У листопаді 2017-го «Наші гроші. Львів» опублікували розслідування про те, як суди визнають винними у захопленні земель підставних осіб, які не мають жодного відношення до аграрного бізнесу. Схема дозволяла аграрним компаніям за плату уникнути відповідальності, а «правоохоронцям» – покращити матеріальне становище. Ця схема не стала б можливою без допомоги прокурорів та суддів. А тому ми вирішили розказати й про них.

***

У нашому розслідуванні «Обличчям на землю» ми розповіли про кількох осіб, які вирішили взяти на себе вину аграрних компаній. Наприклад, Тарас Дутка під час суду визнав, що без документів засіяв понад 500 га землі. Тобто, для власних потреб захопив землі місцевих громад. Оскільки він уклав угоду зі слідством, то відбувся штрафом у 5 тис. грн.

Тарас Дутка – єдиний, хто відкрито заявив, що отримав 30 тис. грн за те, що «захистить» аграрну компанію «Вінал-Агро».

Але угода виявилась нечесною. Адже його ніхто не попередив, що після підписання угоди зі слідством він стане фігурантом у ще одній справі – про відшкодування збитків. Збитків у особливо великих розмірах. І саме він, оскільки вже визнав вину щодо захоплення земель, буде винен державі півмільйона гривень.

Після публікації нашого розслідування Прокуратура Львівської області розпочала досудове розсдіжування у кримінальному провадженні, але з 10 листопада, коли його було відкрито, і до сьогодні в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна лише одна ухвала, – про вилучення документів. Чи відбувались якісь інші дії щодо цієї справи – невідомо.

Натомість Тарас Дутка після публічної заяви в медіа отримав можливість боротись за свої права. Тепер його інтереси в суді представляє відомий львівський адвокат Олег Мицик, який оскаржує вирок суду, що затвердив угоду про винуватість.

Завдяки йому «НГ. Львів» отримали доступ до матеріалів кримінального провадження і можуть детально розповісти, як безробітний з села Золочівського району раптом став аграрієм, який обробляв сотні гектарів полів. До того ж, не в тому районі, в якому він живе.

Ми простежили фальсифікацію кримінального провадження на всіх етапах розслідування – від допитів слідчих в районі до підробки підписів та втручання в судову систему звукозапису.

Тарас Дутка, «латифундист»

Отже, коротко нагадаємо, хто такий Тарас Дутка. Він 46-річний мешканець села Підгороднє, що під Золочевом, тимчасово не працюючий. Чотири роки тому у нього з’явились фінансові проблеми через проблеми зі здоров’ям – йому довелось пережити три складні операції, які поправили здоров’я, але суттєво погіршили матеріальний стан чоловіка. В певний момент він опинився у досить безвихідній ситуації. І саме тоді його давній знайомий та старший оперуповноважений Управління захисту економіки у Львівський області Володимир Кудлак запропонував йому вирішення цих проблем.

«Мені треба було борги віддавати. І тут до мене під’їхав міліціонер Володимир Кудлак і запропонував гроші, за те, щоб я підписав договір заднім числом з фірмою та взяв на себе вину за те, що незаконно засіяв поля. Він мені сказав, що то нічого страшного – адміністративна відповідальність та штраф. Я повірив, що нічого не буде, а мені гроші потрібні були. Він мені дав 30 тисяч гривень», – розповів Дутка.

Так Тарас Дутка став крупним аграрієм – згідно з угодою, яку він підписав з ТОВ «Вінал-Агро», з 2014 до 2015 року обробляв 533,2 га землі на території дев’яти сільських рад Жидачівського району.

З точки зору українського законодавства робив він це незаконно, за що і був засуджений. А менше, ніж через рік після того, як він підписав угоду про винуватість, тобто взяв на себе вину фірми «Вінал-Агро», Жидачівський районний суд зобов’язав його відшкодувати збитки нанесені державі за незаконне користування землею у сумі 513,56 тис. грн.

Про це давній знайомий та старший уповноважений Кудлак його не попереджав. Не знав Тарас Дутка і того, що до того, як він підписав угоду про винуватість, слідчі управління протидії злочинності у сфері економіки провели «грандіозне» розслідування, яке задокументовано на майже 300 сторінках.

300 сторінок фальсифікату

Усе починалось із повідомлення Управління Служби безпеки України у Львівській області про те, що «… службовими особами ТОВ «Вінал-Агро» на території дев’яти сільських рад Жидачівського району всупереч Земельному кодексу України, без правовстановлюючих документів використовуються 533,2 га землі, чим порушуються вимоги Земельного кодексу. Розмір завданої шкоди заподіяної ТОВ «Вінал-Агро» становить 513,56 тис. грн».

Слідчий СВ Жидачівського РВ ГУМВСУ у Львівській області Руслан Гвоздик 28 травня 2015 року вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань саме такі відомості про кримінальне правопорушення.

Тодішній прокурор Жидачівського району Андрій Пітко підписав постанову про призначення прокурора Данила Бугару прокурором у даному кримінальному провадженні.

Фото з кримінальної справи

В подальшому прокурор Данило Бугара 6 червня дав вказівки допитати службових осіб ТОВ «Вінал-Агро». Крім того, допитані були також землевпорядники сільських рад та деякі сільські голови.

Серед довідок від сільських рад від квітня-червня 2015 року про те, що запитувані ділянки обробляла фірма «Вінал-Агро», раптом з’являється новий фігурант – тимчасово непрацюючий мешканець села Підбірці (Золочівський район) Тарас Дутка, допит якого датований 6 липням 2015 року.

На допиті, з яким можна ознайомитись у матеріалах справи, Тарас Дутка розповідає про те, як влітку 2014 року він їздив собі по дорогам Жидачівського району і вибирав поля, що їх можна засіяти.

«В мене влітку 2014 року були певні заощадження і я вирішив зайнятися вирощуванням озимого ріпаку, озимої пшениці, сої, ярого ячменю та інших сільськогосподарських культур. Спочатку я спробував знайти певні землі для сільськогосподарського використання на території Золочівського району, але тут на всіх землях були або власники, або орендарі і тому я почав шукати землі для використання в Жидачівському районі. Для цього я певний час їздив по землях Жидачівського району і оглядав землі, де можна було б засіяти сільськогосподарські культури і де їх вже не обробляють інші особи чи організації. Я знайшов такі землі на території Баковецької сільської ради, а саме: земельну ділянку в урочищі «Бубна» за межами села Репехів площею біля 12 га (тут я вирішив посіяти озимий ячмінь), земельну ділянку в урочищі «Піддіброва» площею біля 19 га за межами с. Квітнева (тут я вирішив посіяти озимий ячмінь) …..», – написано в протоколі допиту.

Далі йде перелік ділянок з чітким вказанням урочища, площі та засіяної культури, приблизно на дві сторінки. Якщо порівняти цей перелік з довідками від сільрад, то вони співпадають. Наприклад, в урочищі «Тік» біля села Дроховичі Тарас Дутка каже, що вирішив посіяти сою, а в урочищі «Підстав» біля села Чорний острів – пшеницю. Обидва цих урочища розташовані на території Чорноострівської сільської ради. І в справі фігурує довідка голови сільради від 27 квітня 2015 року про те, що землі в цих урочищах  використовуються ТОВ «Вінал-Агро» без правовстановлюючих документів. Співпадають також і інші урочища в інших селах.

