Тендерний комітет КП «Палац ігрових видів спорту» повинен був відхилити пропозицію ТОВ «Альтіс-Констракшн» на тендері з будівництва палацу спорту на проспекті Червоної Калини у Львові, однак не зробив цього. Про це стало відомо з результатів моніторингу закупівлі Західним офісом Держаудитслужби.

Свої пропозиції на участь в закупівлі подали чотири компанії, однак дві з них, БК «Прогрестехбуд» та «ВІР-Західбуд», відхилили ще до проведення аукціону. Під час аукціону змагалися лише «Галицька будівельна компанія» та «Альтіс Констракшн», з якою і вирішили підписати договір вартістю майже 500 млн грн.

Проект майбутнього палацу спорту

Однак під час моніторингу аудитори з’ясували, що у пропозиції фірма «Альтіс Констракшн» подала документи, підписані їх головним бухгалтером, на яку не дали ані листа-згоди на обробку персональних даних, ані підтвердження повноважень на підписання тендерної пропозиції. А тому її мали відхилити ще до проведення аукціону. Як зауважила аудиторська служба, саме такою була причина відхилення іншого учасника – «Прогрестехбуду». Також перевірка виявила інше порушення –  замовник в тендерній документації прописав вимогу про надання додаткових підтверджуючих розрахунків для компанії, яку визнають переможцем.

Західний офіс Держаудитслужби зобов’язав КП «Палац ігрових видів спорту» усунути порушення протягом п’яти днів з дати оприлюднення висновку, тобто 5 грудня. Усунути порушення комунальники можуть лише одним способом – скасувати закупівлю. Вони також можуть оскаржити рішення аудиторів.

Компанія «Альтіс-Констракшн» входить у корпорацію «Альтіс-Холдинг» Олександра Глімбовського, тестя екс-голови Державної фіскальної служби Романа Насірова, справу в обвинуваченні якого зараз розглядає суд. За даними слідства, Роман Насіров, зловживаючи своєю посадою, незаконно надав розстрочки зі сплати ренти у 2015 і 2016 роках компаніям екс-нардепа Олександра Онищенка. Результатом таких незаконних рішень є збитки, завдані державі на понад 2 млрд грн.

Нагадаємо, Львівська міська рада погодила будівництво спорткомплексу на проспекті Червоної Калини у жовтні 2018 року. Для цього депутати виділили новоствореному КП «Палац ігрових видів спорту» 1,9 га біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці УКГЦ на Сихові. Побудувати спорткомплекс планували до 2023 року.

Матеріал підготовлено в рамках проекту IWPR за підтримки МЗС Норвегії

У листопаді 2018 року замовник оголосив перший тендер на будівництво Палацу спорту, очікувана вартість якого була 962 млн грн. Проте його скасували, оскільки вирішили доопрацювати проект для зменшення вартості будівництва. Новий тендер оголосили у липні цього року, однак знову скасували, бо до оцінки допустили лише одну компанію – «Альтіс-Констракшн». Як повідомляли «Наші гроші. Львів», «Палац ігрових видів спорту» оголосив ці торги без всієї необхідної тендерної документації.

У Львові віддали комунальну землю під будівництво медцентру, а потім дозволили там збудувати житло.

Тепер колишні гаражі біля Львівського обласного центру служби крові на вулиці Пекарській у Львові перетворились на масштабне житлове будівництво. І все це всупереч генплану міста, де вказано що це територія “закладів охорони здоров’я”. 

***

Новий чотирьохсекційний житловий комплекс на вулиці Пекарській, 65 та 65а сягатиме восьми поверхів. Він розташований у привабливому районі Львова – до центру лише 15 хвилин пішки, поруч два університети, лікарні та ботанічний сад. 

Згідно з нашим дослідженням, це одне із двох місць у Львові, де мали б бути медичні заклади, однак влада дозволила будувати житло всупереч вимогам генплану. І почалося все ще сім років тому, коли землю забрали з користування Львівського обласного центру служби крові і передали в оренду. 

Умовно цю історію порушень містобудівних правил можна розділити на дві частини. Під час першого етапу забудовникам дозволили зводити житло на землі, яку виділяли під СТО та медцентр, а під час другого – дозволили на місці гаражу збудувати ще одну 8-поверхову секцію з квартирами.

Частина 1: замість медцентру та СТО – житло

Житловий комплекс зводять на трьох ділянках площею понад 0,21 га. 

Перші дві ділянки забудовникам дісталися ще в 2012 році. Одну з ділянок передали в оренду Світлані Радомській для обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів, бо їй тут належав гараж. 

Передача другої ділянки супроводжувалася скандалом. Землю хотіло взяти в оренду ТОВ “Медична клініка “Обласний діагностичний центр”, яким на той момент володіла лікарка Марія Малачинська. 

“Медична клініка “Обласний діагностичний центр” не мала там у власності ніяких об’єктів, і своє право орендувати землю виборювало в судах. Не допомогло навіть те, що міський голова Львова наклав вето, коли депутати проголосували “за” передачу землі.

Депутати подолали його заборону, тому ділянку таки передали в оренду для будівництва і обслуговування медичної клініки. Андрій Садовий заявив, що це афера. Він також звернувся в прокуратуру, однак в судовому реєстрі ми не знайшли згадок про розслідування цієї справи. 

Через три роки чиновники міськради забули про “аферу” і дозволили на цих ділянках будувати житло. Особливо цинічно те, що нагадаємо, одну ділянку передали в оренду під СТО, другу – під медцентр. І це цільове призначення землі залишається незмінним.

Вигляд будівництва з вулиці Пекарської (фото Наші гроші. Львів)

Містобудівні умови та обмеження на будівництво “багатоквартирного житлового будинку з вбудованими громадськими приміщеннями” видали у березні 2015 року, їх підписав тодішній керівник департаменту містобудування Львівської міської ради Андрій Павлів. 

Будинок мав мати не більше 24 метри до гребеню даху. Також забудовники, враховуючи, що будівництво буде вестися в історичному ареалі, мали надати об’єкту “архітектурної виразності” та “гармонійно ув’язати його із сформованим архітектурно-містобудівним середовищем”.

Тоді не було ще плану зонування цього району, отож всі будівельні рішення приймали лише на основі генерального плану Львова. Майже весь квартал, обмежений вулицями Пекарською, Мечникова та Некрасова, відносяться до земель установ охорони здоров’я, а тому дозволяти будівництво тут житлових будинків є грубим порушенням генплану. 

Місце будівництва на генеральному плані Львова

Коли був розроблений зонінг цього району, практично весь квартал віднесли до навчальної зони Г-3 та лікувальної Г-5. На таких територіях взагалі не можна будувати житло, однак ділянки на Пекарській, 65а віднесли до торгово-ділової зони Г-2, де житло допускається на верхніх поверхах. 

Будівництво на Пекарській (фото Наші гроші. Львів)

У розробника планів зонування Львова – ДП “Містопроект” – ми дізналися, що така ініціатива надійшла від Львівської міськради. Як пояснив керівник Віталій Дубина, спочатку у розробників був намір визначити цю територію як зону Г-5. Однак за результатами громадського обговорення від управління архітектури та містобудування прийшов лист із вимогою змінити призначення зони з Г-5 на Г-2.

