. Військовики подали в суд і виграли в першій інстанції. Чиновники Держгеокадастру це рішення оскаржили і ще раз програли.

Однак після того, як суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Тарас Онишкевич зачитав рішення на користь АТОвців, їхні юристи не поспішали святкувати перемогу.

Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Тарас Онишкевич зачитує рішення (фото ZAXID.NET)

«Це ще не кінець тяганини. Деякі ділянки вже мають нових власників, а, може, навіть перепродані. Доведеться все це з’ясовувати і оскаржувати», – пояснив журналістам адвокат Дмитро Бородійчук.

Чому ж керівники Держгеокадастру на Львівщині порушили закон і скасували свої накази на розробку проектів землеустрою для учасників АТО? І кому згодом дісталася земля біля львівського аеропорту?

Відповідати на ці питання відмовлялися як самі чиновники Держгеокадастру, так і атовці через своїх представників. Третя сторона конфлікту – посадовці Скнилівської сільради взагалі проігнорували судові засідання. Про шість гектарів колишнього пасовиська за Скниловом усі воліли мовчати.

До чого тут сільрада?

У Скнилові землі для атовців нема. Саме такий висновок ще в серпні 2015 році озвучили учасники робочої групи при ЛОДА, яка займалася питаннями виділення землі для учасників АТО.

«У Скнилові виділили 10 ділянок для сімей загиблих учасників АТО, але голова сільради Марія Тиндик каже, що цих ділянок немає. Вона збирається вирішувати це питання лише після виборів», – скаржилися в ЛОДА представники робочої групи.

У вересні 2015 року, рівно через місяць після скарг у ЛОДА, Марію Тиндик звинуватили в земельних махінаціях. До кабінету голови Скнилівської сільради прийшли мешканці села, депутати та активісти ГО «Розвиток громади».

Очільники «Розвитку громади» Олег Долінський та Андрій Болюбаш в кабінеті Марії Тиндик у 2015 році (фото «Вголос»)

Вони просили Марію Тиндик надати протоколи сесії, на якій розподіляли земельні ділянки. Посадовиця, яка очолює Скнилівську сільраду з 2006 року, відмовилася показати документи, посилаючись на таємницю особистих даних, які вказано у протоколах.

Присутній під час конфлікту голова ГО «Розвиток громади» Андрій Болюбаш розповів, що громада Скнилова і місцеві депутати звернулися до його організації з проханням «розібратися у ситуації» з виділенням 200 земельних ділянок у Скнилові. Чи вдалося активістам «розібратися» невідомо, однак через кілька років у Скнилові спалахнув ще один земельний конфлікт, де активісти «Розвитку громади» вже були безпосередніми учасниками.

Забуті нацгвардійці і незручні АТОвці

На межі Скнилова між вулицею Авіаційною та львівською Кільцевою дорогою розташовані землі сільського пасовиська. 20 вересня 2017 року голова Скнилівської сільради Марія Тиндик звернулася в Головне управління Держгеокадастру у Львівській області з проханням зарезервувати на цих землях ділянку площею 3 га. У тексті листа голова сільради вказала 30 прізвищ осіб, які нібито претендували на ділянки на місці колишнього пасовиська.

Земельні ділянки біля Скнилова

Під час аналізу цього списку журналісти виявили, у ньому згадані учасники АТО, які служили в підрозділах МВС. Наприклад, Андрій Матейко і Володимир Вишиванюк – службовці військової частини Нацгвардії №4114, що дислокується на вул. Рубчака у Львові. Обоє отримали по 100 тис. грн. допомоги від Львівської міськради. Оксана Тіхова – дружина підполковника Нацгвардії Олега Тіхова, теж «стотисячника». Ще один фігурант «скнилівського» списку Дмитро Віблий – працівник поліції, який так само отримав 100 тисяч від ЛМР. Андрій Моравський і Юрій Магдяк – оперуповноважені Нацполіції.

Перший список на який резервувала землю голова Скнилівської сільради Марія Тиндик (фото ZAXID.NET)

Згодом виявилося, що 29 із 30 осіб із цього списку жодних ділянок біля Скнилова не отримали. За землю на місці колишнього пасовиська розпочалася справжня боротьба, і про так званий «список МВС» чомусь забули і в Держгеокадастрі, і в Скнилівській сільраді.

Наприкінці жовтня 2017 року, згідно з наказами Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, 16 ділянок, кожна площею 0,1 га, для ведення особистого селянського господарства біля Скнилова отримали учасники АТО. В грудні про це рішення довідалася голова Скнилівської сільради і одразу ж відреагувала листом до Держгеокадастру.

