Регіональна філія «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» 14 квітня замовила у київського ТОВ «Еней» 32 найменування кабелів та проводів на загальну суму 14,81 млн грн. Про це повідомляється на сайті публічних закупівель Prozorro.

Участь в аукціоні взяли лише дві фірми – переможець ТОВ «Еней» та ТОВ «Техелектропром». Їхні первинні пропозиції відрізнялись лише на 0,14% і залишались незмінними протягом усіх етапів аукціону.

Обидві фірми-учасники не вперше складають конкуренцію одне одному на торгах «Львівської залізниці». Крім того, як раніше фіксували «Н.Г.Львів», не вперше вартість замовленої у фірми продукції є вищою за ринкову.

Цього разу львівські залізничники переплатили за кабелі та проводи щонайменше 1,25 млн грн. Цінова різниця у деяких найменуваннях зі списку виглядає наступним чином:

Одноосібним власником ТОВ «Еней» від березня 2016 року є Володимир Котляр, а керівником – Сергій Кондратенко.

На даний момент фірма є фігурантом розслідування Генеральної прокуратури України – 5 серпня 2016 року ГПУ порушила кримінальне провадження №12016000000000350 за фактом заволодіння службовими особами ТОВ «Еней» та Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця» державними коштами на суму 4,3 млн грн.

Йдеться про підробку документів на торгах «Центру забезпечення виробництва» щодо закупки кабелів вартістю 23,8 млн. грн.

Власником ТОВ «Техелектропром» є Ігор Жабюк, а керівником – Микола Єгорцов. Останній разом з Вікторією Трачук володіють зареєстрованим у Києві ТОВ «ТЕП-Україна», яке з поміж-іншого спеціалізується на виробництві кабелів.

Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради без проведення конкурсних процедур замовив послуги зі створення медіаплатформи та надання ефірного часу “для висвітлення його діяльності, донесення до громадян важливої суспільної і політичної інформації” за 100 тис. грн у ТОВ “Телерадіокомпанія ТРТ”. Про це повідомляється на сайті публічних закупівель Prozorro.

У договорі вказано, що час буде надано в ефірі радіостанції “Твоє Радіо 101,4 ФМ”, причому без попереднього запису — в прямому ефірі. Додатку до договору оприлюднено не було, а тому кількість придбаного ефірного часу невідома. Так само в договорі не вказано, в чому полягатимуть особливості створеної медіаплатформи.

На сайті радіо вказано, що воно працює з червня 2006 року. Покриття: Борислав, Дрогобич, Жидачів, Моршин, Новий Розділ, Стрий, Стебник, Трускавець.

ТОВ “Телерадіокомпанія ТРТ” має двох засновників: Тараса Канівця, сина екс-депутата ВР Олега Канівця (ВО “Батьківщина”), та Віктора Возняка, який є директором ТОВ “Альфа-Плюс” – однієї з фірм-засновниць “Трускавецького водоканалу”. Згідно з даними сайту “Посіпаки”, Возняк протягом двох скликань ВР був помічником нардепа Олександра Горошкевича (Блок “Наша Україна”, а потім “Партія регіонів”).

Брюховицька селищна рада 20 квітня 2017 року уклала з ТОВ «Онур» два договори на капітальний ремонт вулиць Курортної та Львівської загальною вартістю 1,83 млн грн. При цьому роботи з ремонту цих вулиць, щонайменше їх двох відтинків, розпочались та завершились ще місяць тому.

Згідно з повідомлемннями  на сайті публічних закупівель Prozorro, капремонт вулиці Курортної обійдеться селищній раді у 908 тис. грн, а Львівської – 931 тис. грн. Договори дійсні з моменту їх підписання, 20 квітня, – і до кінця 2017 року. З укладених договорів також відомо, що підрядник має виконувати роботи у два етапи, перший з яких мав розпочатися 20 квітня та тривати до 30 червня, другий – до кінця грудня 2017 року.

Насправді ремонти обох вулиць компанія «Онур» почала виконувати задовго до підписання договору. Роботи тривали протягом кількох днів другої половини березня.

Секретар виконкому Брюховицької селищної ради Дмитро Вознюк, який відповідає за торги, не зміг пояснити готовності «Онуру» працювати без жодних угод та гарантій оплати. У коментарі «НГ. Львів» він заявив: «Ми займаємось документами, я не можу сказати коли точно розпочались ремонтні роботи – до чи після підписання договору».

Ремонт вулиці Львівської. Фото – 15.03.2017 (фото: Facebook)

Ремонт вулиці Курортної . Фото – 15.03.2017 (фото: Facebook)

Контролерами ТОВ «Онур конструкціон інтернешнл» є громадяни Туреччини Онур та Ісхан Четінджевіз (99,77%). Ще 0,23% фірми належить львів’янину Олегу Фаріону, який мешкає у Брюховичах.

Нагадаємо, за інформацією Бюро громадських експертиз «Громекс», фірма «Онур» фігурує у 6 кримінальних провадженнях, відкритих за фактом завищення вартості робіт, переведення коштів на фіктивні фірми та ухилення від сплати податків. У березні цього року Бюро опублікувало результати аналізу виконання договорів компанією, згідно з якими «Онур» перевів 101,5 млн грн, отриманих на будівництві доріг у Львівській та Київській областях, на рахунки фірм з ознаками фіктивності.

Господарський суд Львівської області залишив без розгляду позов Львівської міськради до ТОВ «ЄвроЛьвів» щодо розірвання договору оренди земельної ділянки на вул. Богуна, 11 у Львові. Як повідомила «НГ. Львів» начальник юридичного відділу міськради Гелена Пайонкевич, це сталось на підставі клопотання міста, оскільки мешканці та компанія-забудовник примирились.

Ділянка на Богуна

Нагадаємо, місяць тому Львівська міська рада прийняла ухвалу, згідно з якою «з метою створення скверу, ослаблення суспільної напруги та врегулювання конфліктної ситуації щодо земельної ділянки» розриває договір оренди з компанією ТОВ «ЄвроЛьвів» на вулиці Богуна, 11. На цій землі підприємство збиралось зводити будинок, а тепер облаштують сквер. Взамін ділянки на Богуна «ЄвроЛьвів» отримає в майже 3,7 рази більшу ділянку на вулиці Під Голоском.

Нагадаємо, ТОВ «ЄвроЛьвів» планувало побудувати на вулиці Богуна п’ятиповерховий будинок. Компанія одержала ділянку на Богуна в оренду ще у 2010 році. До того на цій землі знаходився металевий кіоск площею 14,4 кв. м фірми «Семпер Захід». Згідно з рішенням Третейського суду у 2008 році його визнали об’єктом нерухомості та присвоїли адресу – вул. Богуна, 11.

У цьому дворі на Богуна планували звести багатоповерхівку (фото Вголос станом на 2015 рік)

«Єврольвів» придбав цей кіоск у ТОВ «Семпер Захід» 12 листопада 2008 року.  Наявність так званого «об’єкту нерухомості» на цій території стала підставою для одержання ТОВ «ЄвроЛьвів» ділянки в оренду з призначенням «для розміщення житлового будинку з торгово-офісними приміщеннями». Як повідомляла газета «Ратуша», ділянка для забудови ‒ це прибудинкова територія, затверджена виконкомом ще у 1953 році.