Зліва направо: фрагмент з довідки наданої Чорноострівською сільрадою 27.04.2015, фрагмент з протоколу допиту Тараса Дутки 6.07.2015

Після переліку ділянок Тарас Дутка розповідає, як йому вдалось засіяти ці землі в різних селах: «Так як своєї сільськогосподарської техніки я не мав, а власноручно обробити таку площу я не міг, а тому почав цікавитись підприємствами, які на території вказаного району займаються сільськогосподарською діяльністю. Я взнав через мережу інтернет, що у Жидачівському районі є підприємство «Вінал-Агро», у користуванні якого є необхідна сільськогосподарська техніка, яку підприємство може здавати в оренду та надавати відповідні послуги по обробці землі.

Я домовився з директором ТОВ «Вінал-Агро» Михайлюком Русланом (якщо не помиляюсь) про зустріч в м. Ходорів, де в нього в офісі ми склали приблизний зміст договору підряду».

Згідно з матеріалами справи, 16 червня 2014 року Тарас Дутка знову приїхав в офіс підприємства, де директор дав йому прочитати договір-підряду на посів різних культур на загальній площі 533 га. Сума договору складала 319,8 тис. грн. Саме стільки мав заплатити за послуги Тарас Дутка, грошима або сільськогосподарською продукцією на таку ж суму.

Слова Тараса Дутки повністю підтверджує генеральний директор ТОВ «Вінал-Агро» Ростислав Михайлюк, допит якого було проведено наступного дня 7 липня 2015 року.  Він підтвердив, що велике підприємство з іноземними інвестиціями просто погодилось засіяти півмільйона гектарів землі для тимчасово непрацюючого Тараса Дутки, який знайшов телефон в мережі інтернет. А також те, що фірма погодилась на… післясплату своїх послуг.

«Дутка Т.П. повідомив, що у нього на даний час є мало грошей і тому ми домовились, що він розрахується за наші послуги врожаєм з його земель», – розповів слідчим генеральний директор Михайлюк.

Він також розповів, що «…ТОВ «Вінал-Агро» по домовленості із замовником здійснювало платежі за землю, маючи намір в подальшому покрити свої фінансові витрати за рахунок наданого врожаю з земель, які ми обробляли для замовника Дутки Т.П.»

Наприклад, лише Чорноострівській сільраді, де згідно з матеріалами справи Тарас Дутка в урочищах «Підстав» та «Тік» сіяв пшеницю та сою, ТОВ «Вінал-Агро» за рік заплатило 89,7 тис. грн.

Довідка про розрахунок орендної плати, підписана головою Чорноострівської сільради

При цьому під час допиту генеральний директор «Вінал-Агро» заявив, що не перевіряв, чи наявні у Тараса Дутки документи на оренду землі.

До речі, слідчі у цій справі не перевіряли, чи наявні інші зв’язки між Тарасом Дуткою та фірмою «Вінал-Агро». Жодного разу слідчі не звернулись, наприклад, до операторів зв’язку щодо інформації про те, чи справді відбувались телефонні розмови між Дуткою та генеральним директором чи іншими працівниками.

Йдеться не про прослуховування розмов, а про стандартне клопотання слідчих до суду щодо зобов’язання фірм-операторів зв’язку розкрити інформацію про вхідні та вихідні дзвінки за певним номером телефону.

Відтак, у матеріалах даного кримінального провадження єдиними доказами того, що Тарас Дутка найняв «Вінал-Агро», є лише два протоколи допитів та угода.

Проте для прокурора Данила Бугари цього виявилось цілком достатньо і він передав справу до суду.

Про користь читання кодексу та систему «Камертон»

Враховуючи, що Дутка визнав свою вину, то в суді лише затвердили угоду про винуватість. Така угода, за словами адвоката Олега Мицика, загалом є дуже раціональним засобом, щоб викрити злочинця і мінімізувати витрати держави на розслідування справи і її розгляд в суді. Але в даному випадку – це спосіб не привертати зайвої уваги судді до справи.

«Якби суддя читала справу, то її висновок, напевно, мав би бути зовсім іншим. Навряд чи вона б затвердила угоду. Адже дивіться, якщо читати допит Дутки, де він розповідає, що я от одного дня прокинувся і вирішив зорати ці землі, то що мав би зробити порядний правоохоронець? Сказати: «Чоловіче, ну що ти плетеш? Ми ж бачимо, що говорить сільська рада, що вони пишуть…», – каже Мицик.

Але все ж угода була затверджена. Тут власне головну роль зіграв прокурор Данило Бугара. Як розповів «НГ. Львів» сам Тарас Дутка, в суді він випадково почув уривок розмови між суддею та прокурором:

«Я чув як суддя говорила прокурору: «Розумієте, ця ж справа «шита білими нитками», адже ця фірма з 2013 року працює на цих землях». А прокурор їй щось типу, та там все домовлено, все добре».

І, напевно, все було б справді добре, якби суддя Жидачівського районного суду Оксана Галій вчасно прочитала останні зміни до процесуального кодексу України, що були внесені приблизно за півроку до розгляду даної справи. Згідно зі змінами, під час затвердження угоди про визнання винуватості обов’язково повинен бути присутній адвокат обвинуваченого. Якщо адвокат відсутній, угода не є чинною.

«Під час останнього засідання у Тараса Дутки не було адвоката, він це чітко озвучив в залі суду. На записі є його слова, коли він говорить, що йому не треба адвоката, – розповів Олег Мицик. – Він також говорить, що погоджується на угоду про винуватість та має п’ять тисяч гривень на сплату штрафу».

Йдеться про аудіозапис судового засідання в системі «Камертон», який завжди ведеться під час розгляду справи. За словами Олега Мицика, ймовірно, він був змінений вже після засідання, в частині оголошення вироку.

Тобто спочатку йде реальний запис засідання, на якому Тарас Дутка відповідає судді, що він погоджується на умови угоди про винуватість та адвокат йому не потрібен і, відповідно, адвоката в суді немає. Але в кінці, коли суддя оголошує вирок, то з’являється адвокат Любомир Блюсович, якого на суді не було. Його ім’я озвучується лише суддею Галій на шматочку, за твердженням адвоката, зміненого запису.

Ми також прослухали записи засідань, і на жодному немає згадки про адвоката. Ба більше, на початку засідання суддя Галій оголошує склад присутніх – суддя, секретар, прокурор обвинувачений. І більше нікого. Вона питає Тараса Дутку про наявність адвоката, от дослівний діалог:

Суддя Галій : Ви будете самі себе захищати, чи у вас є адвокат?

Дутка: Я сам буду.

Суддя Галій: Будете самі себе захищати.

Знайти самого адвоката Любомира Блюсовича нам не вдалось. Його телефон, вказаний в офіційному Єдиному реєстрі адвокатів України, на сьогодні не дійсний. Згідно з реєстром, він працює адвокатом з 1997 року в місті Ходорів (Жидачівський район).

Натомість адвокат Олег Мицик цю ситуацію пояснює просто:

«Суд виявив, що він грубо порушив закон – затвердив угоду без адвоката, тому найімовірніше хтось з працівників апарату суду або й суддя підробили (!) запис судового засідання. Далі більше – підробили не лише аудіозапис судового засідання, але й підпис (!) Тараса Дутки на новій угоді. Ймовірно, це зробив сам прокурор, бо її необхідно було переписати, оскільки треба було додати в ній прізвище адвоката Блюсовича».

Те, що підпис на угоді про винуватість є підробленим, можна побачити просто, порівнявши підпис Тараса Дутки під протоколом допиту та під цією угодою.