Частина 2: “треба людям добудувати”

Минулоріч це будівництво отримало новий розвиток. До двох ділянок на Пекарській Львівська міськрада додала ще одну – на 0,049 га. Орендарями стало аж троє осіб, окрім згаданої вище Радомської – Роман Дарделло та Ольга Яворська, яким за цією адресою також належить гараж. 

Тепер не вигадували ні медцентрів, ні СТО. Землю передали в оренду для “розміщення громадських та офісних об’єктів із житловими одиницями у верхніх поверхах”.

Вигляд будівництва з іншого боку (фото Наші гроші. Львів)

Влітку цього року виконавчий комітет Львівської міськради видав ще одні містобудівні умови та обмеження – на реконструкцію існуючого приміщення гаража з влаштуванням громадських примі щень, автомобільної стоянки та житлових квартир у верхніх поверхах. Таким чином їм дозволили добудувати ще одну секцію висотою 30 метрів. 

Таке рішення прийняли не з першого разу. Спочатку на засіданні 14 червня усі члени виконкому утримались від голосування, однак після виїзду на місце 27 червня проголосували “за”. Як пояснив “Наші гроші. Львів” один із членів виконкому та секретар ЛМР Анатолій Забарило, загалом він виступає проти будівництва в історичному ареалі, однак відвідавши будівництво вирішив, що людям треба просто “добудувати існуючий об’єкт”.

Ці нові МУО також суперечать генплану. І навіть зонуванню, бо частина ділянки, де дозволили будівництво, заходить на лікувальну зону Г-5. 

Експерт з будівництва Георгій Могильний пояснює, що у такому випадку будівництво повинно вестись лише на території зони Г-2.  

Однак і саму зону Г-2, де висота не регламентується, не можна вважати “житловою”. На ній переважно будують офіси та торгові комплекси, однак за допустимим видом забудови можна будувати будівлі змішаного використання. 

Щоправда, житло дозволяється лише на верхніх поверхах, частка якого має становити не більше 60% від усієї площі будинку. Разом з тим менеджер з продажу повідомила нам, що комерційні приміщення будуть лише на першому поверсі. І чи буде тут медичний центр – наразі невідомо.

Крім того, з початку цього року видавати містобудівні умови та обмеження в історичній частині міста можна лише на основі затвердженого історико-архітектурного опорного плану. А його у Львові досі не затвердили. Відтак, видавати містобудівні та будувати на цій ділянці не можна.

Бенефіціари

“Медична клініка “Обласний діагностичний центр” було створене директоркою «Львівського обласного центру репродуктивного здоров’я населення» Марією Малачинською. Її чоловік Микола Іщук працював начальником Головного управління Державного агентства земельних ресурсів в Київській області та заступником директора ДП “Управління справами Фонду державного майна України”. 

Тепер “Медична клініка “Обласний діагностичний центр” належить іншим людям: Олегу Пупі, Ользі Дурдело та Ігорю Дарделло, які разом володіють й іншими компаніями, наприклад, фермерським господарством. 

Їх партнерка у будівництві Світлана Радомська хоч і не публічна, однак має цікавих друзів у бізнесі. Наприклад, вона мала спільну фірму з Наталією Клепач, екс-дружиною Ігоря Клепача, начальника Львівського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ. А також заснувала садівничий кооператив з Ольгою Костик, екс-дружиною заступника начальника головного управління «К» Служби безпеки України Василя Пісного. 

Олександр Тартачний

“У нас є дірка в законі”  

Ділянки, які передали в оренду, мають різне цільове призначення: 

• для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування;
• для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови;
• для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров’я та соціальної допомоги.

Цільове призначення впливає на розмір орендної плати за землю. Як розповіла “Наші гроші. Львів” начальник управління земельних ресурсів ЛМР Ельвіра Колос, за найбільшу ділянку, яка призначена для будівництва громадських будівель, орендарі сплачують 3% від оцінки або 139 тис. грн. 

Для ділянки для будівництва закладів побутового обслуговування орендна ставка становить 4% або 108 тис. грн. Найдешевше обходиться оренда землі, яка призначена для будівництва медзакладу. При 3% ставці “Обласний діагностичний центр” сплачує менше 14 тис. грн. 

Це при тому, що для будівництва житла орендна ставка становить  3-9%, чим більша площа ділянки – тим вона менша.

Як пояснив “Наші гроші. Львів” експерт з будівництва Георгій Могильний, всі ці ділянки належать до земель громадської забудови, які входять в ширшу категорію, а саме  — земель громадської та житлової забудови. Будувати житло на землях громадської забудови можна лише за умови, що таке використання території передбачено містобудівною документацією. А виконком дозволив. 

“У нас існує дірка в законі, оскільки категорія земель громадської та житлової забудови об’єднана. І так, як їм видали містобудівні умови, то цим фактично підтвердили, що тут можна будувати житлові будинки. Тобто, якщо виконком затвердив, то довести, що є порушення у використанні землі, неможливо”, – сказав Могильний. 

Львівська міська рада передала в оренду три земельні ділянки на вулиці Пекарській, на яких ведеться будівництво багатоквартирного житлового будинку. Ця територія належить до «закладів охорони здоров’я», а жодна із ділянок не призначена для будівництва житла.  Детальніше про це читайте у статті Олександра Тартачного «І стіни тут лікують».

Житловий комплекс зводять на трьох ділянках площею понад 0,21 га, усі з яких мають різне призначення. Землі надані в оренду під будівництво СТО, громадських будівель та навіть медичної клініки.

Фактично будівництво велось у два етапи. Під час першого  —  у 2015 році забудовникам дозволили зводити житло на землі, яку виділяли під СТО та медцентр.  Висота майбутнього будинку не повинна була перевищувати 24 метри. Будівництво велось у історичному ареалі, а тому в документах зазначено, що забудовник мав “гармонійно ув’язати його із сформованим архітектурно-містобудівним середовищем”.

Тоді не було ще плану зонування цього району, отож всі будівельні рішення приймали лише на основі генерального плану Львова. Ця територія відноситься до земель установ охорони здоров’я, а тому дозволяти тут будівництво житлових будинків є грубим порушенням.

Під час другого, уже в 2019 році  —  на місці гаражу дозволили добудувати ще одну 8-поверхову секцію з квартирами, а граничну висоту збільшили вже до 30 метрів.

Нагадаємо, з початку цього року видавати містобудівні умови та обмеження в історичній частині міста можна лише на основі затвердженого історико-архітектурного опорного плану. А його у Львові досі не затвердили.

Адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету в Закарпатській області оштрафувала підприємців Василя та Марію Мишаничів на 40 тис. грн за антиконкурентні дії на торгах. Йдеться про їхню участь в п’ятьох тендерах в Закарпатській області. Про це рішення повідомляється на сайті Bihus.info.

Вперше про змову цих учасників на торгах «Наші гроші. Львів» написали ще в березні цього року. Переможець тодішніх торгів Василь Мишанич змагався за постачання хліба зі своєю матір’ю Марією Мишанич. Родинні зв’язки редакції у телефонній розмові підтвердив сам підприємець.