Голова Скнилівської сільради Марія Тиндик (фото з Facebook Марії Тиндик)

У листі Марія Тиндик стверджувала, що «Скнилівська сільрада не надавала погодження вказаним громадянам на відведення земельних ділянок» і попросила «вжити заходів відповідно до чинного законодавства». Однак погоджувати чи заперечувати проти відведення земельних ділянок поза межами населеного пункту – а саме такий статус мають землі, навколо яких розгорівся конфлікт – сільська рада не має права. Цим займається обласна державна адміністрація та Головне управління Держгеокадастру області.

Тож Марія Тиндик не мала юридичних підстав просити про скасування наказів на розроблення проектів землеустрою 16 атовцям. Водночас керівники Держгеокадастру не мали права свої накази скасовувати, однак чомусь прислухалися до прохання Марії Тиндик і пішли на порушення закону.

Після того, як їхні дозволи на розробку проектів землеустрою скасували, 11 з 16-ти атовців звернулися до суду і виграли як у першій інстанції, так і в апеляційному суді. Однак за неповний рік, поки тривали судові засідання, близько шести гектарів земель біля Скнилова вже встигли передати у власність іншим особам.

Ще один список

Отож, 14 грудня 2017 року Марія Тиндик поскаржилася в обласне управління Держгеокадастру на групу непроханих атовців, які без її відома отримали землі неподалік Скнилова, а вже через кілька днів – 18 грудня, вона написала керівникам кадастру ще один лист, у якому попросила зарезервувати вже 6 га землі для передачі у власність 22 особам.

У новому списку Марії Тиндик вже не було учасників АТО з першого «списку МВС», натомість з’явилися активісти «Розвитку громади», їхні родичі та друзі: Андрій Болюбаш, Євген Гриців, Олександр Цигилик та Дарій Сьома. Згодом вони отримали біля Скнилова ділянки для ведення особистого сільського господарства.

Андрій Болюбаш та Дарій Сьома (фото з Facebook Андрія Болюбаша)

Під час зустрічі з журналістами Марія Тиндик спочатку заперечувала, що вона взагалі коли-небудь просила Держгеокадастр резервувати землі за межами населеного пункту.

«Я не могла резервувати, бо це за межами населеного пункту. Ми до того нічого не маємо», – пояснювала голова Скнилівської сільради.

Однак після того, як ми запропонували жінці ознайомитися з копіями її ж листів у Держгеокадастр, позиція Марії Тиндик змінилася. Вона розповіла, що зверталася з проханням резервувати землю для атовців зі Скнилова. Нам не вдалося знайти доказів того, що хтось із фігурантів «списку МВС» проживає у Скнилові.

На запитання «Чому лише одна особа з цього списку врешті отримала ділянку?» – Марія Тиндик пояснила, що потім у процесі виділення землі «пішли зміни». Щоправда, причину цих змін голова сільради пояснити не змогла. А на запитання про Андрія Болюбаша, Євгена Гриціва та інших фігурантів списку жінка відповіла, що не знає, хто це такі.

Марія Тиндик показує на генплані Скнилова розташування ділянок, за які судяться АТОвці (фото ZAXID.NET)

Голова сільради також заперечувала, що скаржилася щодо виділення землі 16 атовцям, але після появи на столі відповідного документу, теж змінила свою позицію. Виявилось, що посадовиця знає і про скасування наказів і про судові засідання, які вона не відвідувала, бо «була у відпустці».

Голова сільради також повідомила, що десять ділянок площею по 0,1 га кожна таки передали учасникам АТО. Їхні імена не згадані у жодному зі списків. За словами Марії Тиндик, ці атовці отримали землю за розпорядженням голови ЛОДА Олега Синютки та т.в.о. директора департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА Оксани Ткачук.

Врешті Марія Тиндик попросила дати їй трохи часу, щоб підготувати необхідні документи, а через кілька днів перестала відповідати на телефонні дзвінки журналістів.

Казус Живко і гламурні фермери

Хто ж ці десятеро атовців, які змогли отримати землю біля Скнилова? Олега Головченка, Романа Святошенка, Давида Кіракосяна, Василя Кореня, Івана Малісевича, Михайла Єдинака, Ігоря Ганусяка, Павла Шевчука, Юрія Дмитренка і Володимира Гладуна об’єднує одна людина – очільниця ГО «Об’єднання добровольців» Олена Живко.

Саме Олена Живко представляла десятьох вищезгаданих атовців до нагородження медаллю «Доброволець АТО». Більшість із них близькі до громадської організації, яку тепер очолює активістка.

Цікаво, що 2015 року Олена Живко очолювала львівський осередок «Правого сектора». Саме тоді між цією організацією та «Розвитком громади» виник конфлікт навколо тодішнього керівника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Андрія Кавецького.

Олена Живко біля автомобіля «Державницької ініціативи Яроша» (фото Facebook Олени Живко)

Одним із найактивніших учасників протистояння був Андрій Болюбаш, який звинувачував Кавецького в корупції, небажанні виділяти землі атовцям і вимагав для чиновника «смітникової люстрації». У серпні 2015 року в будівлі обласного Держгеокадастру виник конфлікт між активістами «Розвитку громади» та бійцями «Правого сектора – Захід».