Зліва направо: підпис Тарса Дутки під протоколом допиту, підпис Тараса Дуткаи під угодою про винуватість, де фігурує адвокат Блюсович

Історія Тараса Дутки має всі шанси на щасливий кінець. А от інші «крупні аграрії» із Золочева, про яких ми розповідали в розслідуванні «Обличчям на землю», ймовірно, продовжуватимуть сплачувати державі збитки в особливо великих розмірах.

Хоча справа щодо одного з них, Анатолія Лісового, який взяв на себе вину компанії «Барком» за захоплення 400 га землі в Радехівському районі, ще досі в суді. Нещодавно розгляд цієї справи перенесли з Радехівського районного суду до Кам’янко-Бузького районного суду. Дата розгляду досі не призначена.

Наталія Онисько

Матеріал підготовлено за підтримки МФ “Відродження”

«Наші гроші. Львів» отримали доступ до матеріалів кримінального провадження щодо захоплення земель в Жидачівському районі, де розслідували діяльність великої аграрної компанії «Вінал Агро», однак винним було визнано безробітного з-під Золочева.

Завдяки цим документам виявилось, що обвинувачення було сфабриковане, і це стало можливим лише завдяки спільним діям слідчих, прокурора та судді. Зокрема, у суді втручались в аудіозапис засідання і підробляли підпис. Про це йдеться в матеріалі «Наші гроші. Львів» «300 сторінок фальсифікату».

Мешканець села Підбірці, що під Золочевом, Тарас Дутка відкрито заявив, що отримав 30 тис. грн за те, що «захистить» аграрну компанію «Вінал-Агро». Йому обіцяли, що він укладе угоду зі слідством, та відбудеться штрафом у 5 тис. грн. Проте угода виявилась нечесною – тепер він винен державі понад півмільйона гривень.

Сьогодні його інтереси в суді представляє відомий львівський адвокат Олег Мицик, який оскаржує вирок суду, що затвердив угоду про винуватість. Мицик наголошує, що угоду про винуватість, яку підписав Тарас Дутка, було затверджено з порушенням – він не мав адвоката, присутність якого під час затвердження угоди в суді є обов’язковою.

Це вже другий наш матеріал на тему використання сільськогосподарських земель у Львівській області. Нагадаємо, раніше ми опублікували перше розслідування «Обличчям на землю» про міліцейську схему викачування грошей з великих аграрних підприємств.

КП «Самбірське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» 31 травня підписало договір з ТОВ «Констракшн Машинері» на закупівлю екскаватора-навантажувача за 2,3 млн грн. Про це стало відомо з сайту електронних закупівель Prozorro.

Згідно з угодою, фірма повинна надати підприємству екскаватор-навантажувач JCB 3CX SITEMASTER до кінця 2018 року.

У тендері компанія-переможець змагалася лише з ТОВ «Спецкомтранс», і під час аукціону фірми не знижували своїх пропозицій. Однак ціна «Констракшн Машинері» була на 9,4 тис. грн дешевшою, аніж ціна конкурента.

Фірма «Констракшн Машинері» працює на ринку з 2003 року, її юридичне місцерозташування – м. Київ. Власниками компанії є болгари Боряна Родєва та Димитр Ілчєв, а також одесит Камен Нонєв, який водночас є керівником фірми. Із замовником фірма співпрацює вперше.

Проте це не перше її замовлення від комунальних підприємств. Зокрема, у 2016 році компанія уклала угоду на поставку екскаватора-навантажувача з комунальним «Лисичанськводоканалом». Тепер ця угода є предметом кримінального провадження № 42018131240000003, яке відкрито у Луганській області  за ч.2 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем).

Згідно з ухвалою Лисичанського міського суду, місцеві слідчі підозрюють, що ТОВ «Констракршн Машинері» поставило ЛКСП «Лисичанськводоканал» не екскаватор-навантажувач JCB 3CX, за який замовник заплатив 2,1 млн грн, а економ-модель, яка коштує 1,6 млн грн.

«9 листопада 2016 ЛКСП «Лисичанськводоканал» прийнято на баланс екскаватор навантажувач JCB 3CX, та здійснено повний розрахунок із постачальником на суму 2,09 млн грн. У ході перевірочних заходів, було встановлено, що ТОВ «Констракшн Машинері» на адресу ЛКСП «Лисичанськводоканал» поставило економ модель вказаної спецтехніки JCB 3CX ECO, вартість якої складає 1,64 млн грн», – йдеться в ухвалі.

Наразі правоохоронці перевіряють документи, пов’язані з закупівлею,  а також тимчасово арештували екскаватор-навантажувач. Поки що інших деталей у провадженні немає.

Львівський національний університет ім. Івана Франка 1 червня в результаті відкритих торгів підписав договір на реставрацію головного корпусу з приватним підприємством-фірмою «Будремсервіс» вартістю 75,9 млн грн. Про це стало відомо з порталу електронних закупівель Prozorro.

Ремонтуватимуть не лише головний корпус вишу, тобто приміщення на вулиці Університетській 1, а й сусідні корпуси, що знаходяться на вул. Костюшка 9, Січових Стрільців, 14 та 16 і Листопадового Чину, 5 та 5а, де розташовано юридичний факультет та факультет післядипломної освіти.

За ці кошти підрядник забов’язаний провести реставрацію цоколя, фасадні роботи: антисептична обробка стін, реставрація декоративного оздоблення, усунення тріщин, ремонт карнизів тощо. Також переможець тендеру відремонтує віконні рами та двері, замінить покрівлі й відреставрує скульптури. Роботи планують завершити до кінця 2019 року.

Згідно з договірною ціною, витрати фірми на заробітну плату працівникам становитиме 28,7 млн грн (37,8% від суми контракту), а прибуток – 1,7 млн грн, тобто 2,23% відповідно.

Приватне підприємство фірма «Будремсервіс» зареєстроване в селі Давидів Пустомитівського району, а його власником і директором є Богдан Гавриляк.

За час існування фірма отримала 15 державних замовлень загальною вартістю 82,6 млн грн. Варто зазначити, що компанія не вперше співпрацює з університетом. Раніше «Будремсервіс» вже одержав шість підрядів від університету на ремонти аудиторій, коридорів  та вестибюлів юридичного факультету.

Державне підприємство «Львіввугілля» за неконкурентною переговорною процедурою замовило в ПАТ «Львівська вугільна компанія» збагачення рядового вугілля на 119 млн грн. Про це стало відомо з сайту електронних закупівель Prozorro.

Згідно з угодою, «Львіввугілля» замовило збагачення 878 тис. тонн вугілля. Відтак збагачення однієї тонни вугілля коштуватиме 135,59 грн. У 2017 році збагачення замовляли по 95 грн/т, а раніше, у 2016 – по 69 грн/т, 2015 – по 57 грн/т, 2014 – 45 грн/т. Тобто у попередніх роках ціна зростала на рівні 21-38%, а цьогоріч – вже на 43%.

Застосування неконкурентної закупівлі «Львіввугілля» обгрунтовує тим, що підприємство двічі скасувало закупівлю через відсутність достатньої кількості учасників. Тоді очікувана вартість закупівлі становила 83 млн грн (95 грн/т, тобто на рівні 2017 року).

ПАТ «Львівська вугільна компанія» зареєстроване 2008 року, юридичне місцерозташування – с. Сілець (Сокальський район). Згідно з даними SMIDA на 1 квітня 2018 року, 37,6% акцій ПАТу належать державі, 22,7% − київському ТОВ «Вантажно-транспортне управління» (бенефіціар Денис Ігнатьєв).