Крім того, учасники подали на торги довідки з однаковими помилками, наприклад, довідку про відсутність судимості. Підприємці також розмістили свої телефони разом туристичних сайтах про відпочинок в Карпатах. Згідно з тендерними документами, Марія Мишанич орендує в переможця автомобіль Renault Trafic та приміщення, де той веде свою підприємницьку діяльність.

Після публікації «Наших грошей. Львів»  юристи «Тисни» (Bihus.info) надіслали звернення до замовника, в якому вказали про пов’язаність учасників. На це тендерний комітет відповів, що ця інформація не свідчить про антиконкурентні дії між учасниками, однак договір з переможцем розірвав.

Також юристи «Тисни» та «Центру громадського моніторингу» надіслали звернення в АМКУ. Комітет встановив, що учасники зазначали в документах однакову електронну пошту та ідентичний номер телефону. Відтак Василь Мишанич отримав 25 тис. грн штрафу, а його мати Марія Мишанич – 15 тис. грн. Учасники не зможуть брати участі у відкритих торгах протягом трьох років.

З липня 2017 по серпень 2019 року виконавчий комітет Львівської міської ради видав 209 містобудівних умов та обмежень (МОУ) на багатоповерхове житлове будівництво у Львові. З них 72 МУО, тобто 35% розділили лише шість груп компаній. «Наші гроші. Львів» проаналізували, хто у Львові будує найбільше житла.

Avalon всіх витіснив

Найактивнішим забудовником Львова виявилась група компаній «Авалон». Протягом останніх трьох років ця компанія отримала від виконкому міськради Львова погодження на 26 нових будівництв. І майже – всі з порушеннями генплану та зонінгу.

Уособленням групи компаній «Авалон» у Львові вважається депутат Львівської міської ради, власник «Винниківської тютюнової фабрики» Григорій Козловський. Проте його право власності ґрунтується виключно на його словах, адже Григорій Козловський офіційно не фігурує серед засновників жодної з афільованих до Avalon структур. Про те, що він є одним з власників, вперше заявив він сам на одному з засідань виконавчого комітету, під час якого фірма отримувала містобудівні умови та обмеження.

Офіційним власником та генеральним директором флагманської компанії групи Avalon Inc є 37-річний дніпрянин Дмитро Палієнко. За даними Асоціації західноукраїнських забудовників, Палієнко у 2016 році став фінансовим директором компанії Avalon Inc, а у 2019 – генеральним. Раніше він працював у фінансовому департаменті компанії «Інтерпайп» Віктора Пінчука.

Але інші компанії, де в назві є слово «Авалон», об’єднують дуже різних людей. Наприклад, у компаніях «Авалон статус», «Авалон констракшн», «Авалон юніон», «Авалон ґрін», «Авалон стайл» та інших співвласницею через інвестиційний фонд «Адамант» виступає сестра колишнього начальника львівського ДСНС Сергія Дмитровського Наталія Оношко.

Серед співвласників фірм з орбіти «Авалону» є і колишній голова Львівського міського осередку БЮТ Тарас Коць. Він володіє «Будівельним агентством «Версаль», яке будує на вулиці Личаківській шестиповерховий будинок, хоча дозволено лише чотири поверхи, разом із Тарасом Ящишиним. Ящишин в свою чергу є керівником «Авалон Маркет».

Крім того, дозволи на будівництво, які ми віднесли до групи компаній «Авалон», отримували фірми, де немає в назві слова «авалон». Наприклад, компанія «Профіт-Торг» не пов’язана  власниками, але спільно з компанією «Авалон Грін» виступає замовниками будівництва житлового комплексу Avalon Zelena Street на вулиці Зеленій, 204.

Від морозива до будинків

Богдан Копитко більше відомий у Львові як власник ПАТ «Львівський холодокомбінат», що випускає морозиво ТМ «Лімо», та колишній кримінальний авторитет. Також саме йому належала єдина у Львова багатоповерхівка, яка була знесена як незаконне будівництво. Нагадаємо, це будинок на Личаківській, 259, який збудувала компанія Копитка «Лідер Моноліт». Невдалим для забудовника було і будівництво ЖК Diplomat Tower, яке здійснювала фірма «Горизонт захід 1», і яке на сьогодні заморожене, оскільки мерія офіційно визнала його незаконним.

Богдан Копитко

Проте інші пов’язані з ним компанії сьогодні вже більш успішні в будівництві. За останні два роки ПАТ «Торговий центр «А» та  ПАТ «Львівське автотранспортне підприємство-14630» отримали загалом 16 МУО на будівництво. Вони будують житловий комплекс Dolce Vita на вулиці, Залізнична, 7, а також ЖК 5th Avenue на Городницькій.

Бенефіціари акціонерного товариства «Торговий центр «А» приховані за КУА «Євроінвест». Але директором є Андрій Максимець, який також є засновником обслуговуючих кооперативів «Житлово-будівельний кооператив «Дольче віта» та «5-те авеню Львів» разом з юристкою Богдана Копитка Наталією Барбадин-Дунець.

Мільйонер з Трускавця 

Третьою компанією за кількістю отриманих містобудівних умов, отриманих протягом останніх двох років, є ПАТ «Львівський інструментальний завод». Попри невідповідну назву, ця не надто публічна компанія отримала дозволи на 12 новобудов у Львові. Зокрема, компанія будує житлові комплекси під маркою Greenville. Це житлові комплекси Greenville Park Lviv на Замарстинівській, 170, «Місто трав» на Кульпарківська 226 та відома «Добра оселя», на вулиці Княгині Ольги, 1/5.

Серед бенефіціарів акціонерного товариства є колись один з найбільших девелоперів Західної України власник компанії «ТКС» трускавчанин Іван Торський. Ще 7 років тому він входив до списку найбагатших українців, а журнал «Фокус» оцінював його статки у 337 млн доларів. У 2008 році Торський став відомим на всю Україну через перестрілку зі своїм бізнес-партнером Володимиром Говірком. Перестрілка співпала з часом, коли у компанії ТКС почались фінансові проблеми. Але до того вона встигла збудувати у Трускавці курортний готель «Лісова пісня», який викликав скандал через несанкціоноване підключення до місцевої каналізації.

Сьогодні в ПАТ «Львівський інструментальний завод» Івану Торському належить частка у  понад 30% через ТОВ «Компанія-ТКС», яке є засновником ТОВ «Арттехбуд», що володіє основним пакетом акцій акціонерного товариства. Значною часткою володіє також мешканець Київської області Олександр Ягельський, який є співвласником кількох девелоперських компаній в Києві.

Троє четвертих

Четверте місце серед львівських будівельників житла розділили відразу три групи компаній.

Одна з них підконтрольна кримінальному авторитету та одному з колишніх фінансистів ВО «Свобода» Володимирові Дідуху. Афільовані з ним фірми «Дюк ЛТД» та «Каньйон» разом отримали шість містобудівних умов.