Через кілька днів на прес-конференції очільники «Розвитку громади» Андрій Болюбаш та Олег Долінський розповіли, що з боку «Правого сектора – Захід» їм погрожують фізичною розправою. Від «Правого сектора» ситуацію коментувала саме Олена Живко. Вона заявила, що члени «Розвитку громади» діють методами бандитів 90-х, які претендують на землі і тому хочуть вплинути на керівників Держгеокадастру Львівщини.

У 2016 році «Правий сектор» на Львівщині розколовся і Олена Живко певний час очолювала місцевий осередок «Державницької Ініціативи Яроша»(«ДІЯ»). Після виходу з цієї організації вона розгорнула роботу «Об’єднання добровольців». Після цього ставлення Олени Живко до «Розвитку громади» змінилось на діаметрально протилежне. У жовтні 2018 року вона разом із «побратимами» з близької до «Розвитку громади» «Української спілки учасників АТО» взяла участь у спеціальному брифінгу у Верховній Раді, організатори якого звинувачували мера Львова Андрія Садового в підтримці російського бізнесу. За кілька днів до того ZAXID.NET опублікував перше з низки розслідувань про діяльність «Розвитку громади» та «Української спілки учасників АТО».

У той же час десятеро близьких до Олени Живко атовців стали власниками ділянок по сусідству з Андрієм Болюбашем та іншими активістами «Розвитку Громади». Двоє атовців Юрій Дмитренко і Володимир Гладун навіть встигли продати свої ділянки Євгену Гриціву, син якого Олександр Гриців – чемпіон з боксу та член «Розвитку Громади».

Олександр Гриців (другий зліва) разом із Володимиром Фещуком (по центру), Андрієм Болюбашем та Романом Цигиликом (крайній справа) (фото з сайту «Розвитку громади»)

Сам Євген Гриців – особа непублічна. Він приватний підприємець, мешкає на Сихові і виступає керівником кооперативу «Садове товариство сади Під голоском». Тепер Євгену Гриціву належить аж три ділянки біля Скнилова. Дві придбані мають площу по 0,1 га кожна, а ще одну він отримав від Держгеокадастру – площею 0,2 га.

Нинішній голова Громадської ради при ЛОДА Андрій Болюбаш теж отримав більшу за площею ділянку – 0,2 га. Таку ж площу має ділянка Андрія Олексійовича Онищенка, абсолютно непублічної особи, участь якої в АТО підтвердити не вдалося. Журналісти з’ясували, що Онищенко теж наближений до «Розвитку громади».

Однак головними бенефіціарами від виділення земель біля Скнилова та Львівського аеропорту стали двоє чоловіків: Олександр Цигилик та Дарій Сьома. Вони стали власниками двох ділянок площею по 1,5 га кожна.

Олександр Цигилик став власником 1,5 га землі біля Львівського аеропорту (фото з Facebook Олександра Цигилика)

Дарій Сьома під творчим псевдо DJ Darko часто виступає у львівському нічному клубі «Фешн», який належить засновнику «Розвитку громади» Олександрові Веремеєнку.

Ді-джей Сьома також є активним учасником спортивного клубу «Легіон», бойового підрозділу ГО «Розвиток громади». Про це свідчать фотографії з його сторінки у Facebook. Він не приховує своїх дружніх стосунків із членами ГО «Розвиток громади», особливо з Андрієм Болюбашем та Володимиром Фещуком.

Андрій Болюбаш, Володимир Фещук та Дарій Сьома під час відпочинку (фото з Facebook Андрія Болюбаша)

Із Володимиром Фещуком Дарій Сьома має також спільні громадські інтереси: вони разом нещодавно заснували ГО «Пульс-Львів». Володимир Фещук також є співзасновником ГО «Спортивний клуб «Легіон «Львів», де його партнерами виступають Олександр Веремеєнко та Роман Цигилик. Саме 22-річний Роман Цигилик став власником 1,5 га землі біля Скнилова.

Роман Цигилик – один із засновників громадського формування «Розвиток громади» та голова громадської спілки «Федерація спорту інвалідів». Він також є членом низки громадських рад, зокрема, при головному управлінні ДФС у Львівській області. Жодного бізнесу на нього офіційно не зареєстровано, так само як і на Володимира Фещука, обидва завжди представляються громадськими діячами.

Володимир та Софія Фещук під час відпочинку на Мальдівах (фото з Instagram Софії Фещук)

А от дружина Володимира Фещука, Софія Фещук, займається правничою та будівельною діяльністю. Вона є співвласницею адвокатського об’єднання «Правда і закон», де засновником та керівником є Андрій Болюбаш. Крім того, Софія Фещук (в дівоцтві Жук) є співвласницею житлових кооперативів «Будальянс 4, 5», а ще у 2016 році вона також була серед засновників ЖБК «Роял Парк».