Ще 23% володіє київське ТОВ «Іфорас» (Роман Зенов), 16,7% належать київському ТОВ «Асп трейд груп» (засновник «Сондім Холдінгс Лімітед», Південна Африка, бенефіціар Моніка Памела Ван Зил). «Львівська вугільна компанія» відноситься до сфери впливу Наталії Королевської, народного депутата від «Опозиційного блоку».

Раніше «Наші гроші. Львів» повідомляли, що з осені 2015 року проти ПАТ «Львівська вугільна компанія» порушено справу про банкрутство. У серпні 2017 року Наталія Королевська виставила на продаж компанію, вартість якої оцінюють у 2 млн долари.

За даними YouControl, станом на 1 травня цього року «Львівська вугільна компанія» мала податковий борг у розмірі майже 171 млн грн.

Вісімдесят три ділянки поблизу озера Наварія у Пустомитівському районі, що лише в 15 кілометрах від Львова, безкоштовно передадуть у приватну власність. Згідно з розпорядженням голови Львівської облдержадміністрації Олега Синютки, ділянки виділяють на підставі клопотань учасників антитерористичної операції. Втім, перевіривши всі імена у списку 83 щасливчиків, «Наші гроші. Львів» знайшли там не тільки учасників АТО, а й цілу низку бізнесменів. Як виявилося, їх імена з’явилися там не просто так. Бізнесмени розрахувалися за це грошима – оплатили послуги з виготовлення проектів землеустрою.

***

«Наші гроші. Львів» вперше дізналися про ділянки біля Наварії в середині травня. Тоді на сайті ЛОДА опублікували розпорядження за підписом Олега Синютки про затвердження проектів землеустрою для 15 осіб на землю біля Наварії для будівництва дач. З них випливало, що для цього землю спеціально вилучили з користування у львівського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», перевівши її до категорії рекреаційного призначення.

Як відомо, кожен громадянин може отримати в Україні землю безкоштовно аж шість разів, під різне використання: від ділянки під гараж до землі сільськогосподарського призначення. Втім, учасники АТО на безкоштовне отримання землі мають першочергове право.

Журналіст нашої редакції проаналізував список із 15 осіб, які отримали ділянки, і виявив, що понад 60% отримувачів – це точно військовослужбовці. А от решта осіб або займались бізнесом, або про них нічого не знав інтернет.

Після публікації цієї новини виявилось, що ще в грудні 2017 року дозвіл на розробку проектів землеустрою біля Наварії отримало аж 83 людини, в тому числі і вже згаданих 15. Площі вже наданих ділянок коливаються від 7 до 10 «соток», то загалом можна припустити, що буде виділено щонайменше 5,8 га землі.

У розпорядженні ЛОДА вказано, що його було прийнято, «розглянувши клопотання учасників антитерористичної операції». Учасники АТО мають повне право отримати землю першочергово і лобіювати це питання у всіх радах. Але «під соусом» АТО у список «просунули» цілу когорту людей без такого статусу.

Обміняти волонтерство на ділянку

В Україні не існує відкритого для всіх реєстру осіб, які брали і беруть участь в АТО. «Наші гроші. Львів» спробували перевірити список із 83 осіб в Державній службі у справах ветеранів та учасників АТО, втім там повідомили, що таку інформацію надають лише на звернення держорганів або самих учасників АТО.

Ще на перший наш запит у Львівську обласну державну адміністрацію щодо 15 ділянок ми отримали відписку. І тепер знову в ЛОДА повністю усунулись від надання інформації на цю тему. Ми вдруге надіслали запит, після чого начальник відділу містобудівного кадастру та земельних відносин ЛОДА Тетяна Ланчинська запевнила, що відповідь буде сьогодні, 5 червня. Проте сьогодні виявилось, що Ланчинська «на виїзді» цілий день, а крім неї ніхто не уповноважений надавати жодної інформації. Зв’язатися з керівником відділу не можуть ні його працівники, ні працівники прес-служби ЛОДА.

Ми також спробували отримати коментар голови ЛОДА Олега Синютки, який підписував розпорядження. Проте прес-секретар Ольга Матейчик заявила, що немає жодної можливості узгодити питання коментаря з Олегом Синюткою, і нам варто просто чекати відповіді на запит.

Тому ми самостійно проаналізували список із 83 отримувачів ділянок. З них завдяки відкритим джерелам (деклараціям, повідомленням в медіа тощо) як військовослужбовців, учасників АТО або членів їх сімей вдалося точно ідентифікувати як мінімум 44 особи.

Серед інших 39 отримувачів земельних ділянок є багато осіб, про яких не вдалося знайти взагалі ніякої інформації. Втім, як мінімум, 10 осіб не є учасниками АТО.

Наприклад, Ольга Киричук (тепер Косолович) розповіла, що вона не є учасником АТО, однак була волонтером. Вона зверталася про отримання ділянки в Пустомити ще в 2017 році. Проте не пригадує, до кого точно. «Про ділянку мені порадив Артем Хмиз (екс-депутат Львівської міської ради – ред.), він же допоміг оформити документи», – сказала вона.

Отримає ділянку і бізнес-партнер Артема Хмиза, також екс-депутат Львівської міськради Андрій Дзюбан. Він є власником/співвласником до десяти компаній, як наприклад, «Майстерня карамелі», «Старий Львів», «Бум! Бурум», «Тітонька Софі» та інших.

Крім того, землю також отримає їх спільний бізнес-партнер по компанії «Тантес Снейлз» Орест Давидко. «Я волонтер, допомагав учасникам АТО. І спілка воїнів АТО, ветеранська, клопотала про отримання ділянок учасниками АТО і волонтерами. Я не готовий сказати, коли саме я писав заяву на отримання ділянки», – розповів нам Давидко.

Так само Андрій Дзюбан потрапив у список як волонтер: «Допомагав і допомагаю учасникам АТО Пустомитівського району. Громадська організація воїнів АТО «Ветеранська спілка воїнів АТО» ініціювала спільно отримати земельні ділянки для волонтерів та учасників АТО. Я доручив своїм юристам допомогти з оформленням документів і оплатив технічну документацію», – повідомив Дзюбан.

Обміняли волонтерство і гроші на документацію на земельні ділянки й інші опитані нами львів’яни.  Наприклад, чоловік відомої львівської активістки Наталії Шелестак Андрій Мацалак.

«Троє учасників АТО, члени ГО «Ветеранська спілка воїнів АТО», яким він допомагав, зробили пропозицію йому, що він оплатить виготовлення технічної документації та отримає ділянку. Там в списку є понад 50 учасників АТО, з них одиниці, хто зміг оплатити технічну документацію, – розповіла Наталія Шелестак. – Він писав заяву в Пустомитівську районну раду, потім Синютці, потім, здається, знову в Пустомити».

Іванна Стасів у телефонній розмові пояснила, що є волонтером, і також допомагала спілці воїнів АТО. На решту питань відмовились відповідати і сказала писати… письмовий запит, який розгляне її юрист.

Ще одна «помічниця спілки» Катерина Нетребенко пояснила нам, що «зі всією повагою до людей, які захищають кордони нашої країни, звертає увагу, що ні Земельний кодекс України, ні розпорядження голови ЛОДА про розроблення проектів землеустрою не обмежує коло осіб, які мають право отримати земельні ділянки, виключно учасниками АТО».