У 2012 році прокурор Франківського району міста Львова звернувся до суду для визнання нечинним договору оренди землі. Однак справу залишили без розгляду, оскільки позивач двічі не з’явився на засідання.

Після того, як орендар ділянки розпочав будівництво, місцеві жителі почали протестувати. Виконавчий комітет Львівської міської ради звернувся з позовом до суду про скасування наказу про містобудівні умови для ТОВ «ЄвроЛьвів». Суд також тимчасово заборонив будівництво, оскільки сусідні будинки можуть бути пошкоджені.  Утім в результаті суд таки залишив позов без розгляду, тому що виконком пропустив строки звернення до суду.

Того ж 2015 року виконком звернувся до суду з новим позовом, однак суд знову залишив справу без розгляду. Суд обґрунтував це тим, що позивач пропустив 6-місячний строк, протягом якого він може оскаржити наказ. Наказ про містобудівні умови та обмеження датований ще 2013 роком.

Лише 6 квітня 2016 року після третього позову суд скасував даний наказ «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ «ЄвроЛьвів» багатоквартирного житлового будинку з вбудованим магазином на вул. І.Богуна, 11 зі знесенням торгівельного кіоску».

Фірма оскаржувала рішення в апедяційній інстанції, однак без успіху. Проте у листопаді 2016 року Вищий адмінсуд відправив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Разом з тим Франківський відділ поліції 15 травня 2015 року розпочав досудове розслідування справи за ознаками ст. 358 ККУ (підроблення документів). На думку слідчого, невідома особа внесла завідомо неправдиву інформацію в документи.

Так, у вищезгаданому наказі департаменту містобудування ЛМР мова йде про будівництво 5-ти поверхового будинку з вбудованим магазином, а в декларації про початок виконання будівельних робіт – вже про 6-поверховий. Також у кінці 2014 року ТОВ «Незалежний центр судових експертиз» встановило, що торгівельний кіоск не є об’єктом нерухомості. На земельну ділянку, де планували будівництво, також у серпні 2015 року суд наклав арешт. Однак вже через рік, у липні 2016 року, кримінальне провадження закрили.

У 2016 році «Єврольвів» намагався визнати недійсними два пункти договору оренди, які стосуються певних умов ведення будівництва в історичній частині міста, але і перша, і друга інстанція не підтримала позивача.

Згідно з ухвалою від 23 березня 2017 року міська рада розриває договір з підприємством про оренду на вулиці Богуна. Замість цієї ділянки виділяє компанії наділ на вул. Під Голоском (0,22 га) . Як повідомляє  ZAXID.NET, компанію зобов’язали зарити котлован та здійснити благоустрій на Богуна, 11, а також надати приміщення площею 250 кв. м в будинку на новій ділянці для Центру надання адміністративних послуг.

ТОВ «ЄвроЛьвів» належить Ірині Бойко, керівником є Володимир Гурко.

Служба автомобільних доріг у Львівській області 21 квітня замовила ДочП «Львівський облавтодор» ПАТ «ДАК “Автомобільні дороги України”» поточний дрібний ремонт доріг загального користування місцевого значення Львівської області на загальну суму 517,3 млн грн. Про це повідомляється на сайті публічних закупівель Prozorro.

Укладено два договори терміном дії до кінця 2017 року. Підрядник виконає поточний ремонт доріг загальною протяжністю 1071,3 км, а також здійснюватиме їхнє експлуатаційне утримання.

Згідно з документами, ремонт 929,8 км доріг Львівської області у Дрогобицькому, Сколівському та Стрийському районах коштуватиме 367,4 млн грн.

Окремо замовили поточний ремонт та утримання 141,5 км автошляхів М-12 Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам’янка (ділянка км 0+000 – км 44+230), М-06 Київ-Чоп (ділянка км 621+622 – км 702+546), а також Н-10 Стрий-Івано-Франківськ-Чернівці-Мамалига (ділянка км 2+575 – км 18+330). Вартість робіт становить 149,9 млн грн.

На обох аукціонах конкурували ДП Екранбуд ТОВ «Екран» екс-депутата Львівської облради Зіновія Карпінського та ДочП «Львівський облавтодор» «Автомобільних доріг України». Кінцеві пропозиції останнього виявились дешевшими на 0,02-0,06%.

Департамент внутрішньої та інформаційної політики ЛОДА у березні-квітні замовив львівським ЗМІ рекламних послуг з висвітлення своєї діяльності на 180 тис. грн. Про це повідомляється на сайті публічних закупівель Prozorro.

Так, до кінця 2017 року інформаційні послуги для ЛОДА надаватимуть:

• ТОВ «Престайм.ком.юа» – розміщення інформаційних матеріалів на сайті «Вголос» на суму 10 тис. грн. Надання інформаційних послуг розпочнеться з дня підписання договору – 13 квітня.
• ТОВ «Телерадіокомпанія “Галичина”», підконтрольне братам Дубневичам, готуватиме та поширюватиме інформацію про діяльність ЛОДА «за пропозиціями департаменту інформаційної діяльності», зазначено у договорі. Контракт вартістю 10 тис. грн сторони підписали 13 квітня.
• Комунальна газета «Ратуша» 6 квітня зобов’язалась організувати і забезпечити проведення рекламної кампанії на сторінках видання за 25 тис. грн.
• ТОВ «Професійна ліга» проводитиме рекламну кампанію у газеті «Львівська пошта» за 35 тис. грн. Сторони підписали договір 5 квітня. Згідно з додатком до договору, тариф за 1 кв. см сторінки газети «Львівська пошта» для розміщення матеріалів у вівторок становить 5 грн. Дещо дорожче коштує 1 кв. см в однойменному тижневику з програмою – 5,5 грн.
• ТОВ «ВД “Високий замок”» публікуватиме в газеті «Високий замок» нормативно-правові акти ЛОДА у кількості 52 одиниці за 100 тис. грн, про що свідчить опублікований у Prozorro звіт про виконання договору від 7 березня.

Городоцький відокремлений підрозділ обласної поліції відкрив кримінальне провадження за підозрою в шахрайстві під час продажу нежитлової двоповерхової будівлі колишньої казарми площею 1459,6 кв. м у Городку.

Згідно з інформацією в судовому реєстрі, ще у 2008 році Городоцька міська рада продала на аукціоні будівлі казарми на вул. Львівська, 38е. Переможцем аукціону став Тарас-Дмитро Богаєць, який за майно мав сплатити 2 млн грн.

Так як покупець за майно повністю не розрахувався, прокуратура в інтересах міськради звернулась до суду. Згідно з рішенням Господарського суду Львівської області, станом на травень 2014 року заборгованість становила понад 1,4 млн грн, з яких 971 тис. грн – сума основного боргу, а 444 тис. грн сума нарахованої інфляції, які суд вирішив стягнути з покупця на користь Городоцької міськради.

Аби повернути кошти, держвиконавець відкрив виконавче провадження та провів опис і арешт нерухомого майна, яке належало боржнику. Після того майно оцінили й виставили на електронні торги, які мали відбутися 11 квітня минулого року. Однак за 5 днів до торгів покупець звернувся із заявою до виконавчої служби про зняття арешту та відміну електронних торгів, оскільки він подав апеляційну скаргу на рішення госпсуду.