Її родина, батьки та брат, є співзасновниками також ЖБК «Будальянс 1», «Будальянс 3», «Будальянс 4», крім того, батьки володіють двома будівельними фірмами: «Олімпік лтд» та «Олімпік лтд плюс». Одна зі спеціалізації підприємств: «професійне будівництво заміських котеджів».

Гектари землі, власниками яких стали члени «Розвитку громади» та наближені до них особи, поки що мають сільськогосподарське призначення. Однак навряд чи Андрієві Болюбашу та його друзям пощастить зібрати на своїх ділянках хоча б один урожай. Голова Скнилівської сільради Марія Тиндик повідомила, що на цій території вже запланували звести новий квартал житлової забудови.

Андрій Дрозда, Наталія Онисько

Матеріал підготовлено частково за підтримки МФ «Відродження» 

Управління культури Чернівецької міської ради за результатами допорогової закупівлі взяло в оренду сноутюбінгове покриття у львівського ПП «Артіс-монтаж» за 199,2 тис. грн. Про це стало відомо з сайту закупівель Prozorro.

Участь в закупівлі взяла лише одна компанія, яка і стала переможцем. Згідно з договором, «Артіс-монтаж» передасть в оренду 200 кв. м сноутюбінгового покриття Neveplast та 20 сноутюбів на період з 17 до 31 грудня цього року (15 днів). Атракціон «Тюбінгові гірки» розмістять у Чернівцях на площі Соборній.

Тюбінгова гірка в Чернівцях (фото www.times.cv.ua)

У попередній рік управління культури орендувало це ж обладнання у цієї ж компанії з 19 по 31 грудня (13 днів) за 186,9 тис. грн. А ще раніше, у 2016 році, – напряму у Сергія Чехлатого, який є власником того ж «Артіс-монтаж», з 19 по 27 грудня (9 днів) за 166 тис. грн.

У договорах оренди вказано, що обладнання коштує 34844 євро, у гривневому еквіваленті сума кожен рік коливалася, в залежності від курсу. Наприклад, у договорі за 2016 рік вказано цифру 996,5 тис. грн. В останньому договорі ціна обладнання вказана на рівні 1,1 млн грн.

Враховуючи цьогорічне замовлення, загалом за 37 днів оренди сноутюбінгового покриття та сноутюбів Чернівецька міськрада витратить 552,1 тис. грн, що становить половину вартості атракціону.

ПП «Артіс-монтаж» створено майже 17 років тому, власником був і є Сергій Чехлатий, який також контролює фермерське господарство «Їжак», ТОВ «Артіс-Тех», ПП «Архітектура і сервіс» та є співвласником ТОВ «Їжак» і ТОВ «Модуль».

Згідно з даними YouControl, «Артіс-монтаж» отримало замовлень на 556,1 тис. грн, з яких на 180 тис. грн – від замовників у Львівській області (Винниківського КП «Добробут» та Підберізцівської сільради), решта – це оренда атракціону Чернівцями.

Матеріал підготовлено в рамках проекту IWPR за підтримки МЗС Норвегії

Міське комунальне підприємство «Золочівводоканал» 4 грудня підписало договір з ТОВ «Золочівагробуд» на оновлення каналізаційного і напірного колекторів на вул. Набережна за 14,3 млн грн. Про це стало відомо з сайту електронних закупівель Prozorro.

Згідно з угодою, роботи завершать до кінця 2020 року. До реконструкції фірма залучить львівську компанію «Аспект Інвестбуд» Сергія Чернецького. Частину техніки «Золочівагробуд» орендуватиме в дружини свого співзасновника Йосипа Барабаша Ірини та доньки Мар’яни.

За роботи фірма отримає 160 тис. грн прибутку, а на зарплати працівникам піде 310 тис. грн.

На торгах переможець змагався з ПП «Теплогазбуд» та МП «Золочівка». Початкові пропозиції учасників становили 15,5-17,4 млн грн, однак під час аукціону їх знизили до 14,3-13,8 млн грн. Замовник перевіряв тендерні документи учасників двічі. Перший раз він відхилив «Теплогазбуд» через неповну кошторисну документацію. Через це фірма поскаржилася в адмінколегію Антимонопольного комітету, яка зобов’язала «Золочівводоканал» скасувати рішення про відхилення компанії та визнання переможцем «Золочівагробуду».

Другий раз «Теплогазбуд» відхилили через відсутність копії штатного розпису та подання технічного паспорту російською мовою. Інший учасник МП «Золочівка» відмовився від підряду через арифметичну помилку, допущену під час аукціону.