Крім волонтерів, у списку є люди, які взагалі не можуть пояснити, яким чином вони там опинилися. Наприклад, Микола Кишинський, екс-власник ТОВ «Вуглепромгруп». «Так, я дійсно писав заяву на отримання там ділянки. Я не волонтер, і не учасник АТО. Не пригадую, коли це було. Оформленням займалась моя працівниця. Не знаю, якими правдами і неправдами там землю давали. Як я дізнався, що там ділянка є вільна? Добрих людей є багато», – сказав він.

Що кажуть у «Ветеранській спілці воїнів АТО»

Громадська організація «Ветеранській спілці воїнів АТО» була зареєстрована у Пустомитівському районі десять місяців тому. Її засновниками є п’ятеро осіб, учасників АТО: Сергій Віхоть, Олександр Лопачук, Павло Нікітін, Роман Саврук та Сергій Шимчак. Четверо з них також є в списку із 83 осіб-отримувачів ділянок біля озера Наварія.

Керівник ГО «Ветеранська спілка воїнів АТО» Олександр Лопачук у коментарі «НГ. Львів» заявив, що він не хоче коментувати дану ситуацію, оскільки «раніше звертатися треба було». Проте кілька слів він все ж сказав, і ми наведемо їх дослівно, оскільки цей коментар Лопачука не лише не прояснює ситуацію, а ще більше її заплутує: «Мені дали можливість примкнути до кооперативу «Озеро» та включити в список своїх хлопців. Всі АТОшники там ділянки мають в кар’єрі, а не біля озера, як інші. Хто ці люди з кооперативу? Я їх не знаю, мені просто дали можливість своїх хлопців «поставити».

Нам не вдалося ідентифікувати кооператив «Озеро» через велику кількість схожих назв і брак додаткової інформації.

Лопачук також підтвердив інформацію про те, що робив пропозицію комусь із львівських бізнесменів оплатити виготовлення проектної документації для кількох учасників АТО і отримати за це місце у списку. Але не сказав, кому саме. Вартість проектної документації, за словами Лопачука, становить 5 тис. грн.

Враховуючи, що виготовлення документації на одну ділянку коштує приблизно 5 тис. грн, відповідно на 83 ділянки – 415 тис. грн. Одну «сотку» землі біля озера Наварія продають всередньому по 2,5 тис. доларів. Відтак продаж семи «соток» землі (однієї ділянки) міг би перекрити вартість виготовлення документації для всіх 83 ділянок.

***

Є ще один аспект проблеми – юридичний статус даної земельної ділянки нині є предметом судового розгляду. Крім того, 24 квітня 2018 року Пустомитівська міська рада звернулась з офіційним листом до голови ЛОДА Олега Синютки з проханням не приймати розпоряджень про затвердження проектів землеустрою та відведення у приватну власність ділянок на даній території, оскільки це буде суперечити генеральному плану села Наварії, згідно з яким ця територія визначена як територія «зелених насаджень та місць масового відпочинку людей».

Повний список осіб, яким надали дозвіл на розробку проектів землеустрою на березі озера Наварія тут.

Олександра Губицька, Наталія Онисько

Державне підприємство «Львіввугілля» 31 травня підписало договір з ТОВ «Оптім-Паливо» на закупівлю частин бурильних машин за 23,8 млн грн. Про це стало відомо з сайту електронних закупівель Prozorro.

Згідно з угодою, фірма поставить «Львіввугіллю» 14 одиниць запчастин до грудня 2018 року. Найдорожче замовник заплатить за кулак КСП 32.00.01.100 (2,5 тис. грн) та за кулак ЗР 4-80 (772 грн).

Минулого року «Львіввугілля» вже купувало частини бурильних машин в «Оптім-Паливо». Тоді за кулак КСП 32.00.01.100 замовник заплатив 1944 грн (на 26% дешевше від поточної ціни), а за кулак ЗР 4-80 – 648 грн (на 19% дешевше від поточної ціни).

У шести лотах компанія-переможець змагалася з дніпропетровським ТОВ «Торгівельний дім «Гірничий інструмент України». У чотирьох лотах фірми торгувалися. Обидві компанії є дилерами ТОВ «Техпоставка», яке прописане за однієї адресою із ТОВ «Торгівельний дім «Гірничий інструмент України».

Фірма «Оптім-Паливо» працює на ринку з 2016 року, її юридичне місцерозташування – м. Львів. Власницею та водночас керівником компанії є Оксана Жук. Минулого року компанія підписала договір з «Львіввугіллям» на закупівлю запчастин на майже 5 млн грн.

Миртюківська сільська рада 5 червня підписала договір з ТОВ «Стрийбудмонтаж» на будівництво дитячого садочка за 17,3 млн грн. Про це стало відомо з сайту електронних закупівель Prozorro.

Згідно з угодою, двоповерховий дитячий садок для 40 дітей збудують в с. Слобідка (Стрийського району) до грудня 2020 року. Тобто у розрахунку на одну дитину вартість будівництва становитиме 432,8 тис. грн. Для порівняння у Сокільниках вартість будівництва з розрахунку на одну дитину становитиме 326,4 тис. грн.

Окрім основного будівництва, «Стрийбудмонтаж» поставить в приміщення меблі (454 тис. грн), освітить та озеленить територію садочка. Також фірма облаштує дитячий майданчик, який обійдеться замовникові у 541 тис. грн.

Згідно з договірною ціною, за ці роботи фірма отримає 315 тис. грн прибутку, заробітна плата ж становитиме 2,3 млн грн.

У тендері компанія-переможець змагалася з ПП «Карпатмонтажбуд». Під час торгів фірми не знижували своїх пропозицій. Однак ціна «Стрийбудмонтаж» була на 780 тис. грн дешевшою, аніж ціна конкурента.

ТОВ «Стрийбудмонтаж» працює на ринку з 2005 року, його юридичне місцерозташування – с. Дуліби (Стрийський район). Власниками компанії є Мирон Бардак, Тарас Коваль та Юрій Кухар, який водночас є керівником цієї фірми. «Стрийбудмонтаж» вже не вперше співпрацює з замовником −  протягом 2017-2018 років вони підписали 21 договір на загальну суму 39,6 млн грн.

Відділ освіти Жовківської РДА за результатами відкритих торгів 30 травня уклав договір з ТОВ «Крео Сінержі» вартістю 629,9 тис. грн на постачання мультимедійних дошок. Про це повідомляє Центр громадського моніторингу та досліджень.

За ці кошти до серпня цього року компанія має поставити 15 інтерактивно-мультимедійних комплектів у шкільні навчальні заклади Жовківського району.

Крім переможця, участь у торгах взяло ще п’ять учасників: приватний підприємець Андрій Нестереня, ТОВ «Веско», ТОВ «Технології для бізнесу» та підприємці Панасюк Сергій та Ігор Мазурчак. У перших трьох учасників цінова пропозиція була дешевшою, наприклад у Андрія Нестереня на 40,4 тис. грн.

ТОВ «Технології для бізнесу» відхилили через невідповідність запропонованого товару технічним характеристикам. А перших двох учасників було відхилено через відсутність реєстру поданих документів. Згідно закону та тендерної документації, це є формальними помилками, які не можуть бути підставою для відхилення.

Замовник зазначив вимогу про надання такого реєстру у розділі тендерної документації «зміст і спосіб подання тендерної пропозиції». Замовник не вказав, що це за документ і як саме він має виглядати. Учасники, яких було дискваліфіковано, ймовірно, зрозуміли поняття «реєстру», як перелік документів у системі, тому й пронумерували завантажені файли.