Володимир Дідух

Співзасновницею ТОВ «Дюк ЛТД» є Наталя Сліпченко, дружина Володимира Дідуха. А «Каньйоном» співволодіє її бізнес-партнерка Наталія Щадило, яка більше відома як співвласниця «Краківського ринку». Крім того, жінок пов’язує давня родинна дружба та спільний бізнес їх чоловіків. Свого часу чоловік Наталії Щадило Ігор Щадило був бізнес-партнером свободівця Ігоря Кривецького та Максима Дідуха. Разом вони були власниками ТОВ «Мангусти», основним видом діяльності якого було «діяльність приватних охоронних служб».

Тепер Володимир Дідух контролює будівництво ЖК Plus, яке веде «Дюк ЛТД» на вулиці Малоголосківській, та виконує вимоги мирової угоди з мерією для узаконення зведеного без документів ЖК «Галіція», на вулиці Шевченка, 307 а, що веде ТОВ «Каньйон». Нагадаємо, навесні поточного року фірма уклала з мерією мирову угоду, згідно з якої мають віддати певну кількість квартир місту, сплатити штрафи за незаконне будівництво та привести документи до ладу.

Колись один з найбільших забудовників Західної України Володимир Зубик та його компанія  «Інтергал-Буд» також посіли третє місце в рейтингу з шістьма дозволами на будівництво.  Сьогодні компанія набагато більше будує в Києві, а у Львові інтереси групи представлені фірмами «Патриаком» та «Резерв плюс». Найбільшим проектом групи наразі є ЖК Семицвіт на вулиці Шевченка, 60.

Непублічна особа Любов Феник, яка є співвласницею групи компаній «Глобус Груп», також є серед лідерів ринку. Приватне підприємство «Західшляхрембуд» та «Глобус Буд», що об’єднані спільними власниками та брендом, загалом теж отримали шість містобудівних на будівництво. Вони ведуть будівництво ЖК Washington City на розі вулиць Вашингтоната Зеленої. А на вулиці Мечнікова, 16 «Глобус Буд» будує ЖК Globus Cental Park разом із головним управлінням розвідки Міністерства оборони України.

Малоголосківські будівельники

П’яте місце в рейтингу посіли п’ять компаній, кожна з п’ятьма будівництвами. Четверо з цих забудовників будують в одному з найбільш скандальних, з точки зору кількості конфліктів, районі вулиць Малоголосківська та Під Голоско. Нагадаємо, саме тут відбувається найбільше протестів мешканців щодо щільності житлової забудови та відсутності інфраструктури.

Зокрема, дозвіл на зведення п’яти багатоповерхівок тут отримала компанії «Плюс Інвест Девелопмент», яка належить Орестові Луцишину, Назарові Симаничу та Богданові Продивусу. Родина останнього володіє також готелем «Львів».

Також п’ять містобудівних умов та обмежень має «Львівська інвестиційна компанія», директором та співвласником якої є Назарій Бербека, син колишнього голови ДПА у Львівській області Володимира Бербеки. Також засновниками компанії є львів’янин Тарас Дідик, засновник торгової марки «Нова оселя» та киянин Олександр Потернак, який водночас є директором з буріння компанії «Нафтогаз».

Івано-франківець Олександр Островський з компаньйоном львів’янином Василем Левицьким також будують на вулиці Під Голоско. Два їх підприємства «Лев Девелопмент» та «Зодчий  2010» отримали дозволи на п’ять будинків. Компанія, до речі, прописана в Івано-Франківську, а у Львові бізнесмени заснували ще одну компанію з надзвичайно схожою назвою ««Лев ДевелопментС».

Будує тут і компанія «Львів Буд Покізол», що належить колишньому львів’янину, а тепер громадянину Канади, Андрію Лозинському, який свого часу заснував чи не першу у Львові  консалтингову компанію для допомоги емігрантам «Еміграційний Міст –Україна». Другим засновником є Роман Жишко, який також володіє заводом з виробництва пінопласту.

Один житловий комплекс «Соняшник» з п’яти будинків збудує в районі Рясне компанія Сергія Корнята «СКБ-Захід».

Хто ще будує

Цікаво, що колись один з найбільших забудовників Львова компанія «Ріел» Ростислава Мельника за останні два роки не отримала нових містобудівних умов та обмежень. Щоправда, це зовсім не означає, що компанія зникла з ринку – лише нещодавно стартували продажі чотирьох нових житлових комплексів з портфеля компанії. Крім того, компанія активно будує в столиці.

А от дещо несподіваним забудовником став банк «Львів», який будує житловий комплекс на Тернопільській, 42, який складатиметься з двох черг будівництва.

Будівництвом також займається ресторатор та брат члена виконавчого комітету ЛМР Ореста Печенка – Руслан Печенко, його компанія «Ріел-майно» будує ЖК Resident Hall на вулиці Залізничній. А компанія рестораторів «!Фест» за аналізований період отримала лише один дозвіл на будівництво ЖК «Ґорґани» на Стрийській, хоча це вже не перший досвід компанії, вона активно будує у Львові.

Аналіз отриманих дозволів на будівництво також свідчить про те, що у Львові багато хто займається будівництвом, але не системно – за два роки виконком видав 93 МУО фірмам та приватним особам, для яких це єдиний об’єкт багатоповерхового житлового будівництва.

Наталія Онисько

Ми створили покрокову інструкцію з перевірки законності будівництва. Скористайтесь нашими порадами!

Дивіться також Інтерактивна карта незаконних забудов Львова 

З липня 2017 по серпень 2019 року виконавчий комітет Львівської міської ради видав 209 містобудівних умов та обмежень (МОУ) на багатоповерхове житлове будівництво у Львові. З них 72 МУО, тобто 35% розділили лише шість груп компаній. «Наші гроші. Львів» проаналізували, хто у Львові будує найбільше житла.

Найактивнішим забудовником Львова виявилась група компаній «Авалон». Протягом останніх трьох років ця компанія отримала від виконкому міськради Львова погодження на 26 нових будівництв. Офіційним власником та генеральним директором флагманської компанії групи Avalon Inc є 37-річний дніпрянин Дмитро Палієнко. За даними Асоціації західноукраїнських забудовників, Палієнко у 2016 році став фінансовим директором компанії Avalon Inc, а у 2019 – генеральним. Раніше він працював у фінансовому департаменті компанії «Інтерпайп» Віктора Пінчука. Але уособленням компанії у Львові є депутат Львівської міської ради Григорій Козловський, право власності якого ґрунтується виключно на його словах.

Друге місце посів власник ПАТ «Львівський холодокомбінат» Богдан Копитко. Контрольовані ним компанії «Торговий центр «А» та «Львівське автотранспортне підприємство-14630» отримали загалом 16 МУО на будівництво. Вони будують житловий комплекс Dolce Vita на вулиці, Залізнична, 7, а також ЖК 5th Avenue на Городницькій.

А третє місце в рейтингу дісталось ПАТ «Львівський інструментальний завод». Компанія отримала дозволи на 12 новобудов у Львові, які вона будує під маркою Greenville. Серед бенефіціарів акціонерного товариства є колись один з найбільших девелоперів Західної України власник компанії «ТКС» трускавчанин Іван Торський. Ще 7 років тому він входив до списку найбагатших українців, а журнал «Фокус» оцінював його статки у 337 млн доларів. У 2008 році Торський став відомим на всю Україну через перестрілку зі своїм бізнес-партнером Володимиром Говірком.