Золочівська компанія «Золочівагробуд» працює на ринку з 2000 року. Її власниками є Михайло Круглик (водночас директор фірми) та Йосип Барабаш. Останній є екс-депутатом Золочівської районної ради та теперішнім депутатом Золочівської міської ради від партії «Самопоміч».

Барабаш входить до комісії з земельних питань, екології, містобудування, архітектури та охорони історичного середовища міста. Також він очолює «Футбольний клуб «Дружба», що належить Золочівській райраді, та є співзасновником «Благодійного фонду «Золочів Відроджений».

Йосип Барабаш також керує ще одним однойменним ФК «Дружба», заснованим у 2016 році. Однак тут окрім Золочівської райради, засновниками є Микола Адамик, Ярославов Балацький, Олег Колодій та депутат від «УКРОП» Львівської облради Зеновій Шептицький. Останній у 2014 році не задекларував свій внесок розміром 1,5 тис. грн до статутного фонду власного ПП «Галицьке консалтингове агентство».

Згідно з даними YouControl, ФК «Дружба» входить до групи компаній, яку контролює нардеп і голова партії «УКРОП» Тарас Батенко. Його помічником-волонтером є вищезгаданий Зеновій Шептицький.

Протягом 2017-2018 років фірма «Золочівагробуд» отримала замовлення на 23 млн грн, враховуючи поточну угоду. Згідно з даними Clarity, найбільше договорів за неконкурентною процедурою компанія підписала із Золочівською міськрадою.

Виконавчий комітет Чернівецької міської ради 30 листопада замовив капітальний ремонт громадського простору на вул. Білоруській, 24 у ТОВ «СВ-Буд Чернівці» за 1,26 млн грн. Про це стало відомо з сайту публічних закупівель Prozorro.

На ділянці, де буде громадський простір, облаштують щебеневе покриття, пішохідний перехід, встановлять антипаркувальні засоби, велопарковки, урни, лавки, шахматну дошку, інформаційний щит, нові електричні опори та світильники, улаштують буккросінг. Простір озеленять.

Закупівлю здійснили без конкурсних процедур, оскільки сума не перевищувала встановлений для робіт поріг у 1,5 млн грн. Капремонт здійснюватимуть в рамках проекту «Переосмислення громадського простору. Мешканці міста формують майбутнє» за фінансової підтримки з фондів Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

Роботи мають виконати вже до 15 грудня цього року. Згідно з договірною ціною, вартість матеріальних ресурсів становитиме понад 1 млн грн, на зарплати піде 57,7 тис. грн, а прибуток закладено на рівні 12,5 тис. грн.

ТОВ «СВ-Буд Чернівці» зареєстровано чотири місяці тому 34-річною Світланою Воробець. Окрім цього замовлення фірма отримувала ще один підряд на капремонт вулиці у вересні цього року від Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради на майже 1 млн грн. На той момент фірма працювала лише півтора місяці.

Сама Світлана Воробець більше не є засновником інших юридичних осіб, натомість вона вже давно зареєстрована приватним підприємцем з єдиним видом діяльності – роздрібна торгівля на ринках.

За однієї адресою з «СВ-Буд Чернівці» на вулиці Квітковського Дениса, 4Б  у Чернівцях зареєстровано ще три компанії, зокрема, ТОВ «Юрната». І «СВ-Буд Чернівці», і «Юрната» були створені в один і той же день – 2 серпня 2018 року, та мають однаковий контактний номер телефону.

Юрій Ткачук (фото з офіційного сайту Чернівецької МР)

ТОВ «Юрната» належить Тетяні Ткачук, доньці 48-річного депутата Чернівецької міськради Юрія Ткачука. Ця фірма без тендеру у жовтні отримала замовлення на капремонт адміністративної будівлі кладовища вартістю 904,6 тис. грн від того ж Департаменту ЖКГ Чернівецької міськради.

Основним власником та директором ще двох компаній, прописаних Квітковського, 4Б, – ТОВ «Сад-Гора» і ТОВ «ЮМТ і Ко», є Олексій Париський – брат дружини депутата Юрія Ткачука. Він є власником 99,58% та 99,35% відповідно у «статутнику» цих компаній. Раніше єдиним власником «ЮМТ і Ко» був сам Юрій Ткачук.

Ці дві компанія отримали від департаменту ЖКГ Чернівецької міськради замовлень ще на понад 10 млн грн, а «ЮМТ і Ко» – додатково ще на 3,6 млн грн від виконкому Чернівецької міськради.

Залізничний районний суд Львова визнав винними екс-директора ПП «К.І.К.-Л» Богдана Котика та головного спеціаліста технагляду і проектних робіт управління капбудівництва Львівської облдержадміністрації Івана Мокрицього, які підписали неправдиві офіційні документи з оновлення теплових мереж Стрия.