Також слід зазначити, що у розділі «зміст і спосіб подання тендерної пропозиції» замовники зазвичай вказують, у якому форматі подавати документи, чи можна їх архівувати та інші уточнюючі фактори, які стосуються здебільшого форми.

ТОВ «Крео Сінержі» було створено вісім місяців тому. Власниками є двоє мешканців міста Конотоп Валерій Луценко і Олексій Мармо.

Служба автомобільних доріг у Львівській області 4 травня оголосила тендери на закупівлю робіт із поточного середнього ремонту одинадцяти ділянок обласних доріг загальною очікуваною вартістю 281,87 млн грн. Про це пишуть «Наші гроші».

Однак ПП «Полтавабудцентр» оскаржує тендери щодо закупівлі ремонтних робіт для дев’яти автодоріг. Усі скарги «Полтавабудцентр» завантажені ввечері 1 червня і усі вони стосуються однієї вимоги – необхідності надання учасниками довідки про наявність досвіду виконання аналогічного договору.

Як зазначив скаржник, замовник визначив аналогічними договорами «договори з будівництва та/або реконструкції та/або капітального ремонту на автомобільних дорогах загального користування державного значення та які укладені виключно із контрагентами (замовниками), які за організаційно-правовою формою є державними».

«Полтавабудцентр» повідомив, що на підтвердження критерію щодо аналогічного досвіду має намір долучити договори субпідряду, укладені із ТОВ «Ростдорстрой». Єдиним учасником «Ростдорстрою», пояснює скаржник, є компанія-нерезидент, кінцевими бенефіціарними власниками якої є фізичні особи. Тобто, резюмувала компанія, ТОВ «Ростдорстрой» у будь-якому випадку не є «державним».

«У тендерній документації немає жодного обґрунтування необхідності такого обмеження», – зазначив скаржник та назвав вимогу дискримінаційною.

Нагадаємо, схожу дещо модифіковану вимогу перед учасниками ставить Сумська САД. Як повідомляли «Наші гроші», сумські дорожники вимагають подання учасниками у складі конкурсної пропозиції «позитивних відгуків від замовника послуг (балансоутримувача об’єкту будівництва або ремонту за аналогічним договором)».

Цю вимогу Сумської САД успішно оскаржив в АМКУ той же «Полтавабудцентр». Фірма зазначала, що має досвід виконання необхідних замовнику робіт, але лише в якості субпідрядника. Тобто вона мала аналогічний договір з генпідрядником робіт, який не є балансоутримувачем дороги. Всі дороги знаходяться на балансі державних та комунальних установ, які проводять тендери на визначення генпідрядників ремонту. Відтак фірма з субпідрядним досвідом апріорі не може взяти участь в торгах Сумської САД.

Додамо, у березні АМКУ визнало дискримінаційним обмеження щодо невизнання замовником аналогічного досвіду, отриманого учасником у якості субпідрядника. До відповідних висновків колегія АМКУ дійшла у ході розгляду 11 скарг «Полтавабудцентр» до Одеської САД, у тендерній документації якої зазначалось, що «аналогічними договорами вважаються договори на виконання капітального та поточного ремонтів автомобільних доріг (вулиць) виключно в якості генерального підрядника».

Відділ освіти Стрийської РДА з 20 лютого по 29 березня 2018 року чотири рази вносив зміни у договір з ТОВ «Львівгаззбут» про постачання газу. В результаті цих змін ціна на паливо збільшилась на 38,5% від початкової,  прописаної в угоді ціни. Про це стало відомо з сайту Prozorro.

Відділ освіти Стрийської РДА 13 лютого 2018 року замовив 415 тис. кубометрів природного газу за 3,2 млн грн у ТОВ «Львівгаззбут», відтак вартість 1 тис. кубометрів становила 7,7 тис. грн. Пропозиція «Львівгаззбут» була на 521 тис. грн дешевша, ніж у найближчого з шести конкурентів.

Але вже 20 лютого до договору внесли зміни, збільшивши ціну на 10% – до 8,5 тис. грн за 1 тис. куб. м газу. Документів, які б підтверджували необхідність підвищення ціни завантажено не було.

Впродовж наступного тижня, в результаті чергових змін до договору, вартість палива зросла до 10,3 тис. грн за 1 тис. куб. м. Таким чином, вартість газу для стрийських освітян за тиждень зросла на понад 30%.

При цьому, за даними Держзовнішінформу, максимальне зростання на ринку впродовж цього періоду становило 7,5%.

Ще один раз ціну підняли ще в березні на 4,1%, з 10,3 тис. грн за 1 тис. куб. м до 10,7 тис. грн. Хоча в той час вартість палива не лише не зростала, але й знижувалась через закінчення опалювального сезону. За прейскурантом «Нафтогазу» вартість палива з 1 лютого становила 8,5 тис. грн без ПДВ (або 10,14 тис. грн з ПДВ), а в березні вже 7,4 тис. грн без ПДВ (або 8,82 тис. грн з ПДВ) за 1 тис. куб. м.

Львівська обласна державна адміністрація 4 червня видала розпорядження про виділення лісової ділянки на території Яворівського лісництва для ТОВ «Бренд Маркет».

Згідно з розпорядженням, фірмі «Бренд Маркет» дадуть у платне користування 4,1 га лісової ділянки, розташованої в кварталі 39 (виділи 9, 11 і 25) Яворівського лісництва Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» на території Віжомлянської сільської ради. Цю землю фірма зможе використовувати 15 років для «рекреаційних та культурно-оздоровчих цілей».

ТОВ «Бренд Маркет» зареєстроване 2013 року, його юридичне місцерозташування – с. Віжомля (Яворівський район). Ще у 2016 році власником «Бренд Маркету» був народний депутат від Блоку Петра Порошенка Роман Мацола, який також раніше разом із братом Андрієм Мацолою володів «Першою приватною броварнею».

Теперішній офіційний власник «Бренд Маркету» Роман Дусан є партнером депутата – вони разом є засновниками ГО «Інститут солідарності громад Романа Мацоли». А керівник фірми Руслан Букай на громадських засадах працює помічником Романа Мацоли.

Раніше, 2015 року, Львівська облдержадміністрація надала в оренду фірмі «Бренд Маркет» прибережну захисну смугу озера в с. Віжомля площею 7 га.

Skoda Kodiaq (фото умовне)

Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області 4 червня підписало договір з ТОВ «Реформ» на постачання спеціалізованого транспортного засобу «Ветеринарна допомога» вартістю 1,125 млн грн. Про це стало відомо з сайту закупівель Prozorro.

Ветеринарам придбали спецавто-кросовер Skoda Kodiag Style 2.0. Причому цей автомобіль від звичайного відрізняє лише 4 елементи: набір інструментів для розтину тварин НР-117 1*17; сумка з набором засобів, необхідних для надання невідкладної допомоги тваринам, що захворіли; сумка-холодильник на 6 л, з холодоелементами; термоконтейнер на 10 літрів.

П’ятимісний автомобіль для ветеринарів матиме шкіряний салон та 3х-спицеве спортивне багатофункціональне шкіряне рульове колесо з підігрівом. Згідно з інформацією на сайті офіційного постачальника Scoda, ветеринари пересуватимуться на найдорожчій комплектації Skoda Kodiag – Style 2.0 TDI/110 kBт (150к.с), ціна на який становить майже 997 тис. грн.

Крім того, наприклад, працівники львівської держпродспоживслужби замовили авто в кольорі «коричневий магнетик металлик», а це означає доплату ще 16,4 тис. грн.