Більш детально про решту забудовників читайте в тексті «Хто будує у Львові».

Управління архітектури та урбаністики ЛМР оприлюднило проєкт детального плану території, обмеженої вулицями Соняшниковою, Сихівською та залізничними коліями. Детальний план охоплює територію площею понад 10 га, де здебільшого садибна забудова та колишня насосна станція «Львівводоканалу».

Власником насосної станції сьогодні є ПП «Корт-Сервіс», яке й збирається вести нове будівництво. Підприємству належить ділянка площею 0,8 га, а у липні поточного року депутати ЛМР надали підприємству дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою ділянки за адресою вул. Соняшникова, 32.

Приватне підприємство планує звести три будинки на 9-16 поверхів, а також офісні приміщення із багаторівневим паркінгом. Детальний план також передбачає реконструкцію вулиці Лірницької та прокладення велодоріжок на Лірницькій та Соняшниковій.

Місце майбутнього будівництва на проєкті детального плану території

Однак проєктований детальний план суперечить основним містобудівним документам. Зокрема, згідно з генеральним планом, ця територія належить до земель комунальних підприємств. А згідно із зонінгом, це зона КС-5 – територія санітарних об’єктів. Будівництво житла тут не передбачено. Тому змінити зонування території планують саме детальним планом.

На місці, де планують будувати офіси, детальним планом передбачається змінити функціональне призначення на зону Г-2 (торгово-ділові зони місцевого значення). А місце, де планують збудувати будинки, віднесуть до зони Ж-5 – змішаної малоповерхової та багатоповерхової забудови. Варто зазначити, що навіть така зміна не передбачає будівництво 16-поверхівок, адже у цій зоні можна будувати лише до 35 метрів, тобто близько 10 поверхів.

Місце майбутнього будівництва на генеральному плані Львова

Нагадаємо, що змінювати зонування детальним планом незаконно. Чимало незаконних детальних планів були скасовані після звернень до суду, про що також писали «Наші гроші. Львів». Зараз детальний план винесений на ознайомлення для громадського слухання.

ПП «Корт-Сервіс» зареєстроване у Львові, а його власником є Оксана Заверуха.

Адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету у Львівській області оштрафувала ТОВ «Овочі-фрукти» та підприємця Миколу Ткачишина на 272 тис. грн за антиконкурентні дії на торгах. Йдеться про їхню участь в закупівлях овочів санаторієм «Трускавець» Служби безпеки України.

Вперше про змову цих учасників на торгах «Наші гроші. Львів» написали в грудні 2018 року. У тендерній документації конкуренти вказали один номер телефону. Також підприємець Ткачишин та співвласник фірми-конкурента «Овочі-фрукти» Ігор Мельничок були зареєстровані за однією адресою.

Учасники зустрічалися на торгах двічі, і всі закупівлі були від санаторію «Трускавець» Служби безпеки України. Кожного разу вигравала фірма «Овочі-фрукти».

При цьому частину продуктів компанія продавали за завищеними цінами. Наприклад, пекінську капусту вона пропонувала за 28 грн/кг в той час, як на гуртовому ринку «Шувар» вона коштувала 8,5 грн/кг. Також дорогими були помідори та огірки – по 70 грн/кг, хоча на ринку вони коштували в середньому 40 грн/кг.

Після публікації новини юристи проекту «Тисни» (Bihus.info) надіслали звернення до АМКУ. Комітет також встановив, що учасники використовували спільну ІР-адресу, орендували одне складське приміщення та спільно готували тендерні документи. Відтак конкуренти отримали по 136 тис. грн штрафу. Вони також не зможуть брати участі у відкритих закупівлях протягом трьох років.

Компанія «Овочі-фрукти» та підприємець Микола Ткачишин зареєстровані в Трускавці. Протягом 2018-2019 років фірма отримала замовлень на 7,1 млн грн, а Ткачишин – 1,2 млн грн.

Адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету у Львівській області оштрафувала ТОВ ВКП «Спортавто» та ПП «Обрій» на 136 тис. грн за антиконкурентні дії на торгах. Йдеться про їхню участь в закупівлях в Городоцькому та Самбірському районах. Відповідні рішення опублікували на сайті АМКУ.

Вперше про змову цих учасників на торгах «Наші гроші. Львів» написали в серпні 2018 року. Обидві компанії користувалися однаковим номером факсу та однаковою електронною поштою. Також на інші торги вони подали індентичні довідки, про захист довкілля та гарантійні листи. Крім того, конкуренти орендували однакове обладнання в одного підприємця.

Компанії також пов’язані через спільне керівництво. Засновником «Спортавто» є Ігор Слонівський, а підприємство «Обрій» до лютого 2018 року належало  його дружині Лідії Слонівській. Лідія та Ігор Слонівські є батьками заступника голови Городоцької районної ради Богдана Слонівського.

Фірми зустрічалися на торгах п’ять разів. В усіх закупівлях, які відбулися, виграла фірма «Спортавто».

Після публікації новини юристи «Центру громадського моніторингу та досліджень» надіслали звернення в АМКУ. Комітет також встановив, що компанії користувалися однією ІР-адресою та мали спільних працівників. Відтак конкуренти отримали по 68 тис. грн штрафу. Вони також не зможуть брати участі у відкритих торгах протягом трьох років.

Департамент дорожнього господарства, транспорту та зв’язку Львівської обласної державної адміністрації незаконно підписав договір з ПП «Єврошлях-ІВ», яке включене до так званого «чорного списку» АМКУ.

Включення до цього списку означає, що компанія порушила закон «Про захист економічної конкуренції», і протягом наступних трьох років з дати рішення АМКУ не може стати переможцем відкритих торгів.

Договір вартістю 2,33 млн грн на виконання аварійних робіт по берегоукріпленню відкосу насипу земляного полотна на дорозі Турка – Східниця підписали 18 листопада.  Згідно з ним, роботи вестимуть на 38-му кілометрі дороги, де стався розмив річкою Східничанка.

Адміністративна колегія Львівського обласного територіального відділення АМКУ ще 25 липня цього року визнала винними ПП «Єврошлях-ІВ» і ТОВ «Будтранс-ІВ» в антиконкурентних узгоджених діях на торгах з реконструкції школи в селі Нежухів Стрийського району. Змовники мали однаковий контактний номер телефону, а звітність подаківцям подавали з однієї IP-адреси. Крім того, директором обох компаній був Іван Кондрат.

Обидві компанії були визнані порушниками ЗУ «Про захист економічної конкуренції», на них наклали штраф майже 70 тис. грн.

Однак у своїй довідці на торги департаменту дорожнього господарства ПП «Єврошлях-ІВ» повідомило, що до такої відповідальності не притягувалося. А тендерний комітет це не перевірив і не відхилив пропозицію підприємства.

Участь в цій закупівлі, окрім ПП «Єврошлях-ІВ», взяло ПП «Еліт Україна». Конкуренти під час аукціону не торгувалися.