Вирок опублікували 26 листопада в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Справа перебувала в суді з 2014 року. Суд призначив Богдану Котику трирічний умовний термін та зобов’язав його виплатити управлінню ЖКГ Львівської облдержадміністрації 1,03 млн грн майнової шкоди. Івана Мокрицького суд звільнив від трирічного ув’язнення у зв’язку з закінченням строків давності.

Згідно з вироком, у вересні 2008 року управління ЖКГ Львівської облдержадміністрації замовило в ПП «К.І.К.-Л» реконструкцію теплових мереж на вул. Новаківського в Стрию. Однак фірма разом із субпідрядником ПП «Будмасервіс» не оновила теплові мережі. Замість неї це зробило КП «Стрийтеплоенерго».

У грудні 2008 року тодішній директор ПП «К.І.К.-Л» Богдан Котик, знаючи про невиконані роботи, все одно підписав акт приймання виконаних робіт. Це й же документ підписав головний спеціаліст відділу технічного нагляду та проектних робіт управління капбудівництва Львівської облдержадміністрації Іван Мокрицький. В результаті фірма безпідставно отримала 1,03 млн грн з бюджету.

У суді Богдан Котик заперечив свою провину і пояснив, що роботами ПП «К.І.К.-Л» керував інженер підприємства, який помер декілька років тому. Він запевняв Котика, що фірма оновлює теплові мережі, тому директор нічого не перевіряв. Акти за грудень він справді підписував і ствердив, що вони правдиві. Відтак попросив суддю ухвалити виправдальний вирок.

Іван Мокрицький з УКБ також заперечив свою провину в суді. Він пояснив, що не мав статусу службової особи, працюючи головним спеціалістом відділу технагляду та проектних робіт, а тому не може нести відповідальність за даним обвинуваченням (службове підроблення – ред.). Мокрицький не зміг пояснити, чому підряд виконувало не «К.І.К.-Л», а комунальне «Стрийтеплоенерго», та чому він приймав роботи в останнього. Обвинувачений також попросив його виправдати.

Екс-заступник мера Стрия зазначив, що КП «Стрийтеплоенерго» оновлювало теплові мережі на підставі рішення Стрийської міської ради. Комунальне підприємство жодних угод з ПП «К.І.К.-Л» не укладало. Цю ж інформацію підтвердили тодішні працівники: головний бухгалтер, головний та провідний інженери «Стрийтеплоенерго». Інші працівники комунального підприємства зазначили, що жодних працівників ПП «К.І.К.-Л» під час реконструкції не бачили.

Колишній директор КП «Стрийтеплоенерго» у суді підтвердив, що його підприємство оновило теплові мережі. Під час робіт Богдан Котик казав йому, що виграв тендер на ці роботи й обіцяв найняти КП як субпідрядника, однак цього не зробив. Також екс-директор зазначив, що Іван Мокрицький знав про справжнього підрядника. Дізнавшись, що «К.І.К.-Л» безпідставно отримало гроші, він звернувся в Службу безпеки України.

Заступник начальника та начальник управління ЖКГ Львівської облдержадміністрації, які працювали в момент ремонту, зазначили, що їхній тендер на оновлення теплових мереж Стрия справді виграло ПП «К.І.К.-Л». Інші деталі робіт їм не відомі, жодних скарг на фірму не надходило.

Колишній директор ПП «Будмасервіс» розповів, що «К.І.К.-Л» заплатило їм 170 тис. грн за субпідряд, який підприємство не виконувала. У 2013 році йому дали два роки умовно через підписання неправдивих документів на оновлення теплових мереж і зобов’язали виплатити 175 тис. грн збитків ЛОДА.

Враховуючи покази свідків та інші докази, які вказували, що оновлення теплових мереж проводило «Стрийтеплоенерго», а не «К.І.К.-Л», суд не взяв до уваги заперечень обох обвинувачених. Богдана Котика визнали винним за ч. 2 ст. 366 ККУ (службове підроблення) та ч. 2 ст. 364-1 ККУ (зловживання службовим становищем), а Івана Мокрицького – за ч. 2 ст. 366 ККУ (службове підроблення).

Щодо покарання за ч.2 ст. 366 ККУ, то обох чоловіків звільнили від призначеного покарання у зв’язку із закінченням строків давності. Щодо Богдана Котика, то за зловживання службовим становищем він отримав три роки іспитового строку.

ПП «К.І.К.-Л» нині перебуває в стані припинення діяльності, власником є вже згаданий Богдан Котик. Щодо працівника УКБ ЛОДА Івана Мокрицького, то він продовжував працювати на тій же посаді, оскільки подавав щорічні декларації про доходи за 2016 і 2017 роки як головний спеціаліст відділу технічного нагляду та проектних робіт. Декларації, які слід подавати до звільнення та після нього, відсутні.