Водночас набір інструментів для розтину тварин НР-117 1*17 коштує в інтернеті лише 2,5 тис. грн, сумка-холодильник на 6 л з парою холодоелементів коштуватимуть 0,5 тис. грн, а термоконтейнер на 10 літрів – 1,8 тис. грн.

Вартість сумки з набором засобів, необхідних для надання невідкладної допомоги тваринам, що захворіли, встановити не вдалося, оскільки в тендерній документації відсутній його опис, перелік засобів тощо.

Єдиним конкурентом переможця було ТОВ «Свебор Сталь Україна», яке також прописане у селі Нові Петрівці Київської області. Обидві фірми запропонували за авто ціну, яка співпадала з очікуваною вартістю закупівлі, і під час аукціону не торгувалися.

Проаналізувавши документи, які завантажили учасники, ми виявили, що «Свебор Сталь Україна» подало не всі документи. Однак і в наявних довідках, які замовник вимагав у довільній формі, «Свебор Сталь Україна» розмістило аналогічний текст і зробило такі ж самі помилки, що і переможець ТОВ «Реформ».

Фото зі сторінки Інни Столбової у Facebook

Власниками ТОВ «Реформ» є Олег Басюк (33%), Максим Ульянкін (34%) та Василь Литвин (33%). Останній має ідентичне місце реєстрації як і співвласниця фірми конкурента «Свебор Сталь Україна» Інна Столбова (33,33%), свідчать дані YouControl.

У соціальній мережі Facebook Інна Столбова також опублікувала спільне з Василем Литвином фото.

Нагадаємо, попередні торги на закупівлю спеціалізованого транспортного засобу Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області були невдалими, оскільки на тендер прийшов лише один учасник ТОВ «Реформ».

Відділ освіти Буської РДА відмінив відкриті торги на реконструкцію басейну Буської ДЮСШ вартістю 11,88 млн грн. Про це стало відомо з електронного майданчика Prozorro.

Як раніше повідомляли «Наші гроші. Львів», участь у закупівлі взяло лише дві компанії: ТОВ «Пласт», із яким відділ освіти опублікував повідомлення про намір укласти договір, та ТОВ «Галицький будівельник».Директором обох фірм є одна й та ж особа – Петро Орихівський. Йому також належить 50% статутного капіталу в обох фірмах: ТОВ «Пласт» і ТОВ «Галицький будівельник».

На торги обидві фірми подали однаково оформлені документи, використовують однаковий номер телефону та мають назви електронних скриньок, які відрізняються лише назвою поштового сервісу.

Новина про цю закупівлю була опублікована 24 травня. А 31 травня тендерний комітет опублікував протокол, згідно з яким один із членів комітету повідомив про «нововиявлені факти» про те, що засновником і директором обох фірм є одна особа. Яким чином вдалось з’ясувати нововиявлені факти, в протоколі не зазначено.

Комітет одноголосно проголосував про відміну закупівлі через «неможливість усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства».

Нагадаємо, згідно з п.16 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі», пов’язаними є особи, які мають понад 25% статутного капіталу учасника процедури, а тому комітет забов’язаний відхилити пропозиції цих учасників і, відповідно, через відсутність інших компаній на торгах, скасувати закупівлю.

Львівське комунальне підприємство в результаті відкритих торгів уклало договір з ТОВ «Діпрокомунбуд» на коригування проектної документації з рекультивації сміттєвого полігону в с. Грибовичі. Вартість контракту становить 1,5 млн грн, повідомляється на сайті Prozorro.

Нагадаємо, що раніше комплексний проект рекультивації полігону був розроблений в 2013 році інститутом «Гірхімпром» однак після зсуву змінилась площа та відбулись зміни в нормах проектування, а тому французька компанія «Egis» розробила проект щодо підготовки технічних рішень та розробки ескізного проекту рекультивації Грибовицького сміттєзвалища. Відтепер остаточним коригуванням проекту займатиметься ТОВ «Діпрокомунбуд».

Договір діятиме до кінця року, однак у контракті зазначено, що роботи фірма повинна завершити протягом 60 днів з дати підписання акту про приймання передачу вихідних даних. Власне, завдяки швидкості виконання робіт ТОВ «Діпрокомунбуд» вдалося перемогти в торгах.

Серед критеріїв відбору переможця 70% становила цінова пропозиція, а 30% – терміни виконання робіт (до 2 місяців). Крім переможця участь у торгах взяла ТОВ «Компанія Центр ЛТД» з кінцевою пропозицією лише 1,35 млн грн, однак з довшим терміном виконання робіт.

Після завершення робіт переможець повинен надати проект рекультивації полігону, який згодом має пройти експертизу, після чого буде оголошений тендер на роботи на полігоні. Серед докуметів учасника переможця, зокрема, зазначений і зведений кошторисний розрахунок вартості майбутнього проекту (станом на 1 травня цього року) загальною вартістю 389,5 млн грн, з яких майже 378 млн грн – це будівельні роботи, а 11,5 млн грн – устаткування, меблі та інвентар. Серед робіт зазначено будівництво полігону твердих побутових відходів – 319 млн грн, ще 23 млн грн – на системи збору фільтрату, дегазацію, спостережні свердловини та водовідвідну канаву, 33,5 млн грн – на благоустрій та озеленення території.

Нагадаємо, що 1 червня відбулось підписання договорів про 35 млн євро для Львова на будівництво сміттєпереробного заводу та рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища. Пакет фінансування включає у себе 13-річний кредит ЄБРР в розмірі 20 млн євро під гарантію міста, інвестиційний грант в розмірі до 10 млн євро від Східноєвропейського фонду енергоефективності та довкілля, найбільшим донором якого є ЄС, а також пільговий кредит в розмірі 5 млн євро від Фонду чистих технологій.

ТОВ «Діпрокомунбуд» зареєстровано у Харкові, а його власником та директором є Олександр Слободянюк. Впродовж 2018 року компанія підписала чотири договори на загальну суму 3 млн грн (включно із цією закупівлею).

Чотири приватних підприємці та одна юридична особа, які використовують однаковий номер телефону, адресу та ідентичний шаблон довідки про гарантію спільно беруть участь в закупівлях відділів освіти в районах Львівської області. Так, якщо набрати номер телефону 0676870584, то можна зв’язатися з підприємцем Романом Кушніром або ж Ігорем Мазурчаком. Також за цим номером вас можуть спрямувати до Анатолія Суховерського та його дружити Галини Суховерської, або ж пов’язаної з ними компанії – ТОВ «Веско».

Зокрема, у червні відділ освіти Трускавецької міської ради обрав переможця торгів на постачання мультимедійного обладнання вартістю на понад 330 тис. грн серед пов’язаних підприємців Ігоря Мазурчака та Романа Кушніра. Переможець Мазурчак та його конкурент допустились однакової помилки (пропустили пробіл) у формі цінової пропозиції, хоча у прикладі, який у своїй тендерній документації розмістив замовник, такої помилки не було.

Номер мобільного 0676870584 торік був вказаний як контактний Романа Кушніра у звіті Тростянецької сільради про закупівлю обладнання для народних домів. Цей же номер у минулорічних закупівлях вказував Ігор Мазурчак. Причому минулорічні документи учасників, які вони подавали на різні торги, також містять однакові елементи і помилки.

Згаданий номер 0676870584 також використовував ще один підприємець – Анатолій Суховерський. З ним Мазурчак конкурував у допороговій закупівлі відділу освіти Миколаївської РДА. На цих торгах Суховерський пропонував поставити комп’ютерну техніку дешевше на майже 6 тис. грн, однак в результаті відмовився підписувати договір. Відтак, замовлення на понад 80 тис. грн дісталося Мазурчаку.

У цій закупівлі Суховерський також завантажив довідку, яка дублює помилки і цілі речення з довідки Мазурчака. Причому вони вказують одну й ту ж контактну особу сервісного інженера, телефон і адресу.

Вже згаданий мобільний номер телефону, згідно з YouСontrol, вказаний для компанії «Веско». Нею володіє Анатолій Суховерський спільно зі своїм братом Володимиром та батьком Іваном.

Ще один із членів сім’ї Суховерських, Галина Суховерська, яка згідно паспортних даних є дружиною Анатолія Суховерського, також отримує замовлення, конкуруючи з фірмою свого чоловіка. Так, у вересні 2017-го вона перемогла на відкритих торгах відділу освіти Жовківської РДА на 335,4 тис. грн, а у квітні цього року – конкурувала на торгах миколаївських з Ігорем Мазурчаком, але замовник відмінив закупівлю у зв’язку з відхиленням всіх пропозицій.ТОВ «Веско» активно бере участь у публічних закупівлях. До прикладу, у листопаді минулого року отримало замовлення на 312 тис. грн від трускавецьких освітян. Конкурентом їй виступав Ігор Мазурчак, який, нагадаємо, також використовує «корпоративний номер». А вже цього року Ігор Мазурчак та ТОВ «Веско» зустрілись на торгах відділу освіти Жовківської РДА, але обоє програли.

P.S.

Ми зателефонували за мобільним номером, який об’єднує всіх підприємців та представились бюджетною установою, яка хоче придбати проектор. На тому кінці чоловік, який не назвав свого імені, повідомив, що цей номер належить фірмі «Ентер-ком». Далі уривок цієї розмови передаємо дослівно:

–          Ми працюємо з бюджетними установами, тому я знаю які документи і що потрібно. Може бути укладений договір і з компанією, і ФОПом, вам без різниці, бо ви не є платниками ПДВ. Підписуємо накладну і договір, а як поступить оплата, ви отримуєте проектор.

–          А скажіть, будь ласка, як називається ваша фірма, бо мені лише дали ваш номер.

–          То є або фізична особа-підприємець або ТОВ «Веско».

–          У нас з ТОВ співпраця не складається.

–          Ми можемо через ФОПа попробувати. То буде або ФОП Суховерський, або ФОП Суховерська. Вам без різниці.

–          Я перепрошую, але мені підказують, що я мала зателефонувати підприємцю Кушніру. Можливо, я не туди телефоную..

–          Це є теж наш підприємець, який теж з нами співпрацює. Тобто він від нас бере техніку. Ви подзвонили трошки вище і через одного перескочили. Кушнір Роман Миколайович ви маєте на увазі?

–          Так.

–          Вони є нашими не дилерами, а представниками, скажемо так.

Марічка Чистякова, «Центр громадського моніторингу та досліджень»

Заступник начальника слідчого відділення Червоноградського ВП ГУ НПУ у Львівській області Олександр Антонюк придбав туристичну путівку в Іспанію – на острів Майорка (Плайя-де-Муро) вартістю 117,6 тис. грн. Про це стало відомо з повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, яке він опублікував на сайті НАЗК 8 червня.

Продавцем путівки вказано Ірину Володимирівну Ковалик. Людина з таким же ПІБ в інтернет-довідниках вказана приватним підприємцем, керівником мережі турагенцій «Join up». Більше жодних деталей щодо путівки не вказано.

Згідно з е-декларацією за 2017 рік, Олександр Антонюк володіє лише 50% квартири в Червонограді загальною площею 50,9 кв. м. Більше жодної нерухомості чи транспортних засобів у родини не має. Його дружина Ірина також працює в поліції, на посаді інспектора сектору кадрового забезпечення.

За 2017 рік Антонюк задекларував 130,8 тис. грн зарплати, а його дружина – ще 94,5 тис. грн.

Львівський геріатричний пансіонат 5 червня підписав договір з ПП «Захід Інвест Торг» на закупівлю масла за 116,5 тис. грн. Про це стало відомо з сайту електронних закупівель Prozorro.

Згідно з угодою, пансіонат закупить 1880 кг вершкового масла жирністю 72,5% за ціною 62 грн/кг. Така ціна є набагато нижчою за ринкову. До прикладу, на гуртовому ринку «Шувар» станом на 11 червня ціна на таке масло коливається від 135 до 150 грн/кг. Середня ціна становить 142,5 грн/кг. Причому станом на 5 червня середня ціна становила 127,5 грн/кг.

ПП «Захід Інвест Торг» надало документи, які свідчать, що виробником масла є ТОВ «Іва-Арт» з Івано-Франківської області.

Окрім компанії-переможця, участь в тендері взяли підприємці Лілія Бондар, Михайло Головко та ПП «Агропродовольча промислова компанія». Початкові пропозиції конкурентів коливалися від 141 до 197 тис. грн. Під час торгів ціни зменшили до 116-178 тис. грн.

Як раніше повідомляли «Наші гроші. Львів», фірми «Захід Інвест Торг» та «Агропродовольча промислова компанія» пов’язані між собою. Компанії вже змагалися між собою понад 300 разів.

Фірма «Захід Інвест Торг» зареєстрована 2017 року, її юридичне місцерозташування – с. Дрогомишль (Яворівський район). Власницею та водночас керівником компанії є Мирослава Волоско. Цьогоріч компанія вже зібрала замовлень на 54 млн грн.

Управління майном спільної власності Львівської облради 5 червня підписало договір з ТОВ «Львівська меблева фабрика «Мальви» на закупівлю меблів за 310 тис. грн. Про це стало відомо з сайту електронних закупівель Prozorro.

Згідно з угодою, фірма поставить Управлінню 59 одиниць меблів до кінця цього року для оновлення двох кабінетів у Львівській обласній раді. Найдорожче замовник заплатить за стіл для нарад – 74 тис. грн, за м’який куток (диван з екошкіри) – 23,3 тис. грн, за одну шафу купе – 21,7 тис. грн.

Щодо стільців, то найдорожчі купили для учасників засідань – по 2,7 тис. грн. Стільці для журналістів коштуватимуть – 2,4 тис. грн, а для відвідувачів – 2,1 тис. грн.

Окрім компанії-переможця, участь в торгах брали ТОВ «Комфорт Меблі Плюс», ТОВ «Виробнича компанія «Енергопромгруп», а також підприємець Микола Чимрук. Початкові пропозиції конкурентів коливалися від 225 до 326 тис. грн. Під час торгів ціни зменшили до 224-324 тис. грн.

«Комфорт Меблі Плюс» тендерний комітет відхилив через відсутність копії установчого документу, а підприємця Миколу Чимрука – через відсутність довідки з детальним описом товару, листа гарантійного обслуговування, а також таблиці відповідності товару. Відтак переможцем торгів стала «Львівська меблева фабрика «Мальви».

«Львівська меблева фабрика «Мальви» зареєстрована 8 місяців тому, прописана в м. Новояворівськ. Власниками є Наталія та Ярослав Олійники, керівником – Христина Пінтелей. За час існування компанія взяла участь лише у двох тендерах та уклала лише поточну угоду.

Олійникам також належить ТОВ «Галицька магістраль», яке регулярно «розігрувало» тендери з ПП «Львівдах».