ПП «Єврошлях-ІВ» належить Миколі Кондрату, підприємство отримує замовлення у Львівській та Івано-Франківській областях.

Адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету в Чернівецькій області оштрафувала підприємців Ірину Лупуляк та Ігоря Оршевського на 27,2 тис. грн за антиконкурентні дії на торгах. Йдеться про їхню участь в тендері на закупівлю молока для навчальних закладів області. Відповідне рішення опублікували на сайті АМКУ.

Вперше про змову цих учасників на торгах «Наші гроші. Львів» написали у січні 2019 року.  Обидва учасники надали однаково оформлені документи, хоча замовник вимагав їх у довільній формі, наприклад, довідку про захист довкілля.

Учасники зустрічалися на п’ятьох торгах, в більшості з яких виграла Ірина Лупуляк.

Після новини юристи «Центру громадського моніторингу та досліджень» надіслали звернення в АМКУ. Комітет також встановив, що учасники користувалися однією ІР-адресою, спільна техніка, однакові контактні дані. При цьому обидва підприємці погодилися з аргументами АМКУ, надіславши відповідь «дії між мною та іншим ФОП, які зазначені в справі, можуть містити ознаки порушення».

Відтак Ірину Лупуляк оштрафували на 15,9 тис. грн, а Ігор Оршевський – 11,3 тис. грн. Також підприємці не зможуть брати участі у відкритих торгах протягом трьох років.

Обидва підприємці зареєстровані в смт. Глибока Глибоцького району. Протягом 2018-2019 років Ірина Лупуляк отримала замовлень на 3,2 млн грн, а Ігор Оршевський – 2 млн грн.

«Західний реабілітаційно-спортивний центр» Національного комітету спорту інвалідів України придбає квадроцикли та снігоходи на 600 тис. грн дорожче ринкових цін. Загалом переплата становитиме третину суми укладених договорів.

Згідно з Prozorro, центр 13 грудня підписав два договори на закупівлю спецтехніки на 1,88 млн грн з ТОВ «Фітнес трейдінг». За одним договором придбали два снігоходи моделі VK540V за 890 тис. грн, а за іншим два квадроцикли YFM700 за 995 тис. грн. Виробником усієї техніки є японська компанія Yamaha, а використовуватимуть транспорт для обслуговування лижних трас.

Квадроцикл YFM700 (зображення із сайту імпортера)

Загалом закупівля техніки у цієї фірми обійдеться центру на понад 620 тис. грн дорожче, ніж на ринку. У відділі продажу ТОВ «Віді моторс іморт», яка є дистриб’ютором компанії Yamaha в Україні, розповіли, що роздрібна вартість одного снігоходу закупленої моделі становить 310 тис. грн. У переможця тендеру реабілітаційний центр їх купує по 445 тис. грн/шт., тобто на 135 тис. грн дорожче. Квадроцикл YFM700 коштує 320 тис. грн, а «Фітнес трейдінг» продає їх по 497 тис. грн за одиницю.

Єдиним конкурентом на обох тендерах для переможця виступило саме ТОВ «Віді моторс імпорт»,  ексклюзивний імпортер та дистриб’ютор продукції компанії Yamaha в Україні. Однак цінова пропозиція товариства була на 5 та 10 тис. грн дорожчою, а під час аукціону не знижувало ціну.

ТОВ «Віді моторс імпорт» зареєстроване у Києві, а його власниками є Руслан Семчук, Олег Джуринський і ТОВ «Віді груп», яка займається продажем автомобілів.

Кінцевими бенефіціарами ТОВ «Фітнес трейдінг» є Марія Руденко, Олексій Лебедько та Олена Івасик. Раніше фірма займалась торгівлею спортивним інвентарем. З початку 2018 року понад 280 держзамовлень на 81 млн грн, серед яких 19 договорів на 12,3 млн грн у Львівській області.

«Наші гроші. Львів» намагалися отримати коментар телефоном щодо переплати в 600 тис. грн, однак контактна особа «Західного реабілітаційно-спортивного центру» Юлія Бартлевич попросила написати запит.

Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові, 16 грудня підписало договір на придбання автомобіля спеціального призначення – Toyota Camry вартістю 1,065 млн грн. Про це стало відомо з сайту закупівель Prozorro.

Чорна Toyota Camry повинна бути не раніше 2019 року випуску, із затонованим склом дверей, металевим захистом картеру двигуна. Вимоги, які виставило ДБР, підпадають під найдорожчу комплектацію Premium. Вартість цієї комплектації становить 890-965 тис. грн. Крім того, можна придбати ще чотири різних пакетів аксесуарів, кожен із яких коштує ще 30-40 тис. грн.

Toyota Camry (зображення із сайту дилера)

Теруправління також додатково замовило сирену з керуванням на мікрофоні, світлодіодний маяк, дві світлодіодні фари-спалахи, червоного та синього кольору, які мають встановити під решітку радіатора.

Переможцем закупівлі стало ТОВ «Сервісний центр «Діамант» Павла Волкова, яке зареєстровано в Зимній Воді Львівської області.

Під час аукціону фірма зменшила першу пропозицію на 15 тис. грн, і таким чином обійшла конкурента – івано-франківське ТОВ «Класик-авто».

Минулоріч «Сервісний центр «Діамант» отримав держзамовлень на понад 64 млн грн, цьогоріч – на неповних 14 млн грн.

Депутат Львівської міської ради Григорій Козловський звернувся до суду із заявою про залишення свого позову до міського голови Львова Андрія Садового без розгляду. Таким чином, Личаківський районний суд Львова позовну заяву депутата до міського голови про захист честі, гідності та ділової репутації залишив без розгляду. Відповідну ухвалу опублікували в Єдиному держреєстрі судових рішень 13 грудня.

Григорій Козловський вирішив позиватись ще влітку цього року. Причиною конфлікту стало відеозвернення Андрія Садового про те, що Козловський погрожував працівникам міськради.

«Я прошу правоохоронні органи перевірити причетність до організації і замовлення нападів депутата міської ради від Блоку Петра Порошенка Григорія Козловського, який називає себе співвласником тютюнової фабрики та великої будівельної компанії Avalon. Він неодноразово погрожував працівникам міської ради, особливо часто погрожував жінкам, які працюють у міській раді», – сказав Андрій Садовий.

У позовній заяві, яку цитував Zaxid.net, Григорій Козловський заявив, що міський голова «вчиняє політичні репресії та утиск», бо він ще двоє депутатів зареєстрували проєкт ухвали «Про дострокове припинення повноважень Львівського міського голови.

У позовній заяві Григорій Козловський вимагав, щоб Андрій Садовий видалив свій відеоролик з Facebook і натомість опублікував там же нове відеозвернення з поясненням, що його слова про погрози співробітникам міськради є неправдою і завдали шкоди репутації депутата і членам його сім’ї. Окрім того, Козловський вимагав в Садового моральну компенсацію у розмірі 30 копійок.

Причина відмови від позову в ухвалі суду не сказана.

Нагадаємо, протягом останніх двох років група компаній під спільним брендом Avalon, власником якої називає себе Григорій Козловський, отримала від виконавчого комітету Львівської міськради найбільше містобудівних умов та обмежень на будівництво житла в місті.