Під час розгляду апеляційної скарги покупець майна міськради повідомив, що його належним чином не повідомляли про розгляд справи в першій інстанції. Також він розповів, що Городоцька міська рада не виконала умов договору щодо відведення земельної ділянки для обслуговування будівлі. Натомість земельна ділянка, на якій знаходиться викуплене приміщення, передали іншій юридичній особі. Внаслідок цього він не міг використовувати приміщення. Однак, враховуючи відсутність повної оплати за придбане приміщення, суд залишив рішення першої інстанції без змін.

Як встановили слідчі, тепер спірні будівлі казарми на вул. Львівська, 38е в Городку, на які було накладено арешт, належать не Тарасу-Дмитру Богайцю, а ТОВ «Захід Істейт Груп». Фірма стала власником майна 29 квітня 2016 року. Підставою виникнення права власності вказано договір купівлі-продажу, укладений у 2008 році між Городоцькою міськрадою і Тарасом-Дмитром Богайцем.

Згідно з реєстром нерухомості, майно площею 1459,6 кв. м у Городку на вул. Львівська, 38е справді належить «Захід Істейт Груп».

ТОВ «Захід Істейт Груп» зареєстровано 25 квітня 2016 року. Її першим власником був вже загаданий Тарас-Дмитро Богаєць. Тепер фірма належить Олесі Яремчук та Юрію Білинському-Гродзю.

Суд надав слідчим доступ до усіх поданих документів ТОВ «Захід Істейт Груп» для реєстрації права власності на нерухоме майно, які є в нотаріуса, а також до матеріалів виконавчого провадження.

Служба автомобільних доріг у Львівській області 24 квітня замовила ПП «Рома» поточний середній ремонт 9,5 км дороги С142033 Лозино – Бірки Яворівського району Львівської області за 48,11 млн грн. Про це повідомляється на сайті публічних закупівель Prozorro.

За результатами аукціону, ремонт ділянки км 0+000 – км 9+500 виконуватиме ПП «Рома» за ціною 5,06 млн грн/км. Кінцева цінова пропозиція другого учасника торгів, ТОВ «Онур конструкціон інтернешнл», була дорожчою на майже 10% і становила 5,56 млн грн за 1 км.

Підрядник зобов’язаний завершити роботи до кінця 2017 року.

Одноосібним власником ПП «Рома» є депутат Львівської облради від БПП Роман Демчина. За даними Prozorro, з листопада 2016, включаючи підряд щодо ремонту дороги Лозино-Бірки, фірма отримала 5 замовлень загальною вартістю 305,43 млн грн.

Як раніше повідомляли «НГ.Львів», ПП «Рома» також займається видобутком піску на Староскварявському родовищі (Жовківський район). Спецдозвіл на видобуток дійсний до 2028 року.

Сокільницька сільська рада за результатами відкритих торгів замовила будівництво дитячого дошкільного навчального закладу на 75 місць у ТОВ «Вест Білдінг Груп». Сільрада спочатку підписала договір на 19,4 млн грн, однак потім в договір внесли зміни у зв’язку із зменшенням фінансування, а тому вартість становитиме 16,8 млн грн. Про це повідомляється на сайті закупівель «Prozorro».

Очікувана вартість будівництва становила 22 млн грн. Переможець повинен побудувати дошкільний заклад, а також укомплектувати його меблями, спортивним інвентарем, сантехнікою та провести благоустрій території.

Загалом участь у аукціоні брали чотири компанії: ТОВ «Буд-Тайм», ТОВ «Вест Білдінг Груп», ТОВ «Ферозіт» та ТОВ «БК Сучасні будівельні рішення».

Найдешевшою була пропозиція ТОВ  «Буд-Тайм» ‒ майже 15,5 млн грн. Проте її пропозицію тендерний комітет відхилив, оскільки компанія не надала усіх необхідних документів, а саме банківської гарантії, актів приймання-передачі попередніх виконаних робіт, а також інформації про освіту та кваліфікацію деяких працівників.

У документах про попередній досвід «Вест Білдінг Груп» надало інформацію про співпрацю з ТОВ «Львівський будівельний холдинг», одним із колишніх власників якого був Ігор Гринкевич, чоловік Світлани Гринкевич. Ще у 2016 році вона разом Василиною Пулик та Оленою Сапігою були співвласниками «Вест Білдінг Груп», свідчать дані YouControl. Олена Сапіга є донькою начальника Національної академії сухопутних військ Павла Ткачука.

Наразі власником «Вест Білдінг Груп» є Наталія Тимрук-Середа.

Новояворівська міська рада 24 квітня уклала договір купівлі декоративної великодньої писанки вартістю 162,5 тис. грн. Про це повідомляється на сайті публічних закупівель Prozorro.

Святкову писанку замовили у підприємця Юрія Хляна. На своїй сторінці у мережі Хлян опублікував писанку, встановлену для міста ще 12 квітня, тобто за майже два тижні до підписання угоди.

Згідно з договором, Новояворівська міськрада мала отримати від постачальника великодню писанку протягом 20 днів з моменту здійснення замовлення.

Додамо, Юрій Хлян співволодіє ТОВ «Едвіс», основний вид діяльності якого – неспеціалізована оптова торгівля. Партнером по бізнесу є мешканець Мінська Едуард Швець.

Раніше «НГ. Львів» фіксували запізніле підписання договору Брюховицькою селищною радою з ТОВ «Онур конструкціон інтернешнл» щодо ремонту двох вулиць загальною вартістю 1,83 млн грн.

Військова частина 1494 Державної прикордонної служби 25 квітня підписала договір з ТОВ «Стандарт – СВ Торг» на постачання одягу на загальну 192,4 тис. грн. Про це стало відомо з сайту публічних закупівель Prozorro.

Замовили по 56 спеціальних сорочок, штанів та блайзерів. Сорочка коштуватиме 1545,75 грн, штани – 1642,5 грн, блайзер – 247,5 грн.

Детальний опис товару в договорі відсутній. Однак ця ж фірма продала у березні сорочки, штани та блайзери за ідентичними цінами маріупольській військовій частині 1472 Держприкордонної служби. В їх договорі товар описано детально. Так, сорочки і штани мають бути виготовлені з полікотону Ріп-Стоп (бавовна 35%, поліестер 65%) зі щільністю 135 та 210 г/кв.м відповідно. Щодо блайзерів, то склад тканини має бути у співвідношенні: бавовна 35%, поліестер 65%, щільністю 170 г/кв.м.

Веб-сайт «Стандарт – СВ Торг» в інтернеті знайти не вдалося. Інші інтернет-магазини продають кепки з ріп-стопу по 85 грн, костюм поліцейського з ріп-стопу по 740 грн. Серед дорожчих – німецький костюм з ріп-стопу за 1960 грн проти 3188,25 грн, які заплатять «Стандарт – СВ Торг» за сорочку і штани. Так само можна купити трекінгові водонепроникні штани з ріп-стопу за 1211 грн.