«Державний центр олімпійської підготовки із зимових видів спорту» за результатами відкритих торгів 3 грудня уклав дві угоди з ТОВ «Євро Континет» на закупівлю гірських лиж та іншого спорядження. Сума угод (торги відбувались за двома лотами) становить 2,54 млн грн. Про це стало відомо з порталу публічних закупівель Prozorro.

Державний центр олімпійської підготовки створений лише сім місяців тому на базі курорту «Буковель» в селі Поляниця (Івано-Франківська область), після відповідного рішення Кабміну від 15 листопада 2017 року.

За 2,54 млн грн у ТОВ «Євро Континет» куплять 18 пар гірських лиж марки Rossignol Hero Athelete Fis SL за 24,4 тис. грн за пару, 62 пари Rossignol Hero Athelete Fis GS по 23,5 тис. грн та по 20 пар гірськолижних черевиків, кріплень та шоломів.

Крім переможця, участь у торгах взяла лише компанія ТОВ «Еріціус» із пропозиціями на 2 тис. грн та на 270 грн дорожчими відповідно. А аналіз документів, які компанії подали на торги, свідчить про їх пов’язаність. Зокрема, вони однаково оформили низку довідок, які замовник вимагав у довільній формі, наприклад, про працівників чи обладнання.

Що більш, компанії «Євро Континет» та «Еріціус» продемонстрували, що обидві мають доступ до документів ТОВ «ПБС», яке контролює екс-директор ТК «Буковель» народний депутат Олександр Шевченко. Вони надали гарантійні листи, в яких позмінювали назви фірм лише в «шапці» документу, а в тексті залишили «товариство з обмеженою відповідальністю «ПБС».

При цьому, у варіанті листа від «Еріціусу», вирішили не перейматися подвійними правками і залишили назву компанії «Євро Континент» та прізвище її директора Романа Гнатика.

Пов’язаними виявились також і директори фірм – Роман Гнатик (директор та власник «Євро Континенту» та Анатолій Попович (директор «Еріціусу»), які не лише товаришують у соцмережі Facebook, але є мають спільні бізнес-інтереси – Попович керує також фірмою «Андерлайн», яка належить родині бізнес-партнера Гнатика Андрія Пономарьова.

При цьому офіційним власником «Еріціусу» зазначено ужгородського пенсіонера Юрія Свиду, який раніше тривалий час перебував у скрутному фінансовому становищі через хворобу дружини, відтак, власник може бути підставною особою.

Контактний телефон ТОВ «Еріціус» (0995154970) співпадає з номером ще однієї компанії: ТОВ «Даталас», власником і директором якої є Віталій Попович, брат директора «Еріціусу» Анатолія Поповича.

Два роки тому фірма «Даталас» та «Євро Континент» Гнатика, основним видом діяльності якої досі є торгівля автомобілями та надання митних та брокерських послуг, разом фігурували у кримінальному провадженні про порушення митних правил – ці підприємства зловили на контрабанді автомобільних деталей.

Згідно з матеріалами справи, фірма «Даталас» умисно вказувала не в повному обсязі товари, які провозила через митний кордон, декларантом яких була «Євро Континент». На сьогодні кримінальне провадження закрито, оскільки  підприємці відшкодували завдані державі збитки на суму в 1,2 млн грн.

Крім цієї справи, компанія згадується ще й в інших досудових розслідуваннях про умисне ухилення від сплати податків.

А екс-контрабандист Віталій Попович сьогодні є директором «Агенції регіонального розвитку Закарпатської області», засновниками якої є низка громадських організацій, Ужгородський університет та Закарпатська обласна рада та ОДА. В інтерв’ю місцевим ЗМІ він  зазначив: «Головна ідея полягає в тому, що треба об’єднати освіту, бізнес і владу задля розвитку області».

Управління капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації 5 грудня підписало договір з ТОВ фірма «Граніт» на реставрацію Чернівецького транспортного коледжу за 4,8 млн грн. Про це стало відомо з сайту електронних закупівель Prozorro.

Закупівлю провели за неконкурентною переговорною процедурою, оскільки замовник вже двічі відмінив торги через відсутність достатньої кількості учасників. На перший тендер прийшло лише ТОВ «Граніт», а на другий – чернівецький підприємець Ярослав Яцко.

Згідно з технічною документацією, фірма перекриє та утеплить дах коледжу, встановить вікна та двері. Пофарбує стелі, стіни, фасад коледжу, зробить підлоги. Також компанія замінить інженері мережі: електрику, пожежну сигналізацію, вогнезахист та блискавкозахист. Роботи, за наявності фінансування, планують завершити до кінця цього року.

Фірма робитиме ремонт без залучення субпідрядників. Частину техніки вона орендуватиме в ПП «Лучак Ю.В.» та ДП «Чернівецький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України».

Замовник не завантажив ні кошторису, ні договірної ціни на роботи. Відомо, що місяць тому компанія «Граніт» пропонувала оновити коледж на 158 тис. грн дешевше, аніж тепер.

Фірма «Граніт» працює на ринку з 1993 року. Її власниками є Георгій Пілігач, Мирослав Пілігач (директор компанії) та Олена Пілігач. Олена Пілігач є співзасновницею та очільницею ГО «Асоціація вчителів етнічних румун у Чернівецькій області».

Георгій Пілігач у 2010 році балотувався до Чернівецької обласної ради від Партії регіонів, однак не пройшов. У червні 2014 року він став депутатом облради через припинення повноважень іншого депутата Романа Андрійчука. Вже у 2015 році Георгій Пілігач балотувався до Чернівецької облради від партії «Наш край», проте невдало.

Компанія «Граніт» фігурує в кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 366 ККУ (службове підроблення), зареєстрованому в серпні цього року. Слідчі підозрюють, що у грудні 2016 року фірма підробила акти приймання виконаних робіт на капремонт старого корпусу Герцаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів. На думку правоохоронців, працівники компанії зробили це, змовившись із службовцями відділу освіти, молоді та спорту Герцаївської РДА. Слідчі встановили, що підприємство завищило обсяги виконаних робіт у цих актах і через це привласнили бюджетні кошти. Також правоохоронці з’ясували, що фірма встановила металочерепицю на старих дошках, що суперечить державним будівельним нормами України.

Протягом 2017-2018 років компанія «Граніт» отримала лише поточне замовлення.

Восьмий апеляційний адміністративний суд зобов’язав комунальне підприємство «Львівелектротранс» надати повну інформацію про отримані та передані в оренду транспортні засоби й нерухомість, а також копії штатного розпису на запит журналіста «Наших грошей. Львів».

Суд не задовольнив апеляційну скаргу «Львівелектротрансу» щодо відмови у наданні публічної інформації на запит журналіста. Відповідну постанову опублікували в Єдиному державному реєстрі судових рішень 7 грудня.

Нагадаємо, раніше Львівський окружний адміністративний суд задовольнив позов журналіста редакції «Наші гроші. Львів» до ЛКП «Львівелектротранс», яке відмовилось надати відповідь на інформаційний запит журналіста. Суд зобов’язав дати відповідь на запитувану інформацію. Юридичний супровід справи у першій  інстанції здійснював Інститут масової інформації.

На початку листопада «Львівелектротранс» подав апеляцію на це рішення, мотивуючи скаргу тим, що запитувана інформація не є публічною. Крім того, юристи комунального підприємства вважали, що Закон «Про доступ до публічної інформації» стосується лише використання бюджетних коштів. А кошти комунального підприємства, ніби то не є бюджетними.

Проте судді апеляції підтвердили рішення суддів першої інстанції про те, що до розпорядників інформації належать, зокрема, юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів. Засновником ЛКП «Львівелектротранс» є Львівська міська рада. Таким чином, всі прибутки, які отримано комунальними підприємствами від своєї діяльності, є також власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальним майном).

За таких обставин ЛКП «Львівелектротранс» є розпорядником інформації «про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном». А доступ до такої інформації не може бути обмежено.

Адміністративна колегія Тернопільського обласного тервідділення Антимонопольного комітету України оштрафувала ТОВ «Євробуд-груп» та ТОВ «ВБФ «Гефест» загалом на 106 тис. грн за антиконкурентні дії під час закупівлі від Управління капітального будівництва Тернопільської облдержадміністрації на капремонт Товстенської лікарні (Заліщицький район).

Пов’язаних учасників виявила журналістка «НГ. Львів», після чого експерти «Центру громадського моніторингу та досліджень» надіслали в АМКУ звернення, й адмінколегія розпочала перевірку закупівлі.

Нагадаємо, у серпні цього року УКБ Тернопільської облдержадміністрації проводило торги на капремонт водолікувального відділення Товстенської лікарні в смт. Товсте за 5,9 млн грн. В закупівлі змагалися ТОВ «ВБФ «Гефест» та ТОВ «Євробуд-груп», з яким замовник підписав угоду.

Як з’ясували «НГ. Львів», власник фірми-переможця Юрій Ваврух одружений з власницею фірми-конкурента «ВБФ «Гефест» Наталією Ваврух. Також обидві компанії розташовані в одному офісі – Тернопіль, вул. 15 квітня, 6, кімната 47.

Після публікації «НГ. Львів» УКБ Тернопільської облдержадміністрації та ТОВ «Євробуд-груп» розірвали договір за взаємною згодою.

Тепер же АМКУ провів розслідування та з’ясував інші деталі пов’язаності цих фірм. Виявилося, що обидві компанії подавали тендерні пропозиції, використовували одну IP-адресу, розпоряджалися коштами одне одного, зробили однакові тендерні документи та помилки в них. Кожне підприємство оштрафували на 53 тис. грн. Також змовники не зможуть брати участь у торгах протягом трьох років.