Восьмий апеляційний адміністративний суд міста Львова виніс ухвалу про забезпечення судового позову і зобов’язав приватне підприємство «Озерна алея» припинити будівництво спортивно-рекреаційного комплексу з житловими одиницями на вул. Володимира Великого, 2-А у Львові.

Нагадаємо, що про це будівництво вже писали «Наші гроші. Львів» у статті «Спортивний інтерес виконкому».

Компанія отримала містобудівні умови та обмеження на «спортивно-рекреаційний комплекс з житловими одиницями, підземним паркінгом та об’єктами громадського призначення» у липні 2018 року. На етапі розгляду на архітектурно-містобудівній раді забудовник показав проєкт 3-х секційного будинку від 10 до 14 поверхів на 190 квартир, із трьохрівневим паркінгом.

Вже зараз забудовник на своєму сайті вказує абсолютно інший проєкт. Тепер це 16-поверхівка, де кількість квартир становить понад 300. Із 16 поверхів, лише два призначені під комерційну діяльність, а решта житлові.

Проєкт будівництва на вул. Володимира Великого, 2А у Львові

Містобудівні умови фірма отримала з третьої спроби, оскільки члени виконкому переносили питання. На перших двох засіданнях мова йшла про суттєві зауваження до проекту, а також щодо малих площ, виділених під спортивну інфраструктуру. Однак вже у липні 2018 року виконком знову розглянув питання «Озерної алеї», хоча його навіть не було в порядку денному. За видачу містобудівних умов усі проголосували одноголосно.

Проблеми у будівництві виявили й інспектори Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області (ДАБІ). У серпні 2018 року інспектори ДАБІ скасували підприємству містобудівні умови. Основна причина – це зонінг. Згідно з позицією ДАБІ, територія належить до зони Г-2, де можна будувати переважно магазини, торгові комплекси та інше. А тому побудова багатоквартирного будинку суперечить генеральному плану та зонінгу.

Це рішення “Озерна алея” оскаржила в суді. Компанія стверджувала, що там насправді зона багатоповерхової житлової забудови – Ж-4 – на підставі детального плану території. Виконавчий комітет виступив на стороні забудовника і проти ДАБІ.

Попри те, що зонінг можуть міняти лише депутати, а не виконком, суд вирішив спір на користь виконкому та забудовника, і 27 травня дозволив «Озерній алеї» і далі здійснювати будівництво. Це рішення суду ДАБІ не оскаржувало.

Однак після нашого матеріалу інспекція подала апеляційну скаргу. В суді інспекція стверджувала, що про результат у суді першої інстанції дізналась лише 6 листопада. У той же день «Наші гроші. Львів»  опублікували вищезгадане розслідування, де також розповідали про це судове рішення.

Суд поновив Департаменту ДАБІ у Львівській області строк на апеляційне оскарження, а 10 грудня цього року у якості забезпечення позову заборонив ПП «Озерна алея» виконувати будівельні роботи на вул. Володимира Великого, 2-А у Львові.

Державне підприємство Міністерства оборони «Готель «Власта» протягом року підписало шість договорів на ремонт готельних номерів та приміщень готелю на загальну суму майже 2,5 млн грн.

Готель “Власта” (фото з сайту готелю)

Ремонтуватимуть одноменний готель «Власта», який розташований у Львові на вулиці Клепарівській. Усі договори підписали з ТОВ «Віфа проект-буд». Останній із них, на капітальний ремонт приміщення, уклали 15 грудня, а його вартість склала 1,44 млн грн.

Інші п’ять контрактів на 1 млн грн на поточні ремонтні роботи підписували у вересні-листопаді цього ж року, однак їх сума завжди була на кілька тисяч гривень меншою за 200 тис. грн, що дозволяло проводити закупівлі без конкурсу, а підписувати договір з улюбленим підрядником. Останні два договори укладені протягом одного дня, що є порушенням законодавства, як зазначив експерт «Центру громадського моніторингу та досліджень» Юрій Кузько.

«Очевидно, що держпідприємство намагалось уникнути відкритих торгів, які воно зобов’язане проводити, якщо здійснює закупівлю товарів або послуг, сума яких перевищує 200 тис. грн. Фактично, тендерний комітет намагався «поділити» замовлення на менші частини, оскільки таким чином договір можна буде підписати із будь-яким підрядником. Однак, такий поділ є незаконним, це грубе порушення Закону України «Про публічні закупівлі».

У жодному договорі не зазначено ніяких відомостей про обсяг запланованих робіт, технічне завдання та тип робіт, який здійснюватиме підрядник.

ТОВ «Віфа проект-буд» зареєстроване у Львові, а його власником та директором є Остап Караїм. З початку 2018 року фірма отримала 17 держзамовлень на понад 30 млн грн, серед яких 16 – від структурних підрозділів Міністерства оборони.

Департамент дорожнього господарства, транспорту та зв’язку Львівської обласної державної адміністрації 18 грудня розірвав договір з ПП «Єврошлях-ІВ» на експлуатаційне утримання дороги Турка – Східниця. Загальна вартість договору становила 2,3 млн грн.

Причиною розірвання договору стала публікація «Наші гроші. Львів» про перебування цієї компанії в «чорному списку» Антимонопольного комітету. Включення до цього списку означає, що компанія порушила закон «Про захист економічної конкуренції», і протягом наступних трьох років не може стати переможцем відкритих торгів.

Адміністративна колегія Львівського тервідділення АМКУ ще 25 липня визнала винними ПП «Єврошлях-ІВ» і ТОВ «Будтранс-ІВ» в узгоджених діях на торгах з реконструкції школи в селі Нежухів Стрийського району. Змовники мали однаковий контактний номер телефону, а звітність подаківцям подавали з однієї IP-адреси. Крім того, директором обох компаній була одна особа Іван Кондрат.

На обидві компанії наклали штраф майже 70 тис. грн та визнали порушниками закону «Про захист економічної конкуренції». Однак у закупівлі від департаменту дорожнього господарства керівництво фірми «Єврошлях-ІВ» зазначило, що не є порушником, тобто подало неправдиві відомості, а члени тендерного комітету це не перевірили.

«Наші гроші. Львів» 13 грудня опублікували матеріал, де зазначили, укладати договір з цією компанією незаконно. Юристи проекту «Тисни» (Bihus.info) надіслали звернення до замовника, в якому вказали на порушення, а 18 грудня Департамент дорожнього господарства ЛОДА розірвав угоду.  Щоправда, підрядникові оплатили понад 1 млн грн із 2,3.

Відділ освіти Буської РДА підписав договір на реконструкцію басейну дитячо-юнацької спортивної школи із ТОВ «Пласт», компанією, яка оштрафована Антимонопольним комітетом за змову на тендерах.

Відповідний контракт підписали 17 грудня, за яким компанія отримає 5,8 млн грн на додаткові роботи з реконструкції басейну. Раніше на реконструкцію басейну вже виділяли понад 12 млн грн, замовлення отримало ТОВ «Пласт». За результатами закупівлі «Пласту» перерахували 10,78 млн грн.