ТОВ «Стандарт – СВ Торг», яке зареєстрували в кінці 2015 року, належить киянину Олександру Александрову.  За даними Вісника держзакупівель та Prozorro, фірма почала отримувати замовлення лише нещодавно, всі – від військових частин (підписали договорів на 635,2 тис. грн).

51-річний Олександр Александров також є співвласником ТОВ «Мюзік Факторі Груп» (виробництво фільмів) і ТОВ «Стардарт – V» (виробництво електронних носіїв даних).

Нова форма прикордонників (фото Національної академії Державної прикордонної служби України)

Нагадаємо, цьогоріч прийнято та затверджено форму одягу нового зразка для Державної прикордонної служби, яка складається з парадної, основної та спеціальної (польової).

КП «Новояворівськжитло» 25 квітня замовило ТОВ «Явірбудконсалтинг» роботи з капітального ремонту покрівель житлових будинків №9, 15 та 19 (5-6 під’їзди) на вул. Вербицького, а також №14 (2-3 під’їзди) на вул. Шевченка загальною вартістю 503 тис. грн. Про це повідомляється на сайті публічних закупівель Prozorro.

Згідно з угодами, підрядник має завершити ремонтні роботи до 30 вересня 2017 року.

Зауважимо, що це друга спроба КП «Новояворівськжитло» провести капремонт покрівель цих будинків. У листопаді-грудні 2016 комунальне підприємство замовляло ТОВ «Явірбудконсалтинг» аналогічні роботи, однак угоди розірвали за згодою сторін з формулюванням «у зв’язку з неможливістю виконання робіт». Тодішня сумарна вартість підрядів становила 755 тис. грн.

За інформацією порталу E-Data, комунальники встигли перерахувати на рахунки підрядника частину вартості робіт – 276,9 тис. грн. Таким чином, загальна вартість капремонту покрівель, включно з раніше внесеними та закладеними у нових угодах коштами, становить 780 тис. грн, що на 25 тис. грн більше первинної вартості робіт.

Новояворівське ТОВ «Явірбудконсалтинг»(ТОВ «ЯБКО») зі «статутником» 5 тис. грн зареєстроване у грудні 2015 року. Одноосібним власником фірми є Орест Червоний – депутат Новояворівської міської ради, член та перший кандидат у списку БПП на місцевих виборах 2015 року. У минулому скликанні ради представляв ВО «Батьківщина».

Орест Червоний також відомий як помічник Ярослава Дубневича у (VII скликанні ВРУ) та помічник бютівця Степана Курпіля (у VI скликанні ВРУ).

Додамо, що депутатом Новояворівської міськради є і брат Ореста Червоного – Роман Червоний. Він також є членом БПП. В округ Романа Червоного входить будинок №14 на вул. Вербицького, покрівлю якого ремонтуватиме ТОВ «ЯБКО».

Директор ЛКП “Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг” Василь Глова, якого сьогодні затримали за підозрою в отриманні хабара у 4 тис. дол., не задекларував свій бізнес. Про це стало відомо з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Так, згідно з його е-декларацією за 2016 рік, Василь Глова володіє 50% у ТОВ “Соколине гніздо”. Однак він також є співвласником ТОВ “Гюс-ВВ” з основним КВЕДом “діяльність туристичних агентств”, яке в декларації не вказане. Як свідчать дані офіційного реєстру, він володів 50% фірми станом на 31 грудня 2016 року і досі є співвласником.

Назва фірми ТОВ “Соколине гніздо” з готельним видом діяльності співпадає з назвою міні-готелю в Коростові Львівської області, що за 18 км від Славське. Згідно з реєстром нерухомості, за цією ж адресою Василь Глова у 2011 році став власником будинку з вбудованим міні-буфетом. На той момент загальна вартість нерухомості становила 1,1 млн грн, вказано в реєстрі. Площа будинку не зазначена, однак в його е-декларації вказано, що майно має 434,7 “квадратів”. У тому ж селі Василь Глова володіє незавершеним будівництвом площею 850 кв. м.

Міні-готель “Соколине гніздо” (фото Booking.com)

У 2012 році Василь Глова став власником квартири у Львові площею 96,4 кв. м, а у 2013 році придбав ще одну — на 102,1 кв. м.

Заробітна плата Глови в ЛКП за минулий рік становила понад 183 тис. грн, від адвокатського об’єднання “Павленко і партнери”, де він працював за сумісництвом помічником адвоката, – ще 30,6 тис. грн. Окрім того, він задекларував готівкою 80 тис. доларів та 850 тис. грн.

Як повідомляв ZAXID.NET з посиланням на прес-службу поліції, ввечері 28 квітня затримали на хабарах 9 посадовців із шести областей. Серед них є й інформація про директорів комунального похоронного бюро та кладовища. “На Львівщині директор комунального підприємства у сфері надання ритуальних послуг та директор кладовища вимагали від громадянки 4 тис. доларів неправомірної вигоди. У таку суму оцінили керівники свій дозвіл на перепоховання померлих”, – повідомила поліція.

41-річний Василь Глова очолює це підприємство від грудня 2007 року.

Два тижні тому ПАТ «Львівобленерго» придбало антену для відлову крадіїв електроенергії за 75 тис. грн. Звіт про закупівлю було опубліковано в Prozorro. Причому без зайвих подробиць – навіть без моделі і назви виробника. У відповідь на запит обленерго відмовилось надати цю інформацію, обмежившись набором термінів із курсу електрофізики, який аж ніяк не дає можливості знайти ринкову ціну на таємничу антену.

Так само місяць тому обленерго проконсультувалось за 370 тисяч гривень на тему «впливу застосування стимулюючого регулювання діяльності з розподілу електроенергії на фінансовий стан «Львівобленерго».

В обидвох випадках гроші отримали не чужі обленерго фірми і, звичайно ж, без конкурсу. Як свідчить аналіз закупівель обленерго, який ми провели, так ділять майже весь бюджет монополіста – між своїми фірмами і без аукціону.

Випереджаючи ваші питання на тему «чому ви втручаєтесь у діяльність приватної компанії», відповідаємо.

По-перше, їх витрати безпосередньо впливають на тарифи на електроенергію. Адже НКРЕКП встановлює тариф за принципом «витрати-плюс». Тобто в нього включають операційні витрати енергопостачального підприємства. Таке нарахування тарифу не стимулює енергопостачальників до зниження неефективних витрат, адже обсяг прибутку обленерго не залежить від ефективності роботи підприємства, а виключно від оплати їх послуг.

По-друге, поодинокі конкурсні закупівлі часто «розігрують» пов’язані між собою фірми. Це не просто неетично, але і протизаконно. Про це свідчать рішення АМКУ про визнання їх порушниками із подальшою забороною участі в торгах.

По-третє, через мінімум інформації у звітах обленерго в «Prozorro» найчастіше неможливо перевірити ціну замовлених товарів, не згадуючи вже про роботи чи послуги.

Саме тому «НГ. Львів» придивилися уважніше до тих, у кого і як скуповується «Львівобленерго».

***

Протягом останнього року ПАТ «Львівобленерго» витратило понад півмільярда гривень на потреби підприємства – переоснащення, модернізацію обладнання, закупівлю техніки, потреби працівників тощо. Майже 70% цих коштів розділили між собою чотири бізнес-групи, напряму чи опосередковано пов’язані з топ-менеджерами акціонерного товариства.

В самому факті того, що працівники енергопостачальної компанії замовляють товари чи послуги у пов’язаних з ними фірм – немає прямого порушення законодавства. Проте, «Львівобленерго» закладає витрати у тариф, отже кінцевим покупцем усіх замовлень компанії, потрібних чи не дуже, є споживачі.

З квітня 2016 по квітень 2017 року ПАТ «Львівобленерго» провело через систему електронних торгів «Prozorro» 733 тендери загальною вартістю 502,74 млн грн. З них лише 30 закупівель (4%)  пройшли у форматі аукціону, що передбачає конкуренцію та можливість зниження стартової ціни. У грошовому еквіваленті це – 193,82 млн грн. Решту коштів, 308,92 млн грн, підприємство розподілило за неконкурентною процедурою.

Керівник програм аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович, зауважує, що відсутність прозорості у виборі підрядників вказує на можливу проблему, наприклад, завищення витрат.

«Основна загроза полягає в тому, що енергопостачальні компанії можуть частину прибутку виводити через свої видатки», – зауважив Ніцович.

Про відсутність контролю витрат говорить і експерт Центру протидії корупції Олена Щербан.

«Оскільки «Львівобленерго» є компанією-монополістом на ринку постачання електроенергії, то проводить закупівлі публічно. Однак, це приватна структура (89,1% ПАТ «Львівобленерго» контролює Ігор Суркіс – ред.), відтак закупівлі фактично не контролюються державними органами», – говорить Олена Щербан.

Щоправда, інколи на закупівлі все ж звертають увагу контролюючі органи. До прикладу, у березні 2017 року Антимонопольний комітет оштрафував дві компанії за узгоджені дії на тендері від «Львівобленерго». Йдеться про закупівлю спецодягу для працівників компанії на суму майже 5 млн грн у 2016 році.

АМКУ довів узгоджені дії двох підприємств: ТОВ «Львівтехнопостач» та ТОВ «МС Буд» і оштрафував їх на 12 тис. грн. Ті навіть визнали свою вину – «МС Буд» підтвердило, що «отримувало допомогу в підготовці документів від «Львівтехнопостачу».

Варто зауважити, що «МС Буд» ніколи не вигравало на торгах, натомість «Львівтехнопостач» протягом 2015-2017 років отримало замовлень на понад 58 млн грн. Всі від «Львівобленерго».

Володимир Матвіїшин. Фото з мережі.

Ця фірма була зареєстрована 9 листопада 2015 року 26-річним львів’янином Іваном Гарасюком. Лише за два тижні до того, 26 жовтня 2015 року, він розмістив своє резюме на сайті з пошуку роботи – шукав вакансію менеджера із зарплатою від 4 тис. грн. При цьому попереднім місцем праці Гарасюк вказав фірму «ЗахідЕнергоСпецМонтаж», яку співзаснувала Оксана Матвіїшина – дружина голови правління ПАТ «Львівобленерго» Володимира Матвіїшина.

«ЗахідЕнергоСпецМонтаж» («ЗЕСМ») активно розігрувало тендери з «рідними» фірмами ще у 2012 році. Але з 2016 року «Львівобленерго» працює з підприємством виключно за переговорною (неконкурентною) процедурою.  З травня 2016 року по кінець березня 2017 фірма отримала 48 замовлень на загальну суму 24,71 млн грн. Всі від «Львівобленерго».

Сьогодні засновниками фірми є львів’янки Олена Лівадова та Олена Козак. Завдяки соціальним мережам відомо про близьку дружбу родин Козаків та Матвіїшиних. Свідченням того, що родина голови правління «Львівобленерго» зберегла контроль над підприємством є також те, що економістом групи постачання у «ЗЕСМ» на даний час працює син Оксани Матвіїшиної – Дмитро Попович.

***

Дружина – кращий бізнес-партнер

Оксана Матвіїшина контролює цілу низку підприємств. Деякі, згідно з Prozorro, працюють виключно з «Львівобленерго», яким керує її чоловік. Так, декілька тісно пов’язаних з Матвіїшиною компаній, за останній рік отримали від «Львівобленерго» контрактів на 71,52 млн грн:

• ТОВ «Енергософтком» – 46,63 млн грн,
• ТОВ «ЗахідЕнергоСпецМонтаж» – 24,71 млн грн,
• ТОВ «Західенергоінвест» – 0,18 млн грн.

Усі ці три підприємства з кінця 2016 року, тобто з моменту, коли запрацювала система електронних закупівель Prozorro, не беруть участі у відкритих торгах. У «допрозорівські» часи, коли фірми приходили на торги з паперовими документами і їх не публікували в мережі, вони активно розігрували тендери з «дружніми» компаніями.

Цими «дружніми» компаніями переважно виступали фірми, кінцевими засновниками яких був тандем Оксана Матвіїшина – Наталія Морозова. Остання – людина непублічна. Відомо лише про їхнє давнє бізнес-партнерство. Чоловік Морозової, Едуард Морозов, є керівником однієї з дочірніх компаній ПАТ «Львівобленерго» – «Львівенергоком».

Олена Козак (зліва) та Оксана Матвіїшина (справа). Фото з мережі.

Серед засновників товариства з однойменною назвою ТОВ «Львівенергоком» ще три роки тому були Оксана Матвіїшина та Наталія Морозова. Вони також володіли ТОВ «Теплокомінвест», що сьогодні на ринку непомітне. Але у травні 2015 року ці два підприємства розіграли між собою тендерів на 28 млн грн від ПАТ «Львівобленерго». Серед іншого, «Теплокомінвест» продало «Львівобленерго» сталі на 8 млн грн за цінами вищими від ринкових у 2,5-3 рази.

Відразу після цього, у червні 2016 року, «Теплокомінвест» переписали на львів’янина Андрія Кузьму, а у січні 2017-го фірма «переїхала» до Запоріжжя, власником стала киянка Олександра Ткаченко, свідчать дані аналітичної платформи YouControl. «Золоті часи» фірми минули, проте Андрій Кузьма зберіг позицію «улюбленця» «Львівобленерго» – 27 січня 2017 року він зареєстрував ТОВ «Західенергоінвест» і відразу отримав кілька замовлень від «Львівобленерго» на понад півмільйона гривень. До речі, саме Андрій Кузьма і продав обленерго невідому антену для відлову крадіїв.

Наглядач – партнери за сумісництвом

Марина Овчиннікова. Фото з мережі.

Тісно співпрацює з «Львівобленерго» і ТОВ «Укренергоконсалтінг», яке лише за останній рік надало енергетикам консультаційних послуг на суму  2,41 млн грн.

Це підприємство, через яке, за словами Костянтина Григоришина, брати Суркіси (фактичні власники кількох обленерго) контролюють свій енергетичний бізнес. Проте офіційно фірма належить Марині Овчинніковій (60%), яка є членом наглядової ради «Львівобленерго» та «Прикарпаттяобленерго» та Олексію Безуглому (40%), голові ревізійної комісії «Прикарпаттяобленерго».

Керівником «Укренергоконсалтінг» є Олександр Сагура, який водночас є головою спостережної ради двох обленерго: «Львівобленерго» та «Прикарпаттяобленерго».

Марія Мацевко і її родина

Серед фаворитів «Львівобленерго» за кількістю і об’ємами замовлень є компанії зі співзвучними назвами, однаковими за сумою статутного фонду у 1 тис. грн та однією власницею. Це компанії «Львівелектромережпроект», «Львівенергомережпроект» та «Львівенергоавтоматика». Усі вони належать 33-річній львів’янці Марії Мацевко.

З початку 2016 року фірми Мацевко отримали понад 100 контрактів на розробку проектно-кошторисних документацій, виконання проектних робіт від «Львівобленерго» на загальну суму 18,2 млн грн.

Марія Мацевко. Фото з мережі.

У грудні 2016 року Городоцька прокуратура клопотала щодо надання доступу на проведення позапланової перевірки низки підприємств, підозрюваних у грубому порушенні законодавства про працю. У цей список потрапило і ТОВ «Львівенергомережпроект». З ухвали відомо, що у жовтні 2016 року у штаті підприємства числились лише три працівники, а сума нарахованої заробітної плати становила 3500 грн, тобто середня зарплата дорівнювала 1167 грн.

Серед менеджерів, які працюють на підприємствах Марії Мацевко, є її подруга Ольга Здоренко. Це дружина начальника виробничо-технічного відділу ПАТ «Львівобленерго» Вадима Дончика, батько якого, Володимир Дончик, є начальником Жовківського РЕМ.

У ПАТ «Львівобленерго» працює і брат Марії Мацевко – Степан Мацевко. А приватне підприємство її батька Івана Мацевка ПП «Елма-Сервіс» також є одним із контрагентів акціонерного товариства. З початку 2016 року фірма Івана Мацевка отримала підрядів на майже 3 млн грн.

Аукціон для за- та при-карпатських «родичів»

Як було зазначено вище, 4% договорів від їхньої загальної кількості за останній рік «Львівобленерго» підписані в результаті проведених відкритих торгів. Таким чином, на аукціонах товариство замовило товарів та послуг на загальну суму 193,82 млн грн.

Левова частка цих грошей, 133,52 млн грн, дісталась Львівському управлінню ПАТ «Електро». Також фірма отримала «допорогових» замовлень на понад 90 млн грн. Складна структура власності ПАТ «Електро» веде до топ-менеджменту «Прикарпаттяобленерго».

Серед акціонерів ПАТ «Електро» є ТОВ «Електро-Закарпаття», яке ділять Михайло Костак та Дмитро Славич. Останній свого часу володів ТОВ «Електро-будсервіс» разом із колишнім депутатом Закарпатської облради Сергієм Ковачем – сином екс-народного депутата від Партії Регіонів Василя Ковача. До обрання народним депутатом у 2012 році Василь Ковач 13 років поспіль очолював ПАТ «Закарпаттяобленерго».

«НГ. Львів» неодноразово писали про «конкуренцію» між переліченими фірмами на аукціонах від «Львівобленерго».  Наприклад, у березні «між своїми» було розіграно реконструкцію повітряних ліній у селі Волосянка за 7 млн грн.

Окремо варто відзначити  «прикарпатське крило» дружніх фірм «Львівобленерго». Серед них виділяються ТОВ «Електрополюс-ІФ» та Виробничо-комерційне ПП «Аноя». За рік ці дві фірми отримали від «Львівобленерго» понад 21 млн грн.

Власником ВКПП «Аноя» є мешканець Івано-Франківська Ярослав Шпакович, чий батько Андрій Шпакович ще донедавна працював у ПАТ «Прикарпаттяобленерго». Водночас Шпакович-молодший є зятем Степана Лосика – одноосібного власника ТОВ «Електрополюс-ІФ».

Одне з останніх замовлень від «Львівобленерго» «Електрополюс-ІФ» на суму 4,4 млн грн отримало в кінці березня 2017 року на капітальний ремонт повітряних ліній в селах під Львовом.

При цьому з Єдиного державного реєстру судових рішень відомо, що фірма фігурує у кримінальному провадженні щодо фіктивного підприємництва – як стверджує слідство, посадові особи «Електрополюс-ІФ», виконуючи на замовлення «Львівобленерго» роботи щодо капітального ремонту повітряних ліній у селах Росохач та Завадка Львівської області, замовили фіктивних послуг на суму майже 1,5 млн грн.

Чи хтось контролює «Львівобленерго»?

Частковий контроль за діяльністю обленерго здійснює НКРЕКП. Як розповів експерт Роман Ніцович, з метою оптимізації витрат підприємства-монополіста Нацкомісія вимагає від підприємства розроблення спеціальної інвестиційної програми, тобто, плану ефективного використання коштів на підприємстві.  НКРЕКП її затверджує і в подальшому має слідкувати, щоб задеклароване обленерго виконувалося – контролюють фактичні і планові витрати.

Гучних заяв зі сторони НКРЕКП про проблеми з виконанням інвестиційних програм обленерго досі не було. А от у січні 2017 громадська мережа ОПОРА проаналізувала  інвестиційну програму «Львівобленерго» за 2015 рік і встановила загальне перевищення фактичної вартості закупівель над плановою у розмірі 4,64 млн грн. Йдеться, зокрема, про завищення вартості робіт з технічного переоснащення повітряних ліній у Сколівському районі, яке здійснювало згадане вище Львівське управління ПАТ «Електро».

Таким чином, поки НКРЕКП слідкує за виконанням інвестпрограми, а АМКУ раз на сто років ловить та штрафує фірми-змовники, закупівельні гроші «Львівобленерго» ділять «свої». Тож наступного разу, коли отримаєте платіжку за електроенергію, згадайте, що в ній – і та «невідомого виробника антена», придбана відомо у кого за невідомо чи ринковою ціною.

Юлія Костюк

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»

Протягом року ПАТ «Львівобленерго» провело через систему Prozorro 733 тендери на загальну суму 502 млн грн. З них 342 млн грн отримали фірми, наближені до керівництва компанії. Про це свідчать результати дослідження «НГ. Львів».

Журналісти проаналізували закупівлі ПАТ «Львівобленерго» протягом останніх 12 місяців – з квітня 2016 по кінець березня 2017. Як з’ясувалось, 11 фірм з числа частих підрядників компанії, напряму або опосередковано пов’язані з менеджерами обленерго Ігоря Суркіса, зокрема, «Львівобленерго» та «Прикарпаттяобленерго».

Найбільшу частку закупівельного бюджету «Львівобленерго» отримали фірми саме з орбіти менеджерів «Прикарпаттяобленерго». Йдеться про суму у 246,53 млн грн, яку отримали фірми – Львівське управління ПАТ «Електро», ТОВ «Електрополюс-ІФ» та Виробничо-комерційне ПП «Аноя».

Також, у число тендерних фаворитів «Львівобленерго» увійшли компанії – ТОВ «Енергософтком», ТОВ «ЗахідЕнергоСпецМонтаж» та ТОВ «Західенергоінвест» (загальна сума замовлень – 71,52 млн грн). Ці фірми пов’язані із дружиною голови правління «Львівобленерго» Володимира Матвіїшина – Оксаною Матвіїшин.

Ключовою особою у третій групі фірм є невідома широкому загалу львів’янка Марія Мацевко. Вона одноосібно контролює ТОВ «Львівенергомережпроект», ТОВ «Львівелектромережпроект» та ТОВ «Львівенергоавтоматика». Замовлення від «Львівобленерго» отримує і фірма її батька Івана Мацевка – ПП «Елма-Сервіс». Загалом підприємства отримали підрядів на суму 21,18 млн грн.

З «Львівобленерго» співпрацює також ТОВ «Укренергоконсалтінг», яке протягом аналізованого періоду надало енергетикам консультаційних послуг на суму 2,41 млн грн.

Окрім того, що «дружні» фірми ділять левову частку витрат обленерго, їх час від часу ловить на змові АМКУ, а ГО «ОПОРА» повідомляла про завищеність вартості окремих підрядних робіт.

Нагадаємо, витрати енергопостачальника закладені у тариф на електроенергію, а отже лягають на кінцевого споживача. До того ж, НКРЕКП встановлює тарифи на електроенергію за принципом «витрати-плюс». При такому підході обсяг прибутку обленерго не залежить від ефективності роботи підприємства і не стимулює енергопостачальників до зниження неефективних витрат.

Читайте більше за лінком у матеріалі – «Велика родина “Львівобленерго”».

Депутати Львівської міської ради внесли у е-декларації за 2016 рік інформацію щодо бізнесу, яку приховували у паперових деклараціях старого зразка. Про це свідчать документи, опубліковані на сайті НАЗК.

Як раніше повідомляли «НГ. Львів», за результатами деклараційного 2015 року, десятеро депутатів Львівської міськради відобразили неповно або повністю не зафіксували наявність бізнесу – свого чи членів родини.

З 1 січня 2017 року стартувала друга хвиля електронного декларування, яка охопила понад 700 тис. нових декларантів, у тому числі, депутатів місцевих рад. Законом передбачена адміністративна та кримінальна відповідальності за брехню в е-декларації, тож цього року депутати вносили дані уважніше. Зокрема, свій бізнес вписали 10 депутатів, раніше спійманих на неповному декларуванні.

***

Так, Григорій Козловський задекларував частку у ПП «Телець» (50%) та корпоративні права на 100% компаній ТОВ «Королівська пивоварня» і ТОВ «”Холдинг “Гранд Готель”». Статутний капітал останнього протягом 2016 року зріс з ₴9,99 млн до ₴30 млн. Загальна сума внесків до «статутників» напряму контрольованих депутатом фірм – 35,05 млн грн.

***

Е-декларування заохотило депутата Ірину Сердюк згадати не лише про наявність бізнесу, але і про чоловіка, з яким проживає, – Олександра Смірнова. До речі, він же числиться помічником-консультантом депутатки.

Сама Ірині Сердюк одноосібно володіє ТОВ «Нове кіно», ТОВ «Галицьке будівництво плюс», а також ТОВ «Кіносвіт», частка у 0,12% якого належить Анастасії Тиртичній. На останню нині зареєстроване ТОВ «Галицька кухня», яке ще восени 2016 ділили Ірина Сердюк та її співмешканець Олександр Смірнов. Окрім того, Сердюк має частки у ТОВ «Галицьке будівництво» (50%), ТОВ «Півник» (50%) та ТОВ «Індустрія житла» (25%). Ще 25% «Індустрії житла» належить Олександру Смірнову.

Оскільки Сердюк вписала Смірнова у декларацію, то засвітила і його корпоративні права. Так, Смірнову належать: ТОВ «Індустрія Житла плюс» (50%), ТОВ «Втормет Львів» (99%), ТОВ «Асбуд-Інвест» (50%), ТОВ «Астур-Україна» (50%).

Разом Сердюк та Смірнов внесли у перелічені вище фірми статутних внесків на загальну суму 6,35 млн грн.

***

Депутат Ігор Корончевський задекларував приховувані раніше 1,61 млн грн статутних внесків. Йдеться про одноосібний контроль над ПП «Кароль», а також частки у ТОВ «Компанія “Край”» (50%), ТОВ «Галич-Транс» (50%) та ТОВ «Укрзахідліс» (50%).

***

Пообіцяв – виконав. Іван Рудницький задекларував частку дружини у фірмі ТОВ «Зоряний водопад» (10%). Втім, Рудницький подав до НАЗК неповну інформацію. Згідно з даними ЄДР, Анна Рудницька внесла до «статутника» фірми 60 тис. грн, депутат же прописав – 30 тис. грн.

Нагадаємо, що одним з кінцевих бенефіціарів «Зоряного водопаду» через ТОВ «Шувар» є ще один депутат ЛМР Роман Федишин.

***

Роман Федишин, до речі, у паперових деклараціях теж не був надто чесним. Він не декларував статутних внесків дружини, сина та батька до ПП «Холдінвестгруп». Згідно з ЄДР, станом на кінець останнього звітного року Наталія, Іван та Степан Федишини внесли до «статутника» компанії ₴40 тис., ₴18 тис. та  ₴20 тис. відповідно. До заповнення е-декларації помічники Федишина підійшли відповідальніше, і всі ці внески були задекларовані.

Сумарна вартість корпоративних прав родини депутата становить 3,07 млн грн. Нагадаємо, до бізнес-активів Федишинів належать: ТОВ «Шувар», ТОВ «Поліська картопляна компанія», ТОВ «Сіліцій».

Крім того, Федишин з дружиною володіють торговим представництвом-складом українських продовольчих товарів ТОВ «Шо» у Польщі. Фірма зареєстрована у Варшаві в 2012 році. Керівником гуртовні є Зоряна Пастущук – донька Мирослава Пастущука, який до 2006 року був начальником управління житлово-комунального господарства Львівської міської ради. До речі, Зоряна Пастущук була офіційним спостерігачем Федишина на парламентських виборах 2012 року.

Також Федишин задекларував ТОВ «Хук Трейд ЛТД» з пропискою у Хорватії, у яке вніс майже 14 тис. грн. Компанія спеціалізується на посередництві в торгiвлi товарами широкого асортименту.

***

У паперовій декларації за 2015 рік депутат Петро Адамик зафіксував статутних внесків на суму 1,71 млн грн, однак журналісти «Наші гроші. Львів» нарахували внесків на понад 2 млн грн. В е-декларації депутат виправився і прописав усі внески, як належить. Таких набігло на суму 2,14 млн грн.

Так, Петро Адамик має частки у: ТОВ «Британський дім» (33,4%), ТОВ «ТК “Унікальна Україна”» (13%), ТОВ «УВІКО ЛТД» (30%), ТОВ «ФСК “Львів”» (66,67%), ПП «Будівельне агентство “Версаль”» (21,67%) та ТОВ «Еко-мастер» (50%).

***

Депутат Андріян Гутник теж заповнив деклараційні бізнесові пробіли. В е-декларацію «свободівець» вніс інформацію щодо статутних внесків дружини (загалом – 657 тис. грн). Мова про фірми – ТОВ «ПП Волошин» (90%), ТОВ «Росомаха плюс» (15%) та ТОВ «Світ водних розваг» (8,33%).

Сам депутат у 2016 році розпочав нову справу в сфері вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників. Торік, 31 жовтня, разом з депутатом Маркіяном Лопачаком Гутник заснував ТОВ «Екогаличпродукт». Поділили фірму по-братськи – 50/50, скинувшись у «статутник» по 150 тис. грн.

***

Депутат Ігор Зінкевич також повідомив в е-декларації більше, ніж в її паперових попередниках. Так, Зінкевич вказав власну частку у вінницькому ТОВ «Вандем» (30%), а також корпоративні права матері Галини Зінкевич – 80 тис. грн у ТОВ «Фаворит-Плюс» (20%).

***

Свій бізнес з німецькою пропискою у е-декларації засвітив депутат Андрій Рікота – ПП «Rikota – R1 Medical», яким володіє одноосібно, а також ТОВ «R1 UG» (25%). Розмір статутних внесків до обох юросіб – 40,6 тис. грн. Юридично компанії розташовані у Юберлінгені (Німеччина).

Також Рікота не забув прописати бізнес дружини – ПП «Центр міжнародної співпраці» (33%), до статутного фонду якого Галина Недовіз-Рікота внесла 3 тис. грн.

***

І насамкінець, щодо депутата Віталія Свіщова, котрий торік прописав у декларації матір, однак забув про її фірму – ПП «Перспективні технології захід». У е-декларацію за 2016 рік Олена Данилевська не потрапила, як і її внесок до компанії розміром 5 млн грн.

Львівський національний медичний університет провів аукціони на закупівлю курятини, яловичини, свинини та субпродуктів з очікуваною вартістю 1 млн грн, утім на торги прийшли лише чоловік та його дружина, які створювали умовну конкуренцію один одному. Про це стало відомо з сайту публічних закупівель Prozorro.

Закупівлю проводили у трьох лотах, в одному з них вже підписано договір, а в двох інших опубліковано повідомлення про намір його укладення. В усіх випадках між собою конкурували лише Дарія Коршунова і Тарас Кирик.

Так, у лоті на закупівлю свинини перемогла Дарія Коршунова з дешевшою пропозицією, що становила майже 230 тис. грн. Вона постачатиме м’ясо котлетне по 78,12 грн/кг, полядвицю і шию – по 98,75 грн/кг.

Тарас Кирик і Дарія Коршунова ходять на одні й ті ж торги (фото зі сторінки у Facebook)

У двох інших лотах пропозиції підприємця Коршунової були значно дешевшими (загалом на майже 240 тис. грн), аніж Кирика. Однак вона відмовилася від підписання договору, оскільки зробила помилки при формуванні ціни.

Таким чином тендерний комітет медуніверситету опублікував повідомлення про намір укласти два договори з підприємцем Тарасом Кириком на загальну суму майже 699 тис. грн. Якщо їх підпишуть, Кирик постачатиме, зокрема, «крупно-кускову» яловичину по 197,3 грн/кг, м’ясо яловиче котлетне – по 169,12 грн/кг, яловичу печінку – по 93,95 грн/кг, яловичий язик – по 225,49 грн/кг, куряче філе – по 85,85 грн/кг та інше.

Згідно з цінами на ринку «Шувар» станом на 2 травня, найдорожча яловичина коштує 120 грн/кг, свинна полядвиця – 98 грн/кг, свинна шия – 85 грн/кг, куряче філе – 70 грн/кг. Заморожений яловичий язик та печінка в магазині «Metro» коштують 130 грн/кг та 47 грн/кг відповідно.

При реєстрації приватним підприємцем Тарас Кирик вказав номер мобільного телефону (0967900100), який Дарія Коршунова використала при реєстрації в соціальній мережі Facebook. З її профілю стало відомо, що вони одружені. На попередніх торгах Дарія Коршунова вказувала, що Кирик працює в неї водієм-експедитором. Так само її фірма, ПП «Перша торгова компанія», надавала Тарасу Кирику позитивні відгуки про виконання аналогічних договорів для участі в держзакупівлях.

Окрім того, мобільний номер телефону, який вказує Дарія Коршунова (0983251060), також використовує Тарас Кирик при представництві на торгах фірми, де він є співвласником (ПП «Кит-Світ»).

Також підприємство «Кит-Світ» вказує, що Коршунова працює на фірмі на посаді менеджера з продажу.

Нагадаємо, що згідно із ЗУ «Про публічні закупівлі», чоловік та дружина є пов’язаними особами і не можуть брати в одних і тих же торгах. Комітет зобов’язаний відхиляти пропозиції пов’язаних осіб.

Спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ступенів м. Рава-Руська 21 квітня підписала угоду про закупівлю дров з приватним підприємцем Мирославою Домінік. Сума угоди склала 184 тис. грн. Про це повідомляє система «Prozorro».

Згідно з угодою, підприємець доставить 40 м³ твердої породи та 280 м³ м’якої за 590 та 573 грн за кубічний метр, що відповідає середньоринковій вартості. Єдиним конкурентом підприємця на торгах було ТОВ «Енергопромхолдинг» з різницею у ціні в тисячу гривень.

Згідно з декларацією за 2016 рік, чоловік Домінік Мирослави, Домінік Андрій є головним лісничим Магерівського лісгоспу ДП «Львівський військовий лісокомбінат». За минулий рік доходи від підприємницької діяльності Домінік Мирослави становили майже 592 тис. грн.

Цікавим є й те, що брат Домініка Андрія, Домінік Петро, перебуваючи на посаді директора держпідприємства «Львівське управління начальника робіт», закуповував необхідні для діяльності підприємства товари у власного ПП «Беркут». Протягом 2013-2014 років фірма Домініка отримала замовлень від очолюваного ним держпідприємства на суму 160,7 тис. грн та від КЕВ м. Львова – на 756,4 тис. грн. При цьому з цієї суми «Львівське УНР» виплатило «Беркуту» лише 15 тис грн.

Зараз ПП «Беркут» через суд вимагає відшкодування неоплачених коштів у ДП «Львівське управління начальника робіт». За останнім рішенням суд підтримав позов і зобов’язав державне підприємство виплатити заборговані кошти.

Комунальне підприємство Дрогобицької міської ради «Комбінат міського господарства» 28 квітня уклав договір на поставку 250 тонн бітуму з ТОВ «Торговий дім «Атлантик» на суму 2,5 млн грн. Про це повідомляється на сайті публічних закупівель Prozorro.

Вартість однієї тонни придбаного бітуму становить 9 800 грн. Це відповідає середньоринковій вартості будівельного матеріалу. Проте комунальному підприємству пропонували придбати його суттєво дешевше.

Заявки на участь у торгах подали загалом вісім підприємств. Пропозиції п’яти з них відхилили через невідповідність конкурсної документації, зокрема, через довідки російською мовою. Всі ці підприємства подали російською «паспорт якості на бітум 70/100» без перекладу українською мовою.

Варто зауважити, що всі ці пропозиції буди дешевшими від переможця. Наприклад, цінова пропозиція від ТОВ «Торговий дім «Біол» складала 1,95 млн грн – 7 800 грн за тонну. Тобто на півмільйона гривень дешевше, ніж у  переможця.

Власником ТОВ «Торговий дім «Атлантик» є Олександр Боднар з Києва.