Додаткові 5,8 млн грн «відпишуть» без конкурсу, за переговорною процедурою. Таке рішення пояснюють тим, що через «непередбачувані обставини» виникла потреба в додаткових роботах, а також що додаткові роботи пов’язані між собою у технологічному процесі з основними та виконуються у рамках одного об’єкта.

Разом із тим, басейн урочисто відкрили ще у липні 2019 року, про що писали низка ЗМІ, а директор «Пласту» Петро Орихівський навіть отримав грамоту за «якісне виконання робіт» від голови Буської РДА Петра Мороза.

Відремонтований басейн, фото з сайту Буської РДА

Як пояснила голова тендерного комітету Галина Олійник, за попереднім договором на 12 млн грн, у кошторис було включено лише реконструкцію приміщення басейну, а згодом перерахували кошторис і за новим контрактом відремонтують приміщення душових та роздягалень.

Нагадаємо, що раніше ТОВ «Пласт» неодноразово фігурувало у матеріалах «Наші гроші.Львів». Взагалі попередній тендер на реконструкцію басейну оголошували чотири рази. В усіх випадках тендерний комітету відділу освіти Буської РДА намагався створити умови, щоб віддати підряд на 12 мільйонів саме фірмі «Пласт», яка навіть розпочала роботи раніше, ніж її визнали переможцем.

Під час першої закупівлі ТОВ «Пласт» конкурувало з компанією «Галицький будівельник», власником 50% статутного капіталу обох є Петро Орихівський. Така «конкуренція» заборонена законом, і після публікації матеріалу  тендерний комітет скасував закупівлю. Згодом Антимонопольний комітет підтвердив виявлені порушення і оштрафував обидві фірмі сумарно на понад 100 тис. грн.

З четвертої спроби товариство «Пласт» таки стало переможцем торгів. Змагання відбувалось між ним, «Терон девелопмент» та приватним підприємцем Іваном Якимівим. Після звернення наших партнерів з «Центру громадського моніторингу та досліджень» Антимонопольний комітет підтвердив пов’язаність цих осіб та оштрафував їх.

Окрім штрафу, фірма та приватний підприємець не зможуть брати участь у відкритих торгах протягом трьох років, однак заборона не поширюється на контракти, укладені за переговорною процедурою.

Мешканці садибної частини вулиці Пасічної не убезпечились від будівництва багатоповерхівок поблизу їх будинків, оскільки архітектурно-містобудівна рада при управлінні архітектури та урбаністики Львівської міської ради не підтримала зміни до детального плану цієї території.

Нагадаємо, конфлікт тут виник ще у 2017 році, коли тут вирішили побудувати 11-поверховий будинок. Пізніше мешканці вимагали змінити зонінг території з існуючої зони Ж-4 (багатоповерхове будівництво) на зону Ж-1 (садибна та малоповерхова забудова). ДП «Містопроект» розробило відповідні зміни. Проте, попри палку дискусію членів містобудівної ради, 19 грудня зміни до детального плану території в межах вул. Зеленої, вул. Пасічної, вул. Пирогівки та вул. Проектованої, 4 не були підтримані.

Загалом містобудівна рада на останньому засіданні погодила шість питань з дев’яти. Одне питання про будівництво багатоповерхівки на вул. Зеленій, 115 Б виключили із порядку денного.

Підтримала містобудівна рада проєкт будівництва семи зблокованих двоповерхових таунхаусів між вул. Пасічною та вул. Пимоненка. Тут також погодили будівництво шестиповерхових будинків для ТОВ «Магнолія ІСТ». Воно буде продовженням забудови цієї території. Нагадаємо, що тут вже зводять житлові комплекси «Villa Magnolia» та «Auroom City».

Також члени містобудівної ради погодили будівництво багатоповерхівки на вул. Малоголосківській в районі Під Голоском. Тут планують звести двосекційний будинок, перша частина якого матиме дев’ять поверхів, а друга − чотирнадцять. Раніше це питання не підтримали, оскільки будівництво не узгодили з місцевими мешканцями.

Члени містобудівної ради також підтримали проєкт детального плану території в районі вул. Хуторівки та вул. Персенківки, де Український Католицький Університет планує побудувати багатофункціональний комплекс, а також зробити відпочинкову зону.

Містобудівна рада погодила будівництво багатоповерхівки на вул. Миколайчука, 38 в Шевченківському районі. Максимальна висота будинку становитиме дванадцять поверхів. А також будівництво офісного центру на вул. Зеленій, 20. Йдеться про п’ятиповерхову будівлю, велика частина якої має бути скляною.

Натомість не підтримали на містобудівній раді будівництво офісно-готельної будівлі на вул. Богдана Хмельницького, 106. Тут планують побудувати п’ятиповерховий готель на території колишньої промислової зони. В архітекторів були зауваження щодо пожежної безпеки, довколишньої забудови та великої наземної парковки. На її місці, згідно з їхніми словами, краще зробити зелену зону.

Адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету у Львівській області визнала змовниками приватних підприємців Олександра Дмитренка та Тетяну Горбату за «розпил» майже мільйона гривень під час закупівлі модульної конструкції від Національної академії сухопутних військ. Тетяну Горбату також оштрафувала на 68 тис. грн.

Вперше про змову цих учасників на торгах написали «Наші гроші. Львів» у листопаді 2018 року. В новині зазначили, що конкуренти забули поміняти прізвище в одній зі своїх тендерних довідок. Також чоловік Тетяни Горбатої, Вадим Горбатий, був зареєстрований за тією ж адресою, що й Олександр Дмитренко.

Після публікації цієї новини Національна академія сухопутних військ імені Петра Сагайдачного розірвала договір. Про це редакції «НГ. Львів» повідомив керівник академії генерал Павло Ткачук в офіційному листі.

«Посадові особи відповідних служб академії провели детальне вивчення документів, поданих переможцем торгів, та встановили порушення, які унеможливлюють дію зазначеного договору. Мною прийнято рішення про розірвання цієї угоди. Проводиться вивчення обставин, що призвели до ситуації, викладеної у вашій публікації», – написав генерал Ткачук.

Після цього юристи проекту «Тисни» (Bihus.info) надіслали звернення в АМКУ. Комітет також встановив, що підприємці користувалися однією ІР-адресою, яка була доступна в кафе «Світ кави» на вул. Кульпарківській, 59. Крім того, підприємці синхронно подавали свої документи, а Тетяна Горбата виступала здебільшого технічним учасником. В результаті АМКУ оштрафував Горбату на 68 тис. грн. Вона також не зможе брати участі у відкритих торгах протягом трьох років. При цьому підприємця Дмитренка оштрафувати не вдалося, оскільки він припинив свою підприємницьку діяльність.

У своїй відповіді АМКУ Дмитренко зазначив, що був змушений припинити свою діяльність, оскільки не мав замовлень після скасування договору з Національною академією.

Олександр Дмитренко зареєстрований в м. Кам’янка-Бузька, а Тетяна Горбата – в с. Чишки Пустомитівському районі. Протягом своєї діяльності вони отримували замовлення лише від Національної академії сухопутних